24.10.2025 Справа №607/16210/25 Провадження №3/607/6241/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович, розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405627 від 29 липня 2025 року зазначено, що 28 липня 2025 року близько 22 год. 36 хв. в м. Тернополі по вул. Злуки, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом (далі - ТЗ) «BMW X4», державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами; порушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а. ПДР - керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ; відтак, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 405627 від 29 липня 2025 року, у судове засідання не з'явився, не повідомивши причин своєї неявки, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
Особа, яку притягують до відповідальності, неодноразово змінювала захисників, які клопотали про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи. Тож справу було неодноразово відкладено й про це було відомо ОСОБА_1 , про що свідчать, зокрема, довідки-телефонограми, утім у судові засідання останній та його представники не з'явилися без пояснення про причини неявки або без надання доказів поважності причин такої неявки.
Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення у справі «Пономарьов проти України», заява №3236/03).
Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2018 року (справа № 761/41616/16-ц) вказав: рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 , достеменно знаючи про дату, час та місце розгляду своєї справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, суд, беручи до уваги релевантну практику Європейського суду з прав людини, правові позиції Верховного Суду, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності або його захисника, на підставі наявних матеріалів. Суд при цьому бере до уваги необхідність розгляду справи у межах строків накладення адміністративного стягнення, встановлених законом, а недопустимість використання процесуальних прав усупереч їх призначенню з метою перешкоджання здійсненню правосуддя.
При вирішенні питання про розгляд цієї справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, суд також враховує положення статті 268 КУпАП, якими не встановлено імперативної законодавчої вимоги щодо присутності при розгляді справи за статтею 126 КУпАП особи, яку притягують до відповідальності.
Суд констатує, що вину ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, підтверджують матеріали справи, досліджені в судовому засіданні, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405627 від 29 липня 2025 року (а.с. 1);
- відеоматеріали (файли: «IMG_9328», «IMG_9331», «part_00000_export-q3cua», «part_00001_export-q3cua», «part_00002_export-q3cua» (а.с. 2) з нагрудних камер 477688, 477658 та автореєстратора;
- копія протоколу АЗ № 135619 про адміністративне затримання за статтею 261 КУпАП від 28 липня 2025 року (а.с. 3);
- дорученням для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання від 28 липня 2025 року № 001-190001287 (а.с. 4);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КНП «ТОМСЦНЗ» ТОР від 28 липня 2025 року о 23 год. 30 хв. (а.с. 5);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29 липня 2025 року о 01 год. 06 хв. (а.с. 6);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29 липня 2025 року о 00 год. 40 хв. (а.с. 7);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5339389 від 29 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 8);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5339409 від 29 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 9);
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 405612 від 28 липня 2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП (а.с. 10);
- рапорт командира взводу роти № 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП капітана поліції Мартинюка А.В. від 29 липня 2025 року (а.с. 11);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 217232 від 31 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП (а.с. 12);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 217232 від 31 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 13);
- довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 29 липня 2025 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП та частиною першою статті 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень (а.с. 14);
- довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 29 липня 2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 належить: «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_3 , «Mercedes-Benz 1424», д.н.з. НОМЕР_4 (а.с. 14);
- довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 29 липня 2025 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_5 , однак це посвідчення водія 18 червня 2024 року вилучено відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2024 року, справа № 607/9644/24, за частиною першою статті 130 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (станом на 29 липня 2025 року ОСОБА_1 право керування транспортними засобами, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, яке затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 - не отримував) (а.с. 15).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України «Про екстрену медичну допомогу», надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Згідно з пунктом 2.1.а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною четвертою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, а частиною п'ятою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2024 року, справа № 607/9644/24, ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 217232 від 31 грудня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гривень.
Відповідно до матеріалів справи, зокрема відео з автореєстратора та нагрудних камер (файли «IMG_9328», «IMG_9331», «part_00000_export-q3cua»), ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування ТЗ «BMW X4», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Відтак, на думку суду, у діях особи, якій поліцією інкриміновано вчинення правопорушення, наявний склад адміністративного проступку, відповідальність за який встановлена частиною п'ятою статті 126 КУпАП, а саме повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП.
Санкція частини п'ятої статті 126 КУпАП передбачає стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, чи без такого, втім матеріали справи не містять доказів, які підтверджують належність транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 саме йому, а тому його вилучення є недоцільним, оскільки воно суперечитиме співмірності адміністративного стягнення та вчиненого правопорушення, так як наслідки стягнення в такому випадку стосуватимуться прав та інтересів інших осіб.
Крім того, відповідно до рекомендацій, зазначених у пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до статті 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, а тому доходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті особою, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 величини прожиткового мінімуму, що становить 605,60 гривень.
Керуючись статтями 7, 9, 33, 34, 35, 40-1, 126, 245, 251, 280, 283, 284, 287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави у розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
2. Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
3. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
4. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
5. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
6. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
7. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
8. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
9. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
10. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець