Справа №522/20477/25
Провадження №2-ві/522/23/25
23 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Донцов Д.Ю., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Федчишеній Т. Ю. у цивільній справі № 522/20477/25 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси під головуванням судді Федичишеної Т.Ю. перебуває справа за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою.
19.10.2025 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав заяву про відвід судді Федчишеній Т. Ю.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді обґрунтована тим, що головуючий у даній справі відкрила провадження, не надіславши відповідачу позовну заяву разом з додатками.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.10.2025 р. під головуванням судді Федичишеної Т.Ю. визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Федчишеній Т.Ю. у цивільній справі № 522/20477/25. Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Федчишеній Т. Ю. у цивільній справі № 522/20477/25 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою - передано до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України для розгляду даної заяви.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 заява про відвід судді передана на розгляд судді Приморського районного суду м. Одеси Донцову Д.Ю.
Відповідно до п.п. 7, 8 ст. 40 ЦПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання наявності підстав для заявленого відводу судді Федчишеній Т.Ю., суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.
Розглядаючи заяву про відвід судді з точки зору національного закону та в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. Слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву («Бочан проти України» рішення від 03.05.2007, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» рішення від 06.10.2011, п. 136; «Олександр Волков проти України» рішення від 09.01.2013 п.п. 103,107).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості, зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це, навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
З огляду на вище викладене, об'єктивний критерій вимагає щоб особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, тобто відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів та доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Заявляючи відвід, заявник повинен навести об'єктивні причини дійсних обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Проаналізувавши підстави заявленого відводу судді, суд вважає, що заявлений відвід є передчасним, оскільки ухвалу про відкриття провадження у даній справі постановлено 17.10.2025 (п'ятниця), станом на 20.10.2025 (понеділок) строк, визначений ч. 5 ст. 272 ЦПК України, не сплинув. Інших обґрунтувань неупередженості судді заява про відвід не містить.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини зазначені заявником як підстави для відводу судді Федчишеної Т.Ю., не підтверджені належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо її неупередженості та об'єктивності. У зв'язку з чим, заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Федчишеній Т. Ю. у цивільній справі № 522/20477/25 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , за участі третьої особи. яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Донцов Д.Ю.