Справа № 522/6726/25-Е
Провадження № 2/522/4923/25
24 жовтня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Сирової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником - адвокатом Голуб А.С., до Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якій позивач просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 29.11.2024 року № 387 «Про скорочення посади»;
-визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 03.03.2025 року № 129-ос «Про звільнення ОСОБА_2 »;
-визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 03.03.2025 року № 130-ос «Про зміну умов трудового договору з ОСОБА_1 »;
-поновити ОСОБА_1 на посаді проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»;
-стягнути з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.03.2025 року до дня ухвалення рішення у даній справі;
-допустити до негайного виконання рішення суду у даній справі про поновлення ОСОБА_1 на посаді проректора з міжнародної, соціальногуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського».
Позовна заява обґрунтована тим, що 22.03.2022 року між Державним закладом «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» та ОСОБА_1 укладено контракт, відповідно до умов якого ОСОБА_1 призначено на посаду проректора з соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» на строк з 22.03.2022 року до 21.03.2027 року. Розділом 3 зазначеного контракту від 22.03.2022 року визначено, що до закінчення строку дії контракту він може бути розірваний з ініціативи ректора у випадках, передбачених законодавством (ст. 40, 41 К3пП України). ОСОБА_1 також перебуває на посаді голови первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського». 29.11.2024 року ректор ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» прийняв наказ № 387 «Про скорочення посади», відповідно до якого вирішено виключити зі штатного розпису шляхом скорочення 01.03.2025 року посаду проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи. 27.12.2024 року ОСОБА_1 під розпис було вручено лист-повідомлення про скорочення посади та запропоновано переведення на посаду доцента кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності (1,0 штатна одиниця). 03.03.2025 року ректор ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» прийняв наказ № 129-ос «Про звільнення ОСОБА_2 », відповідно до якого вирішено ОСОБА_1 , проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи, звільнити 03 березня 2025 року за основним місцем роботи у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Також, 03.03.2025 року ректор прийняв наказ № 130-ос «Про зміну умов трудового договору з ОСОБА_1 », відповідно до якого наказано змінити з 04 березня 2025 року умови трудового договору, оформленого наказом від 21.03.2022 № 162-ос, з ОСОБА_1 , доцентом кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності на умовах неповного робочого часу (0,5 штатної одиниці) за сумісництвом. Вважати трудові відносини такими, що укладені на умовах роботи за основним місцем до обрання за конкурсом. Позивач вважає зазначені накази незаконними. Зазначає, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок). Позивач вважаємо обґрунтування скорочення посади недоречним, оскільки загальне фінансування спеціального фонду збільшилося, що вказує на інші джерела надходжень та важливість міжнародної діяльності університету. Зазначає про порушення відповідачем ч. 3 ст. 252 КЗпП України в частині звернення до вищого виборного органу професійної спілки для отримання згоди або відмови у її наданні на розірвання трудового договору із позивачем. Змін до штатного розпису ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» на 2025 рік після звільнення ОСОБА_1 внесено не було, що свідчить про відсутність у відповідача змін в організації праці. При звільненні позивача із займаної посади ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» допущено порушення ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України та не повідомлено його про всі наявні вакантні посади у закладі. Пропозиція щодо вакантних посад відбулась ще 27.12.2024, тобто за 2 місяці до звільнення ОСОБА_1 і протягом наступних двох місяців до звільнення таких пропозицій від відповідача не надходило, що на думку позивача є порушенням ст. 49-2 КЗпП України. Позивач звертає увагу, що протягом цих двох місяців відповідачем оглушувалися конкурси на заміщення вакантних посуд, які йому не пропонувалися. У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що існують підстави для поновлення ОСОБА_1 на посаді проректора та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
14.04.2025 до суду від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, до якої позивач долучив позовну заяву у новій редакції. У прохальній частині позовної заяви вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу викладена в такій редакції: «стягнути з державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.03.2025 до 31.03.2025 у сумі 28211,40 гривень.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.04.2025 відкрито провадження у справі, справу призначеного до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 12.06.2025.
16.05.2025 до суду від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить зупинити провадження та запитати згоду Первинної профспілкової організації ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського та Одеської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи у порядку ст. 43 КЗпП України; відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.
Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що підставами скорочення посади стало скорочення державного фінансування та, як наслідок, необхідність оптимізації управлінської структури та реорганізації структурних підрозділів, об'єднання функцій та посадових обов'язків, а також зменшення контингенту іноземних здобувачів вищої освіти та слухачів. На виконання вимог ст. 49-2 КЗпП проректору з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи ОСОБА_1 27.12.2024 під особистий підпис було вручено лист-повідомлення про скорочення посади та запропоновано переведення на посаду доцента кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності (1,0 штатна одиниця) загалом у відповідності до наявної у нього професії/спеціальності та кваліфікації. На вказану пропозицію позивач ніякої відповіді не надав - ні про відмову від неї ні про прийняття, тільки проставив відмітку 27.12.2024 на копії повідомлення про ознайомлення. Враховуючи, що ОСОБА_1 згоди на переведення на посаду доцента за основним місцем роботи у встановленому законом порядку до 03.03.2025 року не надав, було видано наказ про звільнення проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням штату на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП, позивач залишився працювати в університеті на посаді доцента на 0,5 ставки за сумісництвом, оскільки відповідно до наданої ним довідки був прийнятий на основне місце роботи до Первинної профспілкової організації університету. Університет двічі звертався до первинної профспілкової організації з відповідним поданням та клопотанням прийняти рішення з питання погодження скорочення посади та звільнення проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи листом № 2799/12 від 29.12.2024 та листом №100/2 від 16.01.2025 року. Однак не отримав обґрунтованого письмового рішення первинного профспілкового комітету у розумінні частини 7 статті 43 КЗпП України та Статуту Профспілки працівників освіти і науки України. Відповідно до пункту 33 статуту Профспілки працівників освіти і науки України рішення профспілкових зборів, конференцій, з'їздів і відповідних профспілкових органів приймаються у формі постанов більшістю голосів присутніх, якщо інше не передбачено статутом. Лист № 7 від 27.02.2025 року за підписом голови первинної профспілкової організації Начева А.П. не може вважатися належним повідомленням про прийняте профспілковим комітетом рішення, оскільки не містить посилання на дату та номер постанови первинної профспілкової організації ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» та сама постанова або будь-яке інше рішення до листа не додані. Строк на прийняття рішення та повідомлення роботодавця про прийняте рішення (15+3=18 днів) сплив 03.02.2025, а повідомлення про відмову погодити розірвання трудового договору з ОСОБА_1 було датовано та вручено відповідачу 27.02.2025 року - через 24 дні після спливу встановленого законом строку, що є підставою вважати, що профспілковий комітет надав згоду на розірвання трудового договору. Відповідач зазначає, що до штатного розпису були внесені зміни - введено повну штатну одиницю доцента (до цього було 0,5) та виведено посаду проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи. Відповідно до даних ЄДЕБО кваліфікація та досвід роботи ОСОБА_1 відповідають науково-педагогічній посаді доцента, яка передбачає здійснення особою науково-педагогічної діяльності в межах викладання філософських дисциплін. Особи з такою освітньою та/або професійною кваліфікацією мають право брати участь в конкурсі на заміщення вакантних науково-педагогічних посад асистента, викладача, старшого викладача і доцента, а також у конкурсах на заміщення наукових посад молодшого наукового співробітника та наукового співробітника. У зазначених позивачем конкурсах на заміщення вакантних науково-педагогічних посад та наукових посад відсутні такі вакансії, тому відповідач не повідомляв про них позивача.
23.05.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник не погодився з доводами відповідача та зазначив, що приписи трудового законодавства не містять вимоги щодо направлення на адресу роботодавця саме рішення первинного профспілкового органу, тоді як законодавець визначив, що виборний орган первинної профспілкової організації повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі. Наказ про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади датується 03.03.2025 року, тоді як зміни до штатного розпису з виключенням посади позивача вводяться в дію з 02.03.2025, тобто на день раніше за звільнення. Пропозиція щодо вакантних посад в державному закладі відбулася ще 27.12.2024 року, тобто за 2 місяці до звільнення ОСОБА_1 . Однак, протягом наступних двох місяців до звільнення таких пропозицій від відповідача не поступало, що є порушенням ст. 49-2 КЗпП України.
28.05.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення, у яких представник зазначає, що позивач не надав достатніх доказів на доведення дотримання первинною профспілковою організацією університету встановленої законом процедури та строків розгляду подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Новий штатний розпис фактично і мав би вступити в силу з 02.03.2025 року, однак з 24.02.2025 року до 28.02.2025 року включно ОСОБА_1 знаходився на лікарняному, у зв'язку з чим був звільнений в перший робочий день після закінчення лікарняного. Позивач від запропонованої вакансії одразу не відмовився, але і не погодився на переведення на запропоновану посаду доцента на повну ставку тільки в день звільнення; позивачу були запропоновані всі вакантні посади, які відповідали його професії та спеціальності, досвіду та кваліфікації.
09.06.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла сформована 06.06.2025 заява про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог, в якій заявник просить суд прийняти заяву про зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог і розглядати дану справу № 522/6726/25-Е за такими позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 29.11.2024 року № 387 «Про скорочення посади»;
- визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 03.03.2025 року № 129-ос «Про звільнення ОСОБА_2 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 03.03.2025 року № 130-ос «Про зміну умов трудового договору з ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 04.03.2025 року № 137-ос «Про скасування наказу»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»;
- стягнути з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.03.2025 року до 06.06.2025 року у сумі 97 329 грн 33 коп.;
- допустити до негайного виконання рішення суду у даній справі про поновлення ОСОБА_1 на посаді проректора з міжнародної, соціальногуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського».
У судове засідання 12.06.2025 з'явились представник позивача - Голуб А.С., яка підтримала заяву про заміну предмета позову, просила її прийняти, а також представник відповідача - Закордонська Н.Б., яка не заперечувала проти прийняття судом заяви про зміну предмета позову.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.06.2025 прийнято заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Голуб А.С. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Також ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.06.2025 задоволено клопотання представника позивача, витребувано від Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»: належним чином засвідчену копію рішення Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», прийнятого за результатом розгляду письмового подання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 . Розгляду справи відкладено на 04.08.2025.
30.06.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 12.06.2025 надійшли пояснення, у яких зазначено, що 31.03.2025 відбулися вибори до Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». 09.04.2025 комісією у складі 4х новобораних осіб складено акт прийому-передачі документів у зв'язку із закінченням повноважень голови Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Колишній голова - Начев Андрій Петрович та головний бухгалтер Трохимець О.А. для передачі документів новообраному складу профспілкової організації не з'явилися, в результаті чого комісія була змушена приймати документи від діловода. Жодних рішень Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» у формі протоколів, постанов, тощо, новому керівнику передано не було.
До пояснень додана копія акта передачі прийому документів у зв'язку із закінченням повноважень голови Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» від 09.04.2025.
У судове засідання 04.08.2025 з'явились представник позивача - адвоката Голуб А.С. та представник відповідача - Закордонська Н.Б. Представник позивача підтримала своє клопотання про виклик свідка, представник відповідача заперечувала проти його задоволення.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Голуб А.С. про виклик до суду та допит у якості свідка ОСОБА_3 ; витребувано від ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію рішення Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», прийнятого за результатом розгляду письмового подання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 . Розгляд справи відкладено на 13.08.2025.
11.08.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії витягу з протоколу засідання профспілкового комітету № 47від 27.02.2025. У клопотання представник повідомив, що у позивача ані як у колишнього голови профспілкової організації, ані як фізичної особи немає ні обов'язку, ні підстав для зберігання документації відповідної профспілки поза межами такої профспілки, а тому, відповідно, і можливості її комусь передавати. Всі документи, які були створені за результатом діяльності Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», в тому числі, і витребуване судом рішення, мали б зберігатись безпосередньо в первинній профспілці. ОСОБА_1 невідомо причини та обставини, за яких такі документи зникли.
У судове засідання 13.08.2025 з'явились представник позивача та представник відповідач. Представник відповідача підтримала клопотання про зупинення провадження у справі та направлення запиту до профспілкових організацій, зазначених у клопотанні, про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 . Представник позивача заперечувала про направлення запиту до первинної профспілкової організації, оскільки у матеріалах справи наявний лист, у якому повідомляється про не погодження звільнення позивача та витяг з протоколу засідання профспілкового комітету, на якому розглядалось відповідне питання. Проти направлення запиту до обласної організації профспілки представник позивача не заперечувала.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.08.2025 задоволено клопотання представника відповідача, постановлено:
-запитати згоду Первинної профспілкової організації Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського" або відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського», у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України;
-запитати згоду Одеської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України або відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д.Ушинського», у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників , згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України;
-зупинити провадження у справі - до отримання судом від Первинної профспілкової організації Державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського" та Одеської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України рішеннь за результатом виконання цієї ухвали про надання згоди або відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
29.08.2025 до суду на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 13.08.2025 від Одеської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України надійшла постанова ХІІ пленуму комітету Одеської ОО ППОНУ від 25.08.2025.
01.09.2025 до суду на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 13.08.2025 від Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» надійшла копія постанови Профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» №ПК-1 від 29.08.2025.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.09.2025 поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 30.09.2025.
У судове засідання 30.09.2025 учасники справи не з'явились, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, також у зв'язку з погодними умовами в м. Одесі оголошено червоний рівень небезпеки. Розгляд справи відкладено на 15.10.2025.
У судове засідання 15.10.2025 з'явились представник позивача - адвоката Голуб А.С. та представник відповідача - Закордонська Н.Б., які підтримали вимоги і заперечення, викладені у заявах по суті.
15.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та на підставі ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 24.10.2025.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, вислухавши доводи учасників справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.2Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст.78ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 5-1КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до статті 21КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації..
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у підпунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Відповідно до ч. 1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації, а також припинення трудового договору з домашнім працівником з ініціативи роботодавця відповідно до статті 173-6 цього Кодексу), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства (ч. 1 ст. 43 КЗпП України).
Частиною 2 ст. 1 Закону України«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Таким чином, обмеження дії статті 43 КЗпП України у період дії воєнного стану не стосується випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником (ч. 2 ст. 43 КЗпП України).
Відповідно до ч. 5 ст. 43 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Згідно ч. 7 ст. 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті (ч. 9 ст. 43 КЗпП України).
Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).
Згідно із статтею 49-2КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Власник є таким, що належно виконав указані вимоги КЗпП України стосовно працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно із статтею 240-1КЗпПУкраїни у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).
Згідно ч. 4 ст. 252 КЗпП України звільнення з ініціативи роботодавця працівників, які обиралися до складу профспілкових органів підприємства, установи, організації, не допускається протягом року після закінчення строку, на який обирався цей склад (крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, або вчинення працівником дій, за які законом передбачена можливість звільнення з роботи чи служби). Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов'язано із станом здоров'я.
Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 (надалі - Пленум ВСУ № 9) при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.
Суд встановив, що 22.03.2022 Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (надалі по тексту - Університет) та ОСОБА_1 уклали контракт про те, що ОСОБА_1 призначається на посаду проректора із соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» на строк з 22.03.2022 по 21.03.2027.
Згідно п. 1.2. цей контракт є особливою формою трудового договору, на підставі контракту виникають трудові відносини між проректором з соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи університету і закладом вищої освіти в особі його керівника. Звільнення з посади керівника.
Відповідно до п. 4.3. контракту до закінчення строку дії контракту він може бути розірваний з ініціативи ректора у випадках, передбачених законодавством (ст. 40, 41 КЗпП України).
Контракт може бути припинений чи розірваний за умовами, передбаченими чинним законодавством (КЗпП України).
Згідно наказу ректора Університету № 387 від 29.11.2024 у зв'язку із скороченням державного фінансування та як наслідок необхідністю оптимізації управлінської структури, реорганізації структурних підрозділів, об'єднання функцій та посадових обов'язків, враховуючи зменшення контингенту іноземних здобувачів освіти та слухачів, виключено із штатного розпису шляхом скорочення 01.03.2025 посаду проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи.
29.11.2024 Університет направив до Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (надалі по тексту - Первинна профспілкова організація) лист вих. № 2799/12 із копією наказу для його погодження.
17.12.2024 Первинна профспілкова організація надала відповідь на лист вих. № 2799/12 віл 29.11.2024, у якій зазначила, що з листа не зрозуміло чи дійсно є необхідність проводити заплановані зміни у штатному розписі, що призведе до звільнення працівників. Наголошено на необхідності дотримання усієї процедури передбаченої законом та надання доказів необхідності проведення скорочення штату працівників.
27.12.2024 відповідач вручив ОСОБА_1 повідомлення № 3109/12 від 27.12.2024 про скорочення посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботу та пропозицію переведення на посаду доцента кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності (1,0 штатна одиниця) загалом. Факт вручення зазначеного повідомлення 27.12.2024 підтверджується підписом ОСОБА_1
16.01.2025 відповідач направив до Первинної профспілкової організації лист вих. № 100/02 із зазначенням показників зменшення кількості іноземних студентів, використання бюджетних коштів та обґрунтуванням необхідності скорочення посади. До листа додані копія листа-повідомлення про скорочення штату, копії планів використання бюджетних коштів на 2024 та 2025 роки.
27.02.2025 Первинна профспілкова організація направила відповідачу лист вих. № 7 за підписом голови профспілкової організації Андрія Начева у якому повідомляється про непогодження скорочення посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи та рекомендовано ОСОБА_1 перевести на альтернативну посаду у межах університету , що відповідає його кваліфікації та є рівнозначною, дотримуватися соціальних гарантій, які передбачені для осіб з інвалідністю.
03.03.2025 відповідач направив до Одеської обласної профспілки працівників освіти і науки України лист вих. № 442/12 із проханням погодити розірвання трудового договору з проректором з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи ОСОБА_1 . У відповідь на який листом вих. № 01-13-59 від 13.03.2025 повідомлено, що у разі порушення строків отримання погодження профспілкового комітету на звільнення така згода запитується судом.
03.03.2025 ректор Університету видав наказ № 129-ос «Про звільнення ОСОБА_2 », яким ОСОБА_1 , проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи, звільнено з 03.03.2025 за основним місцем роботи у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників, згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу закону про працю України. Про ознайомлення позивача із зазначеним наказом 03.03.2025 свідчить його підпис та напис «не погоджуюсь».
03.03.2025 ректор Університету видав наказ № 130-ос «Про зміну умов трудового договору з ОСОБА_1 », яким змінено з 04.03.2025 умови трудового договору, оформленого наказом від 21.03.2022 № 162-ос, з ОСОБА_1 , доцентом кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності на умовах неповного робочого часу (0,5 штатної одиниці) за сумісництвом. Наказано вважати трудові відносини такими, що укладені на умовах роботи за основним місцем до обрання за конкурсом. Про ознайомлення позивача із зазначеним наказом 03.03.2025 свідчить його підпис.
04.03.2025 ректор Університету видав наказ № 137-ос «Про скасування наказу», яким скасовано наказ від 03.03.2025 № 130-ос «Про зміну умов трудового договору з ОСОБА_1 », у зв'язку з прийняттям ОСОБА_1 на посаду голови профкому Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»
Згідно переліку змін до штатного розпису на 2025 рік, затвердженого Міністерством освіти і науки України, з 02.03.2025 уведено посаду з 02.03.2025 доцент, кількість штатних посад - 1, виведено посаду з 02.03.2025 проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи, кількість штатних посад - 1.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо відсутності згоди профспілкового комітету на його звільнення, суд враховує наступне.
Постановою Одеської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України № Пл.- ХІІ-1 від 25.08.2025 за запитом суду надано згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України .
Постановою Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» № ПК-1 від 29.08.2025 надано згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Лист Первинної профспілкової організації вих. № 7 від 27.02.2025 про непогодження скорочення посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи складений та направлений відповідачу із порушенням строку, встановленого ч. 5 ст. 43 КЗпП України, внаслідок чого вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Суд вважає надану представником позивача копію витягу з протоколу засідання профспілкового комітету № 47 від 27.02.2025 неналежним та недопустимим доказом, оскільки вказаний витяг не містить відомостей про осіб, присутніх на засіданні профспілкового комітету, витяг не підписаний секретарем засідання.
Витяг - засвідчена копія частини тексту службового документа. Згідно п. 12 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 витяг зі службового документа виготовляється, якщо немає необхідності виготовляти копію. Витяг оформлюється на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з наказу», «витяг з протоколу»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) службового документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт, інформація якого необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства. Витяги з протоколів засвідчує секретар, який складає протоколи і здійснює їх зберігання, з наказів - керівник служби діловодства (кадрової служби) або посадова особа, яка відповідає за їх зберігання.
Вказаним вимогам наданий позивачем витяг з протоколу засідання профспілкового комітету № 47 від 27.02.2025 не відповідає. Окрім того, представник позивача у клопотанні від 11.08.2025 посилався на відсутність у нього оригіналу протоколу, відтак, витяг з документу не міг бути виготовлений позивачем у разі відсутності його оригіналу.
Суд також враховує, що позивач не виконав вимоги ухвали суду від 04.08.2025 про витребування від ОСОБА_1 належним чином засвідченої копії рішення Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», прийнятого за результатом розгляду письмового подання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» про розірвання трудового договору з ОСОБА_1 , повідомивши, що у його розпорядженні відсутнє відповідне рішення. Згідно наданого відповідачем акта передачі прийому документів у зв'язку із закінченням повноважень голови Первинної профспілкової організації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» від 09.04.2025 відповідне рішення ОСОБА_1 новообраному голові первинної профспілкової організації не передавалось, протоколи засідань профкомі відсутні. Враховуючи те, що станом на момент звільнення, 03.03.2025, ОСОБА_1 був головою відповідної первинної профспілкової організації, рішення засідань цієї первинної профспілкової організації, складені до моменту переобрання голови первинної профспілкової організації, мали перебувати у розпорядженні позивача. Однак, відповідне рішення на виконання вимог ухвали суду позивач не надав.
За таких обставин, враховуючи подальше надання згоди Одеською обласною організацією профспілки працівників освіти і науки України та Первинною профспілковою організацією Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» на звільнення ОСОБА_1 з посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, відсутні підстави вважати, що звільнення позивача здійснене без згоди профспілкової організації.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо незаконності скорочення посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 19 Постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який був чинним в момент виникнення спірних правовідносин, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Частиною 2 ст.65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.
У постанові від 27.03.2019 у справі № 756/5243/17 (провадження № 61-47646св18) Верховний Суд зазначив: «ураховуючи те, що підприємство вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, висновок судів про те, що на підприємстві не відбулося скорочення чисельності штату працівників є передчасним. Суди фактично увійшли в обговорення питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників, що лежить поза межами компетенції суду.»
Тобто відповідач мав право самостійно визначати чисельність штату працівників та свою організаційну структуру.
Факт внесення відповідачем змін до штатного розпису та скорочення посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи підтверджується Переліком змін до штатного розпису на 2025 рік, затвердженим Міністерством освіти і науки України, згідно якого з 02.03.2025 уведено посаду з 02.03.2025 доцент, кількість штатних посад - 1, виведено посаду з 02.03.2025 проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи, кількість штатних посад - 1.
Як вбачається з наданих представником відповідача пояснень, посадові обов'язки, які входили до кола повноважень проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи, розподілені між іншими посадами. Посади, на яку би покладались повністю обов'язки проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи, у штатний розпис не вводилась. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи те, що підприємство, установа, організація, вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, чисельність штату працівників, з огляду на встановлення судом факту внесення змін до штатного розпису та дійсного скорочення посади проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи, вимога про визнання протиправним та скасування наказу ректора Університету № 387 від 29.11.2024 «Про скорочення посади» є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Щодо доводів позивача про неповідомлення позивача про всі наявні вакансії до дня звільнення.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 25 травня 2016 року № 6-3048цс15, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Власник вважається таким, що належним чином виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну посаду, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
У постанові від 18.10.2023 у справі № 210/6543/21 Верховний Суд дійшов такого висновку: «Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Близький за змістом правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 07 листопада 2011 року у справі № 6-45цс11 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18).»
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про наступне вивільнення попередив позивача не пізніше ніж за два місяці та 27.12.2024 запропонував йому вакантну посаду для переведення. Позивач повідомлення від 27.12.2024 отримав, однак свою згоду на переведення на запропоновану посаду не надав.
Позивач посилається на те, що після повідомлення про наступне звільнення і до моменту звільнення відповідач оголошував конкурси на посади: старшого наукового співробітника Сектору наукової роботи, доцента кафедри освітнього менеджменту та публічного управління, асистента кафедри спеціальної та інклюзивної освіти і реабілітації, старшого викладача кафедри дошкільної педагогіки, професора кафедри психіатрії, медичної та соціальної психології, професора кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності, професор кафедри спортивних ігр і менеджменту фізичної культури, асистент кафедри вокально-хорової підготовки, доцент кафедри образотворчого мистецтва, професор кафедри музичного мистецтва і хореографії, асистента кафедри історії України, доцента кафедри загальної диференціальної психології, завідувача кафедри германських і східних мов та методики їх навчання, професор кафедри теорії та методики практичної психології, завідувач кафедри фізичної реабілітації, біології і охорони здоров'я, професор кафедри педагогічних технологій початкової освіти , доцент кафедри прикладної математики та інформатики.
З інформації ЄДЕБО про кадрове забезпечення вбачаються такі відомості про документи, що засвідчують рівень освіти та кваліфікацію ОСОБА_1 : доцент кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності - Атестат доцента №010621 від 06 червня 2022 року. Кандидат філософських наук - диплом КН: серія ДК № 022164, кандидат філософських наук, зі спеціальності 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. Диплом спеціаліста СК № 39738976 від 12 липня 2010 року, спеціальність "Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика" (кваліфікація вчителя фізики, основ інформатики і астрономії). Державний сертифікат про рівень володіння державною мовою УМД № 00023681. First Certificate in English Council of Europe Level B2; Certificate Number NA2020281204, Date of Issue 25.01.2020. Стаж науково-педагогічної та/або наукової роботи - 10 років.
Відповідач не заперечує обставину оголошення конкурсів, про які позивач зазначив у позовній заяві, однак зазначає, що по вакансії професора кафедри філософії, соціології та менеджменту соціокультурної діяльності освітня спеціалізація ОСОБА_1 відповідає вимогам, однак відсутнє вчене звання та/чи ступінь доктора наук за профілем кафедри. По всіх інших вакансіях конкурсу у відповідача відсутня відповідна освітня кваліфікація та вчене звання за профілем кафедри.
У матеріалах справи відсутні докази невідповідності освіти, кваліфікації, досвіду позивача посаді старшого наукового співробітника, однак ця вакансія не була запропонована позивачу. Доводи відповідача щодо оголошення конкурсу на зазначену посаду для виконавця фундаментального наукового дослідження з математичних наук за темою «Обернені задачі знаходження форми графів за спектральними даними» у матеріалах справи відсутні.
Суд вважає, що відповідач мав повідомити позивача про всі наявні вакантні посади (іншу робота), які з'явилися на підприємстві протягом періоду з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору і які існували на день звільнення. Докази повідомлення позивача про наявні вакансії на день звільнення у матеріалах справи відсутні.
У трудових спорах, зокрема у спорах про поновлення на роботі, тягар доведення правомірності звільнення працівника покладається на роботодавця, а не на працівника.
Відповідач не надав суду доказів того, які саме вакантні посади з'явилися на підприємстві протягом періоду з моменту повідомлення про скорочення посади і до дня звільнення, доказів відсутності вакантних посад станом на час його звільнення. Також у матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про наявні вакантні посади, які існували на день звільнення. На думку суду, та обставина, що певні вакантні посади могли бути зайняті тільки за результатом конкурсу, не позбавляє відповідача обов'язку повідомити про їх наявність працівника, штатна посада якого скорочується.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не були дотримані вимоги ст. 49-2 КЗпП України, що свідчить про порушення процедури звільнення та наявність підстав для скасування наказу № 129-ос від 03.03.2025 "Про звільнення ОСОБА_2 " та поновлення позивача на роботі.
Щодо вимог про скасування наказів № 130-ос від 03.03.2025 та № 137-ос від 04.03.2025
Не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 03.03.2025 року № 130-ос «Про зміну умов трудового договору з ОСОБА_1 » та наказу ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 04.03.2025 року № 137-ос «Про скасування наказу», оскільки з моменту видання наказу від 04.03.2025 року № 137-ос «Про скасування наказу» наказ про зміну умов трудового договору від 03.03.2024 не створює будь-яких правових наслідків для позивача та зазначені накази вичерпали свою дію в момент видання наказу від 04.03.2025 року № 137-ос «Про скасування наказу».
Щодо вимоги про стягнення на користь позивача заробітку за час вимушеного прогулу
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) вказано, що: "середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другої статті 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.
Статтею 27 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року (далі - Порядок №100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Позивачем надана довідка про середню заробітну плату (дохід), з якої вбачається, що його середньоденна заробітна плата становила за 12 місяців 2024 року 1410,57 гривень. Відповідач інших розрахунків середнього заробітку суду не надав.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на роботі, з відповідача на користь позивача підлягає стягенняю середній заробіток за час вимушеного прогулу на момент ухвалення рішення у справі (169 днів) в сумі 238386,33 гривень (169 х 1410,57 = 238386,33), з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
За таких обставин, рішення в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, на користь позивача не підлягають стягненню судові витрати.
Згідно п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014№ 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.
Таким чином, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1211,20 гривень. Інші процесуальні витрати у справі сторонами не заявлені.
Керуючись ст.ст.2,4,5,76-83,89,141,259,263-265,268,273,352,354,355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д Ушинського» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ ректора Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» від 03.03.2025 № 129-ос «Про звільнення ОСОБА_2 ».
Поновити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на посаді проректора з міжнародної, соціально-гуманітарної та наукової-педагогічної роботи Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (код ЄДРПОУ 02125473, місцезнаходження: 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старопортофранківська, б. 26).
Стягнути з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (код ЄДРПОУ 02125473, місцезнаходження: 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старопортофранківська, б. 26) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.03.2025 до дати ухвалення рішення у справі, 24.10.2025, - 238386,33 гривень (двісті тридцять вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень 33 коп.), з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Стягнути з Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» (код ЄДРПОУ 02125473, місцезнаходження: 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старопортофранківська, б. 26) в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Юлія ЧОРНУХА