Справа № 758/12647/20
21 жовтня 2025 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020000000000779 від 21 вересня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України, -
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020000000000779 від 21 вересня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що не пізніше 13.20 год. 24.07.2020 він, діючи умисно, з мотивів отримання прихильності судді ОСОБА_6 , яка здійснює судовий розгляд обвинувачення відносно нього у кримінальному провадженні № 12014250190000090 (судова справа № 704/16/16-к), вирішив створити штучні докази її невинуватості в об'єднаному кримінальному провадженні №42019000000001301.
З цією метою ОСОБА_5 , не пізніше 13.20 24.07.2020, знаходячись в приміщені ТОВ «Українське незалежне інформаційне агентство новин» у місті Києві по вулиці Хрещатик, будинок 4, повідомив представникам засобів масової інформації наступні неправдиві відомості:
«Спустя четыре года судовые коллегии кстати менялись около семи раз, на них оказывалось чрезмерное давление со стороны активистов, со стороны правоохранительных органов, они не могли нормально работать и поэтому все так надолго затянулось. И единственный суд вот который находится сейчас в Черкасской области, а именно коллеги... судья ОСОБА_6, судья ОСОБА_8 и судья ОСОБА_9. Это Городищенсъкий районный суд начал рассматривать это дело по сути, но ему опять-таки всячески на него колоссальное давление происходит со стороны вот псевдоактивистов и органов власти. Спустя время, 5 червня 2019 года, это было внеочередное заседание, нас привезли на суд благодаря тому, что есть такая программа как «Онлайн суд»... «Электронный суд онлайн» один из адвокатов заметил ходатайство до стороны, по-моему, это было ...прокуратура, правильно?... Уважаемый адвокат заметила заявление якобы от меня, о котором я ничего не знал и не подозревал, что оно вообще существует. Когда началось заседание, судья у меня поинтересовалась было от меня какое-то заявление. Я сказал «Нет. я впервые об этом слышу», потому что я реально впервые об этом слышу. Не прошло там и нескольких десятков секунд, как начал с зала кричать представитель, по-моему Генеральной прокуратуры, о каком-то нарушении, какие-то права, якобы судья что-то начинает раскрывать какие-то...ну и судья же у меня интересуется: «Вы писали заявления?» - «Не писал я никакого заявления, я не имею к этому никакого отношения». Мы с моим адвокатом подавали в прошлую пятницу по этому поводу заявление в ГПУ, дабы оно хотя бы расследовало тот факт подделки документов, пока это все безрезультатно».
«Я хотел бы сказать следующее. Я полностью поддерживаю моего адвоката, поддерживаю. Все, что он говорит, это является правдой и хотел бы сказать еще вот в адрес судьи ОСОБА_6, это головуючая в нашем процессе. Если бы не ее решение, то я был бы украден пердставителями правоохранительных органов и вероятнее всего меня бы просто замучали бы, запытали бы и получили бы с меня еще какую-то лживую неправдивую информацию, потому что нормальный человек не может сопротивляться пыткам профессионалов, которые обучены этому институтами соответствующими и вот так вот...»
Після цього, ОСОБА_5 у період часу з 24.07.2020 до 28.07.2020, будучи свідком дійсних обставин оголошення суддею ОСОБА_6 відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201700000002506 під час судового розгляду кримінального провадження № 12014250190000090 (судова справа № 704/16/16-к), достовірно знаючи про прийняте 03.06.2019 слідчим ОСОБА_7 рішення про застосування заходів безпеки на підставі його власноруч складеного рукописного клопотання, продовжуючи реалізовувати вищевказані злочинні наміри, вирішив ввести в оману слідчого, що здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001280, шляхом надання завідомо неправдивих показань у процесуальному статусі свідка.
Так, ОСОБА_5 , реалізуючи свої злочинні наміри щодо створення штучних доказів захисту судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42020000000001280 вирішив приховати дійсні обставини щодо написання ним в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» рукописного клопотання про забезпечення безпеки у кримінальному провадженні № 4201700000002506, про прийняте 03.06.2019 процесуальне рішення слідчим ОСОБА_7 - винесення постанови про застосування заходів безпеки, а також про обставини роз'яснення прав та обов'язків особи щодо якої застосовуються заходи безпеки.
Так, ОСОБА_5 , 28.07.2020, у період часу з 10.18 до 10.40, перебуваючи у приміщенні Державного бюро розслідувань за адресою: місто Київ, вулиця Борисоглібська 18, реалізуючи вищевказані злочинні наміри під час допиту як свідок, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, передбачену статтею 384 КК України, а також про можливість відмовитись від давання показань на підставі статті 63 Конституції України та статті 18 КПК України, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, порушив присягу свідка, надав завідомо неправдиві показання, зокрема показавши, відповідаючи на запитання дізнавача, наступне:
«Слідчий (дізнавач): Чи писали Ви власноручно заяву (клопотання) від 03.06.2019 на ім'я слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про забезпечення заходів безпеки відносно Вас у кримінальному провадженні №4201700000002506?
Свідок: Не писал я никаких заяв. Я повторяю еще раз. Ничего я не составлял.
Слідчий (дізнавач): Чи підписували Ви власноручно заяву (клопотання) від 03.06.2019 про забезпечення заходів безпеки відносно Вас у кримінальному провадженні номер - останні цифри .. .2506 від 04.08.2017?
Свідок: Не писал и не составлял.
Слідчий (дізнавач): Чи підписували Ви її?
Свідок: Как я могу подписывать, если я не составлял.
Слідчий (дізнавач): Чи ознайомлювались Ви та чи підписували Ви власноручно постанову від 03.06.2019 про застосування заходів безпеки стосовно свідка у кримінальному провадженні номер - останні цифри ...2506 від 04.08.2017, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесену слідчим Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 .?
Свідок: Нет.
Слідчий (дізнавач): Чи ознайомлювались Ви та чи підписували Ви власноручно протокол роз'яснення прав та обов'язків особи, щодо якої застосовуються заходи безпеки від 03.06.2019, складений слідчим Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 .?
Слідчий (дізнавач): Чи хочете Ви доповнити сьогодняшні свої покази як свідка?
Свідок: Я не составлял никаких документов».
Заперечивши під час вказаного допиту факт написання клопотання про забезпечення безпеки у кримінальному провадженні № 4201700000002506 від 04.08.2017, ознайомлення із постановою про застосування заходів безпеки стосовно свідка у кримінальному провадженні № 42017000000002506 від 04.08.2017 та роз'яснення прав та обов'язків особи, щодо якої застосовуються заходи безпеки, ОСОБА_5 надав завідомо неправдиві відомості органу досудового розслідування, створивши штучні докази невинуватості підозрюваної ОСОБА_6 (на теперішній час обвинуваченої).
Таким чином, ОСОБА_5 за вищевказаних обставин обвинувачується у вчиненні кримінальне правопорушення проти правосуддя, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а саме в наданні органу досудового розслідування неправдивих показань у процесуальному статусі свідка, які поєднано зі штучним створенням доказів захисту судді ОСОБА_6 в об'єднаному кримінальному провадженні № 42019000000001301 (№ 42019000000001301, № 42020000000001280 та № 42020000000001281).
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у завідомо неправдивому показанні свідка наданому органу досудового розслідування та поєднаному зі штучним створенням доказів захисту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 384 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання щодо звільнення його від кримінальної відповідальності, в зв'язку із закінченням строків давності, висловив що розуміє правові наслідки закриття кримінального провадження з вказаних підстав, зокрема що сплив строків давності не є реабілітуючою підставою.
Прокурор щодо задоволення клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 на підставі ст.49 КК України не заперечив, підтвердив, що спливли строки давності притягнення останнього до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України, однак, зважаючи на позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 22.05.2025 (справа №709/2049/17), просив суд установити факт скоєння обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого кримінально-караного діяння та наявність в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України. Крім цього, прокурор просив суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, обгрунтовуючи такі доводи висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01.02.2024 (справа №930/497/23) та від 10.04.2024 (справа №577/5002/20).
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 червня 2020 року (справа №127/26665/16-к), положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання.
Згідно з вимогами ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).
Як встановлено судом, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення у період часу з 24.07.2020 по 28.07.2020.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 384 КК України, відноситься до нетяжких злочинів. Згідно з п.3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років у разі вчинення нетяжкого злочину.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22.09.2022 клопотання прокурора задоволено, зупинено судове провадження з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, до його звільнення з військової служби.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 14.02.2024 відновлено судове провадження у справі у зв'язку із звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 з військової служби в запас.
Враховуючи те, що зупинення судового провадження на підставі ч.1 ст.335 КПК України у зв'язку з проходженням обвинуваченим військової служби під час мобілізації, не передбачає зупинення чи переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України, тому судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів того, що передбачені частинами 2, 3 ст. 49 КК України строки давності у даному кримінальному провадженні переривалися чи були зупинені, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 за час здійснення судового провадження до кримінальної відповідальності не притягувався, виконував покладені на нього процесуальні обов'язки.
Таким чином, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України станом на дату розгляду даного клопотання закінчилися.
Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання, згоду обвинуваченого ОСОБА_5 на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі вимог ст.49 КК України, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 384 КК України, за яким обвинувачується останній є нетяжким злочином, та з моменту його вчинення минуло більше п'яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання сторони захисту та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України із закриттям кримінального провадження щодо нього.
Щодо посилання прокурора на необхідність встановлення судом при звільненні від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України факту скоєння обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого кримінально-караного діяння та наявність в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України, зважаючи на позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 22.05.2025 (справа №709/2049/17), суд зазначає наступне.
Так, у постанові від 22.05.2025 (справа №709/2049/17) Верховний Суд виснував, що якщо клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності було подано в ході судового розгляду справи по суті, під час або після стадії з'ясування обставин та перевірки їх доказами (ст. 363 КПК України), то суд за результатами розгляду цього клопотання, установивши наявність підстав для застосування положень ст. 49 КК України, у своєму рішенні може (однак не зобов'язаний) установити факт скоєння обвинуваченим інкримінованого йому кримінально караного діяння та наявність у його діях складу злочину.
Таким чином, Верховний Суд у вказаній постанові вказав на право суду, а не обов'язок при закритті кримінального провадження за ст.49 КК України встановлювати факт скоєння обвинуваченим інкримінованого йому кримінально караного діяння та наявність у його діях складу злочину.
При цьому, положеннями кримінального процесуального закону не передбачено імперативних норм, які зобов'язують суд під час розгляду клопотання про застосування ст. 49 КК України встановлювати обставини щодо факту скоєння обвинуваченим інкримінованих йому дій та наявність в його діях складу злочину.
Також суд наголошує на тому, що обвинувачений ОСОБА_5 відмовився від надання суду показань в силу вимог ст. 63 Конституції України, судовий розгляд ще не закінчено, а предметом розгляду в даному судовому засіданні є вирішення питання щодо обґрунтованості клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а не встановлення факту скоєння кримінального правопорушення та наявність в діях особи складу злочину.
Суд враховує правовий висновок, викладений в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 (провадження № 51-4251 кмо 21) відповідно до якого особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій. Крім того, згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, і відповідно закриття кримінального провадження щодо неї на цій підставі, не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).
Враховуючи вищевказану постанову об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висновки якої мають перевагу над висновками палати чи колегії суддів, зважаючи на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не є реабілітуючою обставиною, однак висловлюючи згоду на закриття кримінального провадження з вказаної підстави особа фактично погоджується на припинення судового розгляду щодо неї, позбавляється права на справедливий суд, тому встановлення судом факту скоєння обвинуваченим інкримінованого йому кримінально караного діяння та наявність у його діях складу злочину, що є тотожнім за змістом встановленню вини особи, суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини.
Щодо стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ОП ККС ВС від 12.09.2022 (справа №203/241/17, провадження №51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Враховуючи викладене, витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.
Зважаючи на те, що в матеріалах судової справи відсутні будь-які відомості щодо наявності речових доказів у кримінальному провадженні, тому питання щодо речових доказів судом не вирішується. Водночас, учасники провадження не позбавлені можливості і права звернутися до суду із клопотанням для вирішення зазначених питань у порядку виконання вироку відповідно до статей 534, 537, 539 КПК України.
З огляду на викладене та керуючись ст. 49 КК України, ст. 284, 286, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України, відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №62020000000000779 від 21 вересня 2020 року закрити.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Подільський районний суд м. Києва.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1