Справа № 522/15075/25-Е
Провадження № 2/522/7079/25
16 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Приморського районного суду м. Одеси 07.07.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 565036132 від 15.04.2021 року у розмірі 27 663,92 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 15.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 565036132.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01, а також в подальшому додаткові угоди, якими продовжили строк дії цього договору.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, а також в подальшому додаткові угоди, якими продовжили строк дії цього договору.
04.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором. Згідно з Реєстром боржників за договором факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 27 663,92 грн. за кредитним договором № 565036132 від 15.04.2021 року.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 565036132 від 15.04.2021 року становить 27 663,92 грн., що складається з: 6 697,36 грн. - заборгованість за кредитом; 20966,56 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Разом з позовом представником ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було надано суду клопотання про витребування доказів.
Матеріали позову суддя отримала 08.07.2025 року.
Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь №1549201 від 08.07.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 07.09.2011 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 14.07.2025 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 03.09.2025 року. Також зазначеною ухвалою клопотання представника ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про витребування доказів задоволено. Витребувано з Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк»:
- інформацію: чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжна картка №5168-75XX-XXXX-2224;
- інформацію про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_2 , у період з період з 15.04.2021 року - по 20.04.2021 року у сумі 6 700,00 грн.;
- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- надати інформацію: чи є/був номер телефону НОМЕР_3 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска картки № НОМЕР_2 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- у разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 15.04.2021 року - по 20.04.2021 року у сумі 6 700,00 грн., надати первинні документи бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищевказані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска картки, що належить позичальнику ОСОБА_1 ;
- надати повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- у випадку, якщо номер телефону НОМЕР_3 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска картки № НОМЕР_2 , витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (клієнта банку) за платіжною карткою маска картки № НОМЕР_2 ;
- у випадку, якщо картковий рахунок - маска картки № НОМЕР_2 не належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_2 .
До суду 22.08.2025 року на виконання ухвали суду від 14.07.2025 року від АТ КБ «Приватбанк» надійшов лист, відповідно до якого на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ). Направлено виписку по рахунку № НОМЕР_4 за період 15.04.2021-20.04.2021-рр., яка містить зарахування на суму 6 700 UAH у додатку. Номер телефону НОМЕР_6 - фінансовий номер, зазначений в анкетних даних ОСОБА_1 .
У зв'язку з відсутність відзиву судове засідання відкладено на 16.10.2025 року.
Про розгляд справи 16.10.2025 року сторони були сповіщені.
Відповідачка ОСОБА_1 про час, дату та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, відзив та заяв по суті справи суду не надала.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України передбачено що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи повторне належне повідомлення учасників справи та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складення цього судового рішення є 22.10.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 15.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 565036132, який підписаний відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV87FN9, тобто у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 1.1 Кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 6 700,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно п. 1.2 Договору, кредит надавався строком на 30 днів.
Відповідно до п. 1.4 Договору, за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: - виключно на період строку, визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним (п.п. 1.4.1); - за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті (п.п. 1.4.2.); - у випадку користування кредитом з боку позивальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовується з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,7 процентів в день від суму кредиту за кожний день користування кредитом (п.п. 1.4.3).
Відповідно до п. 1.6 Договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.7 договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п. 1.7 договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.
Відповідно до п. 1.8 Договору, проценти в розмірі, визначеному п.п. 1.4 або 1.7.2 договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.
Згідно п. 3.10. Договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором у повному обсязі, сплачена позичальником сума погашає вимоги у такій черговості:
- у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом;
- у другу чергу прострочена до повернення сума кредиту (за наявності);
- у третю чергу нараховані проценти за користування кредитом;
- у четверту чергу сума кредиту;
- у п'яту чергу неустойка та інші платежі відповідно до договору.
Відповідно до п. 4.2 договору, строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п. 1.2 договору, Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п. 1.3 та п. 1.7 договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Відповідно до п. 4.3 Договору сторони погодились, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до п. 4.4 Договору, сторони узгодили, що у всіх відносинах між ними як підпис позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
У розділі 5 Договору «Реквізити сторін» зазначені відомості про позичальника ОСОБА_1 , та кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Додатком № 1 до вказаного договору передбачено графік платежів, згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язалася повернути позику та сплатити проценти 15.05.2021 року у розмірі по 6 720,10 грн. (дисконтний період) Цим додатком передбачено, що загальна вартість кредиту за базовою процентною ставкою складає 10 117 грн., що включає у себе 6 700,00 грн. тіла кредиту та 3 417 грн. процентів.
Вказаний Додатку № 1 до договору містить відомості про електронний підпис одноразовим ідентифікатором позичальником ОСОБА_1 , ІН 2510012445, тел. НОМЕР_7 , Договір 565036132 від 15.04.2021 року, одноразовий ідентифікатор MNV87FN9, відправлено 15.04.2021 року об 21:01:07, введено 15.04.2021 року об 21:03:47, сума 6 700 грн, строк 30 днів.
Заявка на отримання грошових коштів в кредит від 15.04.2021 року містить відомості про персональні дані ОСОБА_1 , її фінансовий номер телефону, електронну адресу, дату народження, номер і дату видачі паспорта, РНОКПП, адресу реєстрації та проживання, номер карти. Відомості про підписання заявки відсутні.
Згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальник ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_8 , виданий Приморським РВ ГУДМС 03.12.2013, Договір № 565036132 від 15.04.2021 року, сума кредиту 6 700,00 грн, строк кредитування 30, процентна ставка 1,700 в день, номер телефону НОМЕР_7 , заявка на кредит подана 15.04.2021 року об 20:58; акцепт оферти позивальником - одноразовий ідентифікатор MNV87FN9, відправлено позичальнику 15.04.2021 року об 21:01:07, ідентифікатор введений позичальником 15.04.2021 року об 21:03:47, грошові кошти перераховані позичальнику 15.04.2021 року об 21:03:56.
Згідно паперової копії електронного платіжного доручення № 11d27eb6-b13a-40b9-9dc0-320a3da0a78d від 15.04.2021 року платником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів згідно Договору № 565036132 від 15.04.2021 року ОСОБА_1 на кредитний рахунок № НОМЕР_9 .
У відповіді на запит на виконання ухвали суду від 14.07.2025 року встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ). Направлено виписку по рахунку № НОМЕР_4 за період 15.04.2021-20.04.2021-рр., яка містить зарахування на суму 6 700 UAH у додатку. Номер телефону НОМЕР_6 - фінансовий номер, зазначений в анкетних даних ОСОБА_1
Наданою АТ КБ «Приватбанк» випискою за період з 15.04.2021 року 20.04.2021 року підтверджено, що відповідачці 15.04.2021 року на карту № НОМЕР_4 зарахований переказ грошових коштів у розмірі 6 700,00 грн.
Суд вважає доведеним факт укладення 15.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору № 565036132 та виконання Кредитодавцем свого зобов'язання щодо надання кредиту у сумі 6 700 грн.
Факт укладання договору відповідачкою не оспорюється та не спростований.
Щодо переходу права вимоги.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 914/868/17 зроблено висновок, що відповідно до положень ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги щодо майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
28.11.2018 року між ТОВ «Таліон плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переходить ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до боржників за відповідним реєстром права вимоги.
Пунктом 1.2. договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме: реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року правом вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі, права грошових вимог до боржників по сплаті богу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникають у майбутньому.
Пунктом 1.4 визначено термін «Борг» означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які суми, що належать до сплати Клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили.
В той же час, відповідно до п. 1.5. договору факторингу, реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.
Тобто, реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання сторін.
Пунктом 2.1 розділу 2 вказаного договору передбачено, що згідно умов договору клієнт-зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Тобто предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до факторі в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Таким чином відступлення прав вимоги до відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), який було фактично укладено після укладення кредитного договору (з додатковими угодами до нього).
В подальшому між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено ряд додаткових угод, згідно з якими сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору, востаннє до 31 грудня 2024 року включно, а саме: 28 листопада 2019 року укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2020 року укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2021 року укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2022 року укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, 31 грудня 2023 року укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 151 від 14.09.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 565036132 від 15.04.2021 року на загальну суму 18 883,64 грн., з яких 6 697,36 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 12 186,28 грн. заборгованість по відсотках.
Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.
З огляду на викладене, договір № 28/1118-01 року є угодою, яка підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024 року.
05.08.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно з умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги.
В подальшому між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено ряд додаткових угод, згідно з якими сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору, востаннє до 30 грудня 2024 року включно, а саме: 03.08.2021 року укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року; 30.12.2022 року укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року підписаного між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу № 05/0820-01, укладеного між ними, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 565036132 від 15.04.2021 року на загальну суму 27 663,92 грн., з яких 6 697,36 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 20 966,56 грн. заборгованість по відсотках.
04.06.2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно з умовами якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного акта прийому-передачі реєстру боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 04.06.2025 року до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року, підписаного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 565036132 від 15.04.2021 року на загальну суму 27 663,92 грн., з яких 6 697,36 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 20 966,56 грн. заборгованість по відсотках.
Враховуючи наведене, укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 15.04.2021 року не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги за кредитним договором № 565036132 від 15.04.2021 року передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу на підставі реєстру, який оформлений належним чином.
За правилами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Зокрема частина «у будь-який передбачений договором спосіб» у визначенні поняття договору факторингу свідчить про те, що оплата договору факторингу не є імперативною нормою.
Таким чином, сторони договору можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати й даний фант не взаємопов'язаний з предметом договору та переходом права вимоги.
Така ж позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, а саме, що ознаками договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Тому посилання представника відповідачки, що позивачем на підтверджено переходу права вимоги за вищевказаним кредитним договором з підстав не долучення доказів оплати за договором (договорів) факторингу, є помилковим.
Надані копії договорів та витяги з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Кредитним договором.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ч.1 ЦК України).
Згідно розрахунку заборгованості у ОСОБА_1 за договором № 565036132 від 15.04.2021 року наявна заборгованість на загальну суму 27 663,92 грн., з яких 6 697,36 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 20 966,56 грн. заборгованість по відсотках.
Станом на даний час заборгованість за кредитом відповідачкою не погашена. Розрахунок заборгованості відповідачкою не спростований.
Зважаючи на те, що позивач надав суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, та враховуючи, що заборгованість за кредитом позичальником не погашена, позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 455572859 від 16.06.2021 року у розмірі 25 374,40 грн. підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат:
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Позивач ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві просив стягнути з відповідачки на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, копію додаткової угоди № 25770545890 від 05.06.2025 до договору № № 05/06/25-01 про надання правничої допомоги від 05.06.2025, та акт про підтвердження факту надання правничої допомоги від 05.06.2025, за змістом якого вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 7000,00 грн.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14.11.2018 року у справі № 753/15687/15.
Враховуючи задоволення позову, а також беручи до уваги, що відповідачкою не подано заяву про зменшення судових витрат суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат у розмірі 7 000 грн. на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 207, 509, 524-526, 530, 536, 549-551, 610-612, 629, 638-640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 43, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором № 565036132 від 15.04.2021 року у розмірі 27 663 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят три) гривні 92 копійки, з яких:
- 6 697,36 грн. - заборгованість за тілом;
- 20 966,56 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10) витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 22.10.2025 року.
Суддя: Л.В. Домусчі