Справа №760/30348/19 1-кп/760/723/25
17 жовтня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР за №12019100090010826 від 30.10.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
за участю: прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувають матеріали кримінального провадження, що зареєстроване в ЄРДР за №12019100090010826 від 30.10.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні, прокурор ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження за №12019100090010826 від 30.10.2019 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку з декриміналізацією
ст. 185 КК України, оскільки сума завданого збитку діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 30 жовтня 2017 року становить 1970 грн. 11 коп.,між тим прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2007 гривень.
Клопотання обґрунтоване наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , будучи притягнутим до кримінальної відповідальності Печерським УП ГУНП у м. Києві 08.01.2019 у кримінальному провадженні №1201910006000066 від 07.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, 17.01.2019 обвинувальний акт направлено до суду, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вирішив вчинити новий корисливий злочин за наступних обставин.
Так він, 30.10.2019, приблизно о 09:50 годин, зайшов до приміщення ресторану «Пузата Хата», який знаходиться за адресою: м. Київ вул. Кірпи, 3. Піднявшись на другий поверх, ОСОБА_3 замовив собі їжу, розплатився на касовій зоні та присів за стіл.
Сидячи за столом, приблизно о 10:05 годин, ОСОБА_3 побачив, що поруч за столом сидить раніше йому невідомий ОСОБА_5 , біля якого на стільці лежить куртка темно-синього кольору. В цей момент ОСОБА_3 вирішив повторно таємно викрасти чуже майно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 скориставшись тим, що ОСОБА_5 не дивиться за речами та, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, протягнув руку до правої кишені куртки темно-синього кольору звідки дістав гаманець. Відкривши гаманець, ОСОБА_3 швидко дістав та таким чином повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: гроші в сумі 1945 гривень, 1 долар США, який згідно курсу НБУ складає 25,11 гривень.
Повторно таємно викравши вказане вище чуже майно, а саме гроші, ОСОБА_3 поклав їх до сумки, яка знаходилась при ньому, а гаманець поклав до кишені куртки, яка належить ОСОБА_5 .
Повторно таємно викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, завдавши ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1970 грн. 11 коп.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону України №3886-IX) встановлено,
що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 цього Кодексу, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 НМДГ. Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 НМДГ.
Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 НМДГ.
Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
Ураховуючи те, що вартість таємно викраденого обвинуваченим сума є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України №3886-IX та положень ПК України настає кримінальна відповідальність.
З урахуванням наведеного вище не підпадає під кримінально каране діяння, передбачене Особливою частиною КК України.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Кримінальне провадження закривається в разі, якщо закон втратив чинність, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_3 проти задоволення клопотання не заперечував.
Суд заслухавши учасників справи приходить до наступного.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно із ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 8 ст. 284 КПК України слідує, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у ч. 1 ст. 5 КК України, згідно якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Так, 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною статті 51 КУпАП.
Тобто, з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (станом на день вчинення кримінального правопорушення 30.10.2019 року для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна мала перевищувати 2007 грн. 00 коп.).
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 інкримінується вчинення крадіжки майна 30.10.2019 (вартість викраденого 1970 грн. 11 коп.) без урахування ПДВ, тобто встановлена досудовим розслідуванням заподіяна шкода обвинуваченим не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів громадян.
У зв'язку із чим, інкриміноване особі у межах кримінального провадження викрадення чужого майна (крадіжка) на суму до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння, законодавцем віднесено до адміністративних правопорушень, що посягають на власність, та такі діяння не є кримінально караними відповідно до диспозицій частин статті 185 КК України.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 185 КК України підлягає закриттю на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, -
Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100090010826 від 30.10.2019 року у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти в залі суду.
Речові докази, а саме: гроші в сумі 1945 гривень та 1 долар США - залишити в розпорядженні потерпілого.
Копію ухвали суду надіслати до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві для вирішення питання щодо наявності в діях ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1