Справа №756/8937/25
Провадження №2-а/760/1548/25
про залишення позовної заяви без руху
19 вересня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши позовну заявуОСОБА_2 до інспектора полку-1 2 батальйону 2 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в місті Києві Діденка Віталія Івановича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до інспектора полку-1 2 батальйону 2 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в місті Києві Діденка В.І., Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд скасувати постанову серії ЕГА №1784289, винесену 01 червня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року адміністративну справу передано на розгляд до Солом'янського районного суду міста Києва.
15 вересня 2025 року матеріали адміністративної справи надійшли до Солом'янського районного суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16 вересня 2025 року головуючим суддею визначено Аксьонову Н.М.
Після ознайомлення з заявою встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України з огляду на таке.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як убачається зі змісту ч.1 ст.168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Таким чином, ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогою про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, обравши форму такого звернення у вигляді заяви. Проте, зазначена вимога підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, в порядку, визначеному ст.286 КАС України, але не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу.
Згідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За статтями 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» містить перелік об'єктів, за які не справляється судовий збір, а стаття 5 цього Закону - перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг тощо, а також підстави звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються із заявами про захист не власних прав, а охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб.
Відповідно до статті 4 цього ж Закону за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнявся від сплати судового збору.
Однак, у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від такого висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028 гривні.
Тобто за подання позовної заяви з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності сплачується судовий збір у сумі 605,60 грн (3028 грн х 0,2).
У позовній заяві вказано, що відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Позивачем долучено до позовної заяви копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2023 року.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що останні стосуються оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Тобто, спір у цій справі не стосується порушення прав позивача, як учасника бойових дій.
Таким чином, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
А тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання даної позовної заяви у розмірі 605,60 грн та надати до суду докази сплати судового збору, або надати докази звільнення від сплати судового збору.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як установлено судом, постанову серії ЕГА №1784289 від 01 червня 2025 року позивачем було отримано 01 червня 2025 року.
Однак, звернувся до суду із позовом лише 18 червня 2025 року.
Таким чином, позивач звернувся до суду із указаним позовом з пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.286 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не заявлено.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.169 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом викладення позовної заяви у новій редакції, зазначивши коло учасників справи відповідно до чинного законодавства, надавши докази сплати судового збору, а також, надавши докази поважності причин пропуску строку звернення із позовною заявою до суду.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 286 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_2 до інспектора полку-1 2 батальйону 2 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в місті Києві Діденка Віталія Івановича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений цією ухвалою строк недоліки позовної заяви будуть усунуті, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова