Справа № 539/1690/24 Номер провадження 33/814/569/25Головуючий у 1-й інстанції Алтухова О. С. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
24 жовтня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі адвоката Денисенка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Денисенка В.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 травня 2024 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працює, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Згідно з постановою судді, 21.04.2024 близько о 19 год 30 хв на 192 км. а.д. Київ-Харків-Довжанський водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT днз НОМЕР_1 , рухаючись у крайній лівій смузі перед перестроюванням в праву полосу не переконалася, що це буде безпечним, та не надала дорогу транспортному засобу AUDI F4 днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку, в результаті чого здійснила зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Денисенко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На переконання сторони захисту, саме внаслідок дій ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , фактично мала місце дорожньо-транспортна пригода. На даний факт вказує характер пошкоджень автомобілів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зафіксовані на фотографіях ушкоджень автомобілів.
На думку апелянта, даний характер ушкоджень в повній мірі вказує на факт недотримання ОСОБА_2 безпечної дистанції та інтервалу між автомобілями та як наслідок порушення ОСОБА_2 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, який проголошує, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції.
Судом першої інстанції проігноровано той факт що відповідно до схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, місцем удару автомобілів визначено крайню праву смугу автодороги.
Даний факт підтверджує перебування на крайній правій полосі автомобіля Volkswagen Passat під керуванням ОСОБА_1 , яка завершила маневр з перестроювання та фактично зайняла свою полосу для руху авто.
Також заначений на схемі напрямок руху автомобіля Audi F4 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 по крайній правій полосі автодороги М-03 сполученням Київ-Харків- Довжанський на 192 км., прямо суперечить характеру отриманих автомобілями ушкоджень, та вказує на фактичне перебування автомобіля ОСОБА_2 на середній полосі вказаної дороги.
Окрім того, суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення свідків, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про обставини дорожньо-транспортної пригоди.
Перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вислухавши адвоката Денисенка В.В. в підтримку апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за вчинення якого застосував до неї адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статті.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 1.4 Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
За змістом п.10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пункт 10.3 Правил дорожнього руху встановлює, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
З наявних у матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 21.04.2024 вона виконувала розворот на автодорозі М03 Київ-Харків-Довжанський 192 км близько 19:30, їхала по крайній лівій смузі, виконувала перестроювання у праву смугу руху та в її автомобіль в'їхав інший автомобіль.
Відповідно до письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 та наданих у суді першої інстанції убачається, що 21.04.2024 близько о 19 год.30 хв. він рухався на своєму автомобілі по трасі М-03 у встановленому правилами швидкісному режимі. Перебуваючи на головній дорозі, він зіткнувся з автомобілем ОСОБА_1 , яка виїхала на головну трасу з перехрестя доріг та робила хаотичні маневри по дорозі, тим самим перешкоджала йому рух.
Відповідно до змісту пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вони були пасажирами транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , зіткнення автомобілів відбулося після того, як автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з, НОМЕР_1 перестроївся у крайню праву смугу, після чого, автомобіль AUDI A4 ALLROAD, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 вдарив їхній автомобіль у ліве заднє крило.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.
Так, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №629311 від 21.04.2024 підтверджуються схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, складеної за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, напрямок руху транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, та інше), місце зіткнення транспортних засобів, таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження, підписана водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та не містить зауважень водіїв щодо правильності викладених в схемі даних.
Із наявної схеми місця події та характеру механічних пошкоджень автомобілів чітко вбачається, що дорожньо-транспортна пригода мала місце внаслідок порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулося зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
Неспроможними на думку апеляційного суду є доводи апеляційної скарги про те, що дорожньо-транспортна пригода мала місце внаслідок дій ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 , про що вказують характер пошкоджень автомобілів.
Апеляційний суд не приймає до уваги такі доводи, оскільки такі твердження не узгоджуються з матеріалами справи, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який вказував про те, що внаслідок виїзду автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 з крайньої лівої смуги руху в праву смугу, перед перестроюванням не надала дорогу його транспортному засобу, який рухався в попутному напрямку, у зв'язку з чим був вимушений маневрувати, однак уникнути дорожньо-транспортної пригоди не зміг.
Дані пояснення в частині механізму ушкодження, напрямків руху автомобілів та виконання маневрів, характеру та переліку пошкоджень транспортних засобів, повністю узгоджуються з матеріалами адміністративного провадження, ставити під сумнів які у суду немає підстав.
Окрім того, суд апеляційної інстанції перевірив схему місця дорожньо-транспортної пригоди та встановив, що відстань від виїзду на головну дорогу, звідки рухався автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з, НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 перед перестроюванням у крайню праву смугу руху, по якій рухався автомобіль AUDI A4 ALLROAD, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та де розташоване місце зіткнення складає всього 50 метрів, що вказує про різку зміну напрямку руху автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з, НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 внаслідок чого відбулося зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
Більше того, апеляційний суд зауважує, що технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів для автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з, НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 визначалась шляхом виконання нею п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого в неї не було жодних перешкод технічного характеру, про що вказують матеріали справи.
Таким чином, враховуючи схему місця події та характер механічних пошкоджень автомобілів, за результатами розгляду всіх фактичних обставин справи в судовому засіданні встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, оскільки її дії перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди, виходячи з встановлених обставин дорожньо-транспортної пригоди на підставі перевірених доказів у матеріалах справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає доведеним адміністративне обвинувачення ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України, зокрема в частині того, що вона, рухаючись по дорозі, керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з, НОМЕР_1 , рухаючись у крайній лівій смузі перед перестроюванням в праву смугу руху не переконалася у безпечності свого маневру, не надала дорогу транспортному засобу AUDI F4 днз НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем під керуванням водія ОСОБА_2 , від чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила п.10.1, п.10.3 Правил дорожнього руху України.
Враховуючи наведене вище, та виходячи з представлених суду матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП повністю доведена належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 251 КУпАП, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, які й перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, тим самим не звільняє її від адміністративної відповідальності.
Посилання адвоката на неврахування показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про рух автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT д.н.з, НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 не узгоджується з іншими матеріалами справи, які взяті судом першої інстанції за основу, та жодними доказами не підтверджені.
Правових підстав, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови і закриття провадження у справі за п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, апелянтом не наведені та апеляційним судом не встановлені.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не спростовують.
При перевірці справи в апеляційній інстанції не було виявлено порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке б могло потягти за собою зміну чи скасування постанови.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді суду першої інстанції та закриття провадження у зв'язку з відсутностю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачено ст.124 КУпАП у справі немає.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Денисенка В.В., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко