СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25249/25
пр. № 1-кп/759/2014/25
27 жовтня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025105080001023 від 04.09.2025, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , такого, що має судимість за вироками:
-Олевського районного суду Житомирської області від 30.11.2011 за ч. 3 ст. 186 КК України, яким призначене покарання у виді обмеження волі на строк на 1 рік 6 місяців, звільнений з місць позбавлення волі 21.06.2013 року у зв'язку з відбуттям покарання;
-Попільнянського районного суду Житомирської області від 08.11.2013 за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, яким на підставі ст. 70 КК України призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці, звільнений з місць позбавлення волі 28.05.2014 року на підставі ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 20.05.2014 згідно зі ст. 7 Закону України «Про амністію в 2014 році»;
-Святошинського районного суду міста Києва від 02.02.2017 за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 185 КК України, яким призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
-Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.03.2017 за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 185 КК України, яким на підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці; звільнений з місць позбавлення волі 27.10.2017 у зв'язку з відбуттям покарання;
-Святошинського районного суду міста Києва від 22.10.2021 за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, яким на підставі ст. 70 КК України призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений з місць позбавлення волі 24.11.2022;
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Солдат ОСОБА_3 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 , у розпорядженні 7 навчальної роти, навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, вчинив кримінальний проступок за таких встановлених досудовим розслідуванням обставин.
У невстановлений час, але не пізніше о 18 год. 45 хв. 03.09.2025, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою особистого вживання без мети збуту, незаконно придбав у невстановлений спосіб та у невстановленому місці скляну ємність із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка містить в собі наркотичний засіб канабіс, обіг якого обмежено, та в продовж невстановленого часу незаконно зберігав зазначену речовину.
03.09.2025 о 18 год. 45 хв. під час перебування ОСОБА_5 поблизу будинку за адресою: проспект Леся Курбаса, 9-Є у м. Києві, в ході проведення огляду місця події у нього було виявлено скляну ємкість із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору загальною масою 7,5 г, яка містить в собі наркотичний засіб канабіс, обіг якого обмежено, масою 6,75 г.
За результатами проведення огляду місця події ОСОБА_4 , добровільно видав працівникам поліції скляну ємкість із вмістом вищевказаної речовини рослинного походження, яку зберігав для особистого вживання без мети збуту.
Канабіс, відповідно до Списку № 1 «Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в Таблиці № II «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 02.08.2000 №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» розміром наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, за який передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 309 КК України, є маса від 5 г до 500 г.
Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурор звертається із клопотанням, в якому, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_4 в присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, просить суд у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_5 , в якій він зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта в спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_4 обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі.
Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтверджено захисником ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлені.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він є військовослужбовцем, (що робить неможливим призначення покарання у виді виправних робіт), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має низку судимостей.
За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу у розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Оскільки нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_4 вчинив до ухвалення вироку Святошинського районного суду міста Києва від 16.10.2025, яким йому за ч. 1 ст. 309 КК України призначене покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, суд вважає за необхідне остаточне покарання обвинуваченому призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. При цьому суд констатує, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_4 сплатив штраф за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 16.10.2025, який не набрав законної сили.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 302, 369-371, 373, 374, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року, більш суворим, призначеним даним вироком, ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок на залучення експерта (висновок експерта від 17.09.2025 № СЕ-19/111-25/54847-НЗПРАП).
Речові докази: склянну ємність, всередині якої знаходиться наркотичний засіб канабіс, поміщену до спецпакету № 6111019 та передану на зберігання до кімнати збереження речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 5943) - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1