Справа №760/28136/25 1-кс/760/12408/25
17 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника власників майна- ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання прокурора у кримінальному провадженні, прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025101110001021 від 26.08.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025101110001021 від 26.08.2025, за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Так, під час досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» ОСОБА_5 разом з невстановленими особами, діючи умисно та за попередньою змовою, не пізніше лютого 2025 року організували схему ухилення від мобілізації шляхом фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку за грошову винагороду.
07.03.2025, перебуваючи на посаді директора, ОСОБА_5 направив до Міністерства оборони України звернення №0603 з пропозицією визнати ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» критично важливим підприємством. До звернення він додав копію підробленого державного контракту №0603 від 06.03.2025 про нібито виконання робіт з будівництва фортифікацій у Донецькій області між військовою частиною НОМЕР_1 ДССТ МО України та ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР».
25.03.2025 за результатами розгляду зазначеного звернення наказом МОУ №9/ДСК підприємство було визнано критично важливим, що надало ОСОБА_6 можливість бронювати від мобілізації працівників товариства.
Відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ №76 від 27.01.2023 (у редакції №1332 від 22.11.2024), бронюванню підлягають працівники підприємств, визначених критично важливими.
Реалізуючи злочинну схему, невстановлені особи підшуковували громадян призовного віку та передавали їхні документи ОСОБА_6 для фіктивного працевлаштування. У період з лютого по вересень 2025 року він працевлаштував 13 осіб, зокрема: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .
Надалі, у період з березня по 15.05.2025, ОСОБА_5 , діючи умисно, забронював за ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» 215 осіб, фактично не залучених до виконання будь-яких робіт. Працевлаштування мало фіктивний характер і не передбачало перебування осіб на робочих місцях чи участі у будівництві фортифікацій.
07.10.2025, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою з телефонним номером НОМЕР_3 ; витяг з обліку Резерв+, сформований 29.08.2025 на ім'я ОСОБА_7 ; наказ ТОВ «Будсервіс-Днепр» № 11-відр. від 02.09.2025 щодо відрядження ОСОБА_7 до Німеччини, м. Берлін; мобільний телефон iPhone IMEI 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , який зі слів учасника слідчої дії ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить останній.
07.10.2025 постановою слідчого в ОВС СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_21 речі виявлені та вилучені у ході проведення обшуку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22025101110001021.
З метою збереження вилучених речей, які визнані речовим доказом по кримінальному провадженню, запобіганню можливості їх приховуванню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуження, що буде мати негативні наслідки для кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні на них арешту, в зв'язку з чим прокурор звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з відповідним клопотанням.
В судове засідання прокурор не з'явилися, про час та дату судового розгляду був повідомлений належним чином.
Представник власника майна в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив відмовити у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника власника майна, вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, з матеріалів клопотання вбачається, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження розглянувши матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110001021 від 26.08.2025 за підозрою громадянина України ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» ОСОБА_5 разом з невстановленими особами, діючи умисно та за попередньою змовою, не пізніше лютого 2025 року організували схему ухилення від мобілізації шляхом фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку за грошову винагороду.
Реалізуючи злочинну схему, невстановлені особи підшуковували громадян призовного віку та передавали їхні документи ОСОБА_6 для фіктивного працевлаштування. У період з лютого по вересень 2025 року він працевлаштував 13 осіб, зокрема: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .
07.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
07.10.2025, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва, за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою з телефонним номером НОМЕР_3 ; витяг з обліку Резерв+, сформований 29.08.2025 на ім'я ОСОБА_7 ; наказ ТОВ «Будсервіс-Днепр» № 11-відр. від 02.09.2025 щодо відрядження ОСОБА_7 до Німеччини, м. Берлін; мобільний телефон iPhone IMEI 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , який зі слів учасника слідчої дії ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить їй.
07.10.2025 постановою слідчого в ОВС СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_21 речі виявлені та вилучені у ході проведення обшуку визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22025101110001021.
Згідно з ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, в тому числі: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації (п. 2); конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (п. 4).
Згідно ч.3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому слідчий суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
Таким чином, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також того, що майно, зазначене у клопотанні прокурора, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а отже обґрунтовано має правовий статус речового доказу, а тому на переконання слідчого судді, наявні правові підстави для накладання арешту з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст. ст. 131; 132; 167, 168, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання, задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 07.10.2025 за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою з телефонним номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 ; витяг з обліку Резерв+, сформований 29.08.2025 на ім'я ОСОБА_7 ; наказ ТОВ «Будсервіс-Днепр» № 11-відр. від 02.09.2025 щодо відрядження ОСОБА_7 до Німеччини, м. Берлін; мобільний телефон iPhone IMEI 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , який зі слів ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить останній.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1