Справа № 161/9372/25 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л. В.
Провадження № 22-ц/802/1143/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
27 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 червня 2025 року,
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Юніт Капітал» звернулося в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 16 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Макс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 00-9816242, за умовами якого ТзОВ «Макс Кредит» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000 грн.
На виконання умов кредитного договору, первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТзОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 .
17 грудня 2024 року між ТзОВ «Макс Кредит» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлай, за умовами якого до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1
02 квітня 2025 року між ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 020425-У, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 .
Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача в його користь заборгованість за кредитним договором № 00-9816242 від 16 червня 2024 року в розмірі 23 970,00 грн, з яких 11 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 470,00 грн - заборгованість за відсотками та понесені по справі судові витрати.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 червня 2025 року у цій справі позов ТзОВ «Юніт Капітал» задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Юніт Капітал» заборгованість в сумі 23 970 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Юніт Капітал» витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2025 року у цій справі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ТзОВ «Юніт Капітал» відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу відповідачки залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 27 жовтня 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.
За матеріалами справи судом встановлено, що 16 червня 2024 року між ТзОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 00-9816242, за умовами якого ТзОВ «Макс Кредит» надало позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 10 000,00 грн.
Зазначений договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор 06693 направлено позичальнику 16 червня 2024 року о 04:20:08 на вказаний ним номер мобільного телефону - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 16 червня 2024 року о 04:20:24, після чого позичальник натиснув кнопку «так», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором (т. 1, а с. 12-20).
На виконання умов кредитного договору кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТзОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № 4028-08ХХ-ХХХХ-8498 (т. 1, а. с. 36-38).
Судом також встановлено, що 17 грудня 2024 року між ТзОВ «Макс Кредит» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 17122024-МК/Онлай, за умовами якого до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 52-65, 69-71).
02 квітня 2025 року між ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал» був укладений договір факторингу № 020425-У, за умовами якого до нового кредитора ТзОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 72-83, 85-87 ).
Крім того судом встановлено, що позичальник належним чином не виконувала взятих на себе зобов?язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка згідно з наданим позивачем розрахунком складає 23 970,00 грн, з яких 11 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 470,00 грн - заборгованість за відсотками (т. 1, а. с. 49-51).
За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (стаття 639 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію(частина 1 статті 3 Закону).
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).
Місцевим судом встановлено, що 16 червня 2024 року між ТзОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 00-9816242.
Свої зобов'язання за кредитним договором кредитор виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
Проте позичальник ОСОБА_1 свої зобов?язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом, яка відповідно до наданого позивачем детального розрахунку заборгованості складає 23 970,00 грн, з яких 11 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12 470,00 грн - заборгованість за відсотками (т. 1, а. с. 49-51).
Будь-яких доказів на спростування проведеного позивачем розрахунку заборгованості за кредитом відповідачка суду не надала, хоча за положеннями частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 23 970,00 грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 червня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді