Справа № 760/24385/24
24 жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1202400090002275 від 31.07.2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Селидове Донецької області, громадянки України, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодружена, має на утриманні малолітню дитину 2008 р.н., працює неофіційно, із середньою освітою, раніше не судима, РНОКПП: НОМЕР_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, -
30 липня 2024 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_5 перебувала у Центрі надання адміністративних послуг Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації за адресою: м. Київ, проспект Повітряних Сил, 41.
Перебуваючи у залі ЦНАПу, ОСОБА_5 підійшла до термінала, що знаходився поряд із банкоматом, і побачила, що на стійці термінала лежить мобільний телефон марки «iPhone 11», який через власну необережність залишила ОСОБА_6 .
У цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_6 , а саме мобільного телефону марки «iPhone 11», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, у період дії воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 о 16 год. 00 хв. взяла зі стійки термінала вказаний мобільний телефон та тримала його в руках.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадений мобільний телефон, не вжила заходів для розшуку власника та не повідомила охоронця ЦНАПу про знайдену річ.
Після цього, бажаючи незаконно збагатитись за рахунок ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , утримуючи при собі таємно викрадений мобільний телефон «iPhone 11», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 (згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-24/51847-ТВ від 19.09.2024 р. ринкова вартість становить 9000 гривень), залишила місце вчинення кримінального правопорушення.
Своїми діями ОСОБА_5 заподіяла ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 9000 гривень.
Обвинувачена в судовому засіданні вказала, що не оспорює фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнає повністю, щиро розкаюється. Повністю підтвердила зазначені в обвинувальному акті обставини, зазначила, що стала на шлях виправлення наразі живе чесним життям. Вказала, що додати їй більше нічого.
Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності її позиції, а також роз'яснено їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити обставини, які вона фактично визнає, в апеляційному порядку.
Надані прокурором докази суд вважає належними і допустимими, а вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого злочину, доведеною.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
При призначенні міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, що раніше не судимої, стала на шлях виправлення, нових злочинів не вчиняла.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Враховуючи визнання вини обвинуваченою, особу винної, наявність обставини, що пом'якшує покарання, а також те, що обвинувачена раніше не судима, працює, утримує малолітню дитину, стала на шлях виправлення, нових злочинів не вчиняла, майнова шкода відшкодована шляхом повернення майна, суд приходить до висновку про можливість її виправлення без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст.75 КК України, звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, що буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів без ізоляції від суспільства.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Таким чином, виходячи із зазначеного суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України і призначити їй покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 :
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
1) два DVD-диски із відеозаписом подій - залишити зберігати в матеріалах справи;
2) мобільний телефон «iPhone 11», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 - залишити у власності потерпілої ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави суму процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів - 1834 гривні 56 копійок.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1