Рівненський апеляційний суд
24 жовтня 2025 року м. Рівне
Справа № 559/2839/25
Провадження № 33/4815/855/25
Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Щербяк Юлії Василівни на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1360 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Не погодившись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Щербяк Ю. В. подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова суду є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що вина ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами. Вказує, що 06.07.2025 року ОСОБА_1 не вчиняв жодних протиправних дій відносно ОСОБА_2 . Він приїхав до своєї доньки ОСОБА_3 , щоб забрати її до себе, де вони раніше проживали сім'єю, щоб встановити басейн, і щоб дитина могла трохи відпочила, провівши час на дворі у спекотний день. Донька ОСОБА_3 радо його зустріла, і пішла до будинку запитати у мами чи можна їй поїхати до батька на басейн. Після того, як дитина зайшла до будинку, її більше ніхто не випустив, а телефон - забрали. Колишня дружина ( ОСОБА_4 ) спочатку сказала зачекати дитину надворі, а через 30 хвилин вже сказала, що дитину ОСОБА_1 не побачить і вона не вийде, також почала ображати ОСОБА_1 та виганяти. Колишня дружина разом із своєю матір'ю вчинили скандал, що ОСОБА_1 зафіксував на відеозапис, що долучений до письмових пояснень. Жодних погроз чи образливих слів ОСОБА_1 не промовляв, жодного фізичного насилля теж не вчиняв. У зв'язку з тим, ОСОБА_2 перешкоджала ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною, тому він звернувся на лінію «102». Поліцейські приїхали на виклик ОСОБА_2 , яка повідомила їм неправдиву інформацію, на підставі якої поліцейські склали відносно нього протокол. У справі відсутні покази будь-яких свідків, хоча за словами самої ОСОБА_2 , що ніби-то ОСОБА_1 давав їй ляпаси біля магазину у селі близько 11:00 години, точно мали б бути свідки (односельчани, продавець). Натомість поліцейські не відібрали пояснень навіть у продавця магазину. З відеозаписів поліцейських вбачається, що ОСОБА_2 сама плутається у своїх свідченнях (спочатку каже, що вона не забороняє дитині бачитися з батьком, а потім, що не відпустила дитину, оскільки ОСОБА_1 прийшов агресивний та у стані алкогольного сп'яніння, а в кінці, по завершенню проходження форми оцінки ризиків, коли поліцейський перевіряв чи не перешкоджає вона у побаченнях з дитиною та запитав чи віддасть вона зараз дитину батьку, щоб завезти її поплавати у басейн, то ОСОБА_2 відповіла, що звичайно віддасть, адже вона не перешкоджає ОСОБА_1 . Вважає, що звернення ОСОБА_2 до поліції про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства є заздалегідь спланованими діями, щоб долучити це в якості доказів у справу про визначення місця проживання дитини та обмежити ОСОБА_1 можливість бачитися з дочкою (справа №570/6647/24 у Рівненському районному суді). Доказова база долучена до протоколу, грунтується лише на заяві та поясненнях ОСОБА_2 , а також формі оцінки ризиків, яка складена також лише зі слів ОСОБА_2 . У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив слова колишньої дружини та пояснив, що жодного насильства він не вчиняв. Працівники поліції не залучали свідків події, а тому письмові пояснення ОСОБА_2 не можуть лежати в основі обґрунтування вини ОСОБА_1 . Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Судом не враховано практику ЄСПЛ. З огляду на зазначене просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Щербяк Юлія Василівна не з"явились, від захисника надійшло клопотання проводити розгляд апеляційної скарги без участі скаржника та його захисника.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 601075 від 06.07.2025 року ОСОБА_1 цього дня близько 11 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії фізичного та психологічного характеру, а саме: застосував фізичне та психологічне насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 (завдавав ляпаси по обличчю, погрожував, принижував, переслідував), що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , чим повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.У протоколі зазначено потерпілою - ОСОБА_2 . У протоколі міститься відмітка, що велась відео фіксація на технічний пристрій: 472193, 472218.
При складанні протоколу, ОСОБА_1 надав письмові пояснення по суті порушення, які додано на окремому аркуші (а.с. 7), у протоколі зазначив, що з протоколом не згідний, фізичного і психологічного насильства не вчиняв.
Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписано 06.07.2025 року, копію протоколу ним отримано, про що засвідчено його підписом.
До протоколу додано Форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (постраждала особа - ОСОБА_2 , кривдник - ОСОБА_1 ), в якій, зокрема, зазначено, що постраждалу особу турбують погрози вбивством, постійні телефонні дзвінки з погрозами та залікуваннями забрати дитину. Поліцейським, який провів оцінку ризиків зазначено: «При прибутті на місце події кривдник був агресивний та вбачались ознаки алкогольного сп'яніння» (а.с. 4-5).
У заяві та письмових поясненнях від 06.07.2025 року, потерпіла ОСОБА_2 просила притягнути до відповідальності її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який вчиняв до неї насилля фізичного та психологічного характеру, а саме, 06.07.2025 року близько 11:00 год. вона приїхала до місцевого магазину у с. Сатиїв, коли вийшла з магазину, то на вулиці чекав її колишній чоловік ОСОБА_1 , який вдарив її по обличчю, привселюдно ображав її і принижував. Вона намагалася зателефонувати в поліцію, але ОСОБА_1 відібрав у неї телефон. Вона пішла в сторону свого будинку, а ОСОБА_1 її переслідував, погрожуючи (а.с. 6, 8).
У письмових поясненнях від 06.07.2025 року, ОСОБА_1 вказав, що громадянка ОСОБА_2 неодноразово пише необґрунтовані заяви, наводить наклеп, надає неправдиві свідчення щодо нього. Зазначив, що домашнього насильства не вчиняв, можливо була словесна перепалка (а.с. 7).
З відомостей поліції «Адмінпрактика» стосовно ОСОБА_1 вбачається, що 16.02.2025 року о 05:00 год. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини, чим вчинив правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 06.06.2025 року (справа №570/2249/25) до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 9).
Згідно постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 06 червня 2025 року (справа №570/2249/25) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 42). В матеріалах справи також міститься копія термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 від 06.07.2025 року (а.с. 3).
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За частиною 2 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно ч. 3 ст. 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно ст. 1 Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" від 15 листопада 2001 року, під насильством в сім'ї слід вважати будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Психологічне насильство в сім'ї це насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими спеціально спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдатися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за події, що мали місце 06.07.2025 року, суд першої інстанції вірно врахував належні та допустимі докази про вчинення насильства у сім'ї.
Висновок суду першої інстанції є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, що є у справі, та не спростовується доводами апеляційної скарги.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП підтверджена матеріалами справи.
Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які вказують на вчинення ОСОБА_1 дій зазначених у диспозиції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та настання для потерпілої особи наслідків, передбачених у цій статті.
Апеляційний суд розцінює доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_1 , як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Щербяк Юлії Василівни залишити без задоволення.
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.