СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25269/25
пр. № 2-о/759/799/25
27 жовтня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження,
23 жовтня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Юровим В.П., заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Севастополі, Україна у заявника та ОСОБА_2 народився син, ОСОБА_3 . Документи, що підтверджують факт народження дитини, видані на тимчасово окупованій території України. Установлення факту народження дитини необхідне заявнику для реєстрації її народження згідно із чинним законодавством України..
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2025 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 24.10.2025.
24.10.2025 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, відповідно до якої призначив судове засідання на 27.10.2025.
У судове засідання заявник та його представник не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, просили розглядати справу без їх участі.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, суд установив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 20.07.2007 Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі (а.с. 4)
ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 10 лютого 2018 року відділом записів актів громадянського стану Балаклавського району міста Севастополя Управління РАЦС міста Севастополя, актовий запис №325 (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народила сина, ОСОБА_3 . Факт народження підтверджується:
-свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 23.07.2020 Відділом запису актів громадянського стану Гагарінського району міста Севастополя Управління РАЦС міста Севастополя, актовий запис № 110209920000200681006, батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (а.с. 8);
-обмінною картою №10/2083, виданою 19.06.2020 відділом новонароджених державної бюджетної установи охорони здоров'я «Міська лікарня №5» (а.с. 6).
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також на достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За змістом приписів статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, що затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався і який триває дотепер.
Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 376 від 28.02.2025,вся територія міста Севастополя з 20 лютого 2014 року належить до територій, тимчасово окупованих російською федерацією.
За змістом ч. 3, 4 ст. 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Пунктом 1 Розділу 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації народження фізичної особи є: а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я; б) медичне свідоцтво про народження; в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; ґ) медичний документ, виданий компетентним суб'єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до ст. 3, 8, Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові № 522/16286/18 від 12.03.2020 Верховний Суд зазначив, що визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо смерті людини, з метою захисту прав громадян України, жодним чином не легітимізує таку владу. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави-члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Спираючись на сформульований підхід, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Таким чином необхідно застосувати названі загальні принципи «Намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).
У справі, що розглядається:
-заявник просить установити факт народження свого сина, який народився на тимчасово окупованій території України;
-свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , обмінна карта №10/2083 не дають можливості заявнику зареєструвати народження ОСОБА_3 за чинним законодавством України, оскільки зазначені документи видані органами окупаційної влади;
-водночас зазначені документи беззаперечно і достовірно свідчать, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Севастополі від батьків: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Суд приймає зазначені документи як докази, з урахуванням приписів статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та позитивного обов'язку держави вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги заявника слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 317, 430 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження задовольнити повністю.
Встановити факт народження дитини чоловічої статі, визначене ім'я якої ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Севастополі від батьків:
-мати: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка російської федерації;
-батько: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий).
Заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Якуба Коласа, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26125455).
Повне рішення суду складене 27 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравченко