Справа №760/12041/25
1-кс/760/6449/25
03.05.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання слідчого слідчого відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ровеньки Луганської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, не маючої на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, раніше не судимої,
якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого слідчого відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100170000066 від 02.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02 травня 2025 року, приблизно о 00 год. 05 хв., громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на відкритій ділянці по вул. Павла Скоропадського у місті Києві, де розташовані тимчасово непрацюючі кіоски. Перебуваючи на вказаній ділянці 02.05.2025 приблизно о 00 год. 07 хв., у гр. ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вчинення підпалу вказаної ділянки з кіосками, з метою його пошкодження. З цією метою вона заздалегідь підготувала невстановлений досудовим розслідуванням предмет, придатний для здійснення підпалу, після чого направилася до місця вчинення кримінального правопорушення. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, передбачаючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді шкоди життю і здоров'ю людей, які могли перебувати поруч, та байдуже ставлячись до настання таких наслідків, перебуваючи на вищевказаній ділянці ОСОБА_5 , застосувала підготовлений предмет і здійснила підпал одного з кіосків. Після здійснення підпалу ділянки з кіосками, гр. ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зникла, довівши таким чином свій злочинний умисел до кінця. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_5 , які перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням негативних суспільно-небезпечних наслідків виникла масштабна пожежа, яка швидко поширилася на прилеглі тимчасові споруди. У результаті пожежі загинула одна особа, ім'я якої наразі встановлюється, та заподіяно значну шкоду тимчасово непрацюючим кіоскам.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в умисному знищенні або пошкодження майна, вчинене шляхом підпалу, що спричинило загибель людини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: електронним рапортом (картка виклику на 102), протоколом огляду місця події від 02.05.2025, актом про пожежу від 02.05.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_11 , протоколом огляду відеозапису від 03.05.2025, протоколом затримання гр. ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту свідка ОСОБА_13 та іншими матеріалами в їх сукупності.
Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального покарання, що пов'язане з позбавленням волі, ОСОБА_5 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , не має на утриманні дітей чи інших непрацездатних осіб, не працююча, не одружена, не має постійного джерела доходу, не має нерухомого майна, не має стійких соціальних зв'язків, що не перешкоджатиме останній покинути територію міста Києва, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення;
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення: враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, оскільки, ОСОБА_5 не працює, постійного місця проживання на території м. Києва та Київської обл. не має, суспільно-корисною працею не займається, веде асоціальний спосіб життя.
- незаконно впливати на представника потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом залякування або схиляння та спонукання до зміни показів;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: зникнути та перебувати тривалий час у розшуку, так як за вказаний злочин передбачено серйозне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання не зможуть запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджуються вищевикладеними обставинами.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з підстав та за обставин, зазначених у клопотанні, наполягав на його задоволенні, зазначив, що по справі призначена судово-психіатрична експертиза відносно підозрюваної, яка на час розгляду клопотання не завершена. Підозрювана не має постійного місця проживання, проживає на території залізничного вокзалу, не працює, дітей на утриманні немає, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник адвокат ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання слідчого та обрання підозрюваній тримання під вартою, зазначивши, що ухвалою Івано-Франківського міського суду від 17.10.2024 відносно підозрюваної застосовано примусові заходи медичного характеру, та вона проходила лікування, що свідчить про те, що стан здоров'я підозрюваної не дозволяє застосування відносно останньої тримання під вартою, у задоволенні клопотання прокурора просить відмовити.
Дослідивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими прокурор обґрунтовував доводи клопотання, заслухавши позиції прокурора, підозрюваної, захисників, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100170000066 від 02.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
03.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме у умисному знищенні або пошкодженні майна, вчиненому шляхом підпалу, що спричинило загибель людини.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано докази, які досліджені слідчим суддею у судовому засіданні в копіях: рапорт про виявлене кримінальне правопорушення, протокол огляду місця події від 02.05.2025, Акт про пожежу, протокол допиту свідка ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол допиту свідка ОСОБА_11 , протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.05.2025, протокол перегляду відеозапису від 03.05.2025, протокол затримання підозрюваної від 02.05.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 .
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, які могли б об'єктивно зв'язувати підозрювану з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, при розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначає слідчий у поданому клопотанні (ризики того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення).
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за вчинення якого підозрюваній може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може їй загрожувати у випадку встановлення на підставі вироку суду винуватості останньої у вчиненні інкримінованого їй кримінальних правопорушеннях, підозрювана може вчиняти дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, підозрювана не обмежена у праві виїзду за кордон в умовах введеного на території України воєнного стану у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, а тому існує ризик виїзду нею за межі України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
При постановленні ухвали, слідчим суддею враховано особу підозрюваної, яка не має постійного місця проживання, офіційно не працевлаштована, що вказує про відсутність у останньої стійких соціальних зв'язків, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, що вказує на існування ризику вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Із врахуванням вищевикладеного, на переконання слідчого судді, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної, аніж тримання під вартою.
Стосовно доводів сторони захисту про те, що існують підстави для застосування до підозрюваної процедури, передбаченої главою 39 КПК України, то слідчий суддя зазначає наступне.
На час вирішення клопотання слідчого слідчому судді не подано відомостей, зокрема висновку судової психіатричної експертизи, яким би було встановлено наявність у підозрюваної будь-якого хворобливого стану, що заважало б останній усвідомлювати свої дії та керувати ними як на час вчинення інкримінованого останній кримінального правопорушення, так і на час вирішення слідчим суддею вказаного клопотання. Як повідомив судді прокурор, наразі призначена судово-психіатрична експертиза відносно підозрюваної. Таким чином, у слідчого судді відсутні достовірні відомості стосовно психічного стану підозрюваної.
Водночас, з метою недопущення порушення права підозрюваної на застосування відносно останньої належної правової процедури, із врахуванням позиції прокурора, який повідомив про те, що найближчим часом буде готовий висновок судового експерта, слідчий судді доходить до висновку про часткове задоволення клопотання та застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, із визначенням розміру застави у розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 186, 193, 194, 197, 303, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів у ДУ «Київський слідчий ізолятор», тобто до 01 червня 2025 року включно.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до 01 червня 2025 року включно.
Підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Визначити суму застави у розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: банк отримувача коштів ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрювану наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, залежно від стадії кримінального провадження, за кожним викликом,
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання та роботи,
-утриматись від спілкування із свідками та експертами,
-не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду,
-здати на зберігання слідчому слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції ОСОБА_4 або іншому слідчому, який входить до групи слідчих у кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, для долучення до матеріалів кримінального провадження на строк дії обов'язків, визначених ст. 194 КПК України, які зазначені в ухвалі слідчого судді.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити 60 днів з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Солом'янський районний суд м. Києва.
З моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з моменту проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1