Справа № 606/761/25
20 жовтня 2025 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.
представника відповідача адвоката Свірського Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовля в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 61370,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.02.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями укладений договір про надання кредиту № 490582-КС-001 (далі за текстом - Договір), що підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, у позові зазначено, що 23.02.2024 позивачем було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір. ОСОБА_1 акцептував оферту щодо укладення кредитного договору на умовах, визначених офертою. Кредитний договір підписаний електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону останнього.
Позивач виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі, оскільки надав відповідачу грошові кошти у сумі 35000,00 грн, а також відповідно до умов додаткової угоди до договору додатково надав ще 16000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності.
Відповідач зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом.
Однак, відповідач покладені на нього зобов'язання належним чином не виконав, кошти сплатив лише частково. Унаслідок невиконання відповідачем умов Договору виникла заборгованість, яка станом на 29.04.2025 складає 61370,91 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 27598,98 грн; сума прострочених платежів по процентах - 33771,93 грн.
За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором про надання кредиту № 490582-КС-001 від 23.02.2024 у сумі 61370,91 грн та судові витрати.
Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
11.06.2025 від представника відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, вказує, що позивачем не додано жодних доказів про отримання відповідачем одноразового індетифікатора для підписання договору електронним підписом. Крім того, представник відповідача зазначає про те, що позивачем нараховано непропорційно велику суму відсотків за користування позикою, із порушенням вимог ЗУ «Про споживче кредитування», яким обмежено максимальну денну процентну ставку у розмірі 1%. Враховуючи вказане, представник відповідача у відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути з позивача в користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із розглядом справи.
18.06.2025 до суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких вказано, що між сторонами у передбачений Законом України «Про електронну комерцію» спосіб шляхом обміну електронними повідомленнями були укладені договір №490582-КС-001 та додаткова угода до нього. Крім того, звернено увагу на те, що під час укладення кредитного договору відповідач проходив відео-верифікацію, під час якої зазначив, що він сам подав заявку на отримання кредиту, зазначив свій номер телефону, паспортні дані та дату народження.
Представник позивача також зазначає, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позивачу грошові кошти в розмірі 35000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . Надалі, відповідно до пункту 2.1 додаткової угоди до кредитного договору, кредит було збільшено на 16000,00 грн. Вказану суму позивачем також було перераховано позивачу на банківську карту, на підтвердження чого надано відповідні довідки про перерахування коштів. Доказів протилежного відповідач суду не надав. Крім того, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 96626,03 грн., чим вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору.
Щодо нарахування процентів за користування кредитом представником позивача зазначено про те, що розмір денної процентної ставки за договором та додатковою угодою відповідає Закону України «Про споживче кредитування», не перевищує 1% та становить 0,97% та 0,86% відповідно. При цьому зазначено, що денна процентна ставка в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» та процентна ставка в день, яка встановлена в кредитному договорі, укладеному відповідачем з ТОВ «Бізнес Позика» це різні поняття, які не слід ототожнювати. Заборгованість нараховано відповідно до умов договору. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.08.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано з АТ КБ "ПриватБанк" інформацію щодо банківської карти відповідача та руху коштів по ній. 19.09.2025 витребувана інформація надійшла до суду.
Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» в судове засідання не з'явився, однак у позові ним заявлено про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, його представник адвокат Свірський Т.В., який брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, заперечив проти задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві на позов. Додатково зазначив, що із виписки про рух коштів по карті відповідача не зрозуміло від кого надійшли кошти в сумі 35000,00 грн та 16000,00 грн.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного висновку.
Частини перша, друга статті 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (статті 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом - Закон), згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 23.02.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про надання кредиту № 490582-КС-001.
Так, 23.02.2024 позивач направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 490582-КС-001 про надання кредиту, а ОСОБА_1 акцептував оферту щодо укладення Договору про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
Підписанням Договору відповідач підтвердив, що до укладення Договору отримав від кредитодавця інформацію та документи, надання яких передбачені законодавством України, зокрема передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, частої другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також про умови договору і Правила, що розміщені на сайті кредитодавця (пункт 7.3.1 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 35000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».
Загальний розмір наданого кредиту становить 35000,00 грн.; строк, на який надається кредит, становить 16 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,16021036, фіксована; комісія за надання кредиту становить 5250,00 грн.; строк дії договору: до 14.06.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 73520,00 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка:12150,45 %; денна процентна ставка: 0,97%.
За умовами п. 3.2 Договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою вказаною у п.2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний у п. 3.2.3 додатку №1 до договору.
У п. 3.2.3 Договору сторони погодили графік платежів.
У п.4.1.2 Договору зазначено, що позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
При цьому зі змісту Договору вбачається, що такий договір підписаний електронним підписом відповідача з ідентифікатором UA-7860.
Також відповідач був ознайомлений із паспортом споживчого кредиту з такими ж умовами як і передбачено в договорі.
Крім того, 21.04.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту № 490582-КС-001 від 23.02.2024.
Так, 21.04.2024 позивач направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду №1 до Договору № 490582-КС-001 про надання кредиту від 23.02.2024, а ОСОБА_1 акцептував оферту щодо укладення додаткової угоди №1 до Договору №490582-КС-001 про надання кредиту від 23.02.2024 на умовах, визначених офертою.
Підписанням додаткової угоди №1 до Договору №490582-КС-001 про надання кредиту від 23.02.2024 відповідач підтвердив, що станом на 21.04.2024 сума неповернутого позичальником кредиту отриманого відповідно до умов договору становить 25591,71 грн.
Згідно п. 2.1 додаткової угоди сторони домовились, що після укладення додаткової угоди кредит збільшується на 16000,00 грн та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути кредит збільшений на 16000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі.
Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що після укладення додаткової угоди та збільшення суми кредиту будуть змінені умови кредитування за договором. У зв'язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: - загальна сума (розмір) наданого кредиту за договором становить 41591,71 грн.; - орієнтовна реальна річна процентна ставка за договором становить 6554,36 процентів; - орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за договором становить 101885,92 грн.
Згідно пункту 4 додаткової угоди після укладення додаткової угоди та збільшення строку, на який надається кредит будуть змінені умови кредитування за договором. У зв'язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та збільшення строку, на який надається кредит: - строк, на який надається кредит за договором складає сукупність строку фактичного користування позичальника кредитом до моменту укладення цієї додаткової угоди та додаткового строку, користування кредитом, який становить 24 тижні; - термін дії договору: до 06.10.2024; - дата повернення кредиту: 06.10.2024.
Пунктом 6.1 додаткової угоди сторони погодили викласти п.3.2.3 договору (графік платежів) в новій редакції.
При цьому зі змісту додаткової угоди вбачається, що така підписана електронним підписом відповідача з ідентифікатором UA-8777.
Також відповідач був ознайомлений із паспортом споживчого кредиту з такими ж умовами як і передбачено в додатковій угоді до договору.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Наведене, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про надання кредиту № 490582-КС-001 та додаткова угода до нього.
За змістом частини першої статті 526, частини першої статті 527, частини першої статті 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
При цьому відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частини перша, п'ята статті 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору відповідачу наданий кредит. При цьому, унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов'язань виникла прострочена заборгованість, яка станом на 29.04.2025 складає 61370,91 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 27598,98 грн; сума прострочених платежів по процентах - 33771,93 грн.
Згідно з анкетою клієнта ОСОБА_1 останній при зверненні до позивача з метою надання кредиту вказав номер банківської картки для перерахування коштів № НОМЕР_1 .
Із відомостей ТОВ «ПрофітГід» (вул.Кожум'яцька, 12Г, м.Київ, ЄДРПОУ 39932827) слідує, що товариство підтверджує, що в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішні перекази грошових коштів на рахунок отримувача: 23.02.2024 у сумі 35000,00 грн, платник ТОВ «Бізнес Позика», номер карти отримувача НОМЕР_2 Приват Банк, призначення переказу: перерахування коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору №490582-КС-001 від 23.02.2024 та 21.04.2024 у сумі 16000,00 грн, платник ТОВ «Бізнес Позика», номер карти отримувача НОМЕР_2 Приват Банк, призначення переказу: перерахування коштів ОСОБА_1 згідно додаткової угоди від 21.04.2024 до кредитного договору №490582-КС-001 від 23.02.2024.
Також з інформації, наданої АТ КБ «ПриваБанк» та виписки по рахунку, слідує, що на платіжну карту № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , 23.02.2024 зараховано платіж на суму 35000,00 грн та 21.04.2024 зараховано платіж на суму 16000,00 грн. Деталі платежів по вказаних операціях відображають, що кошти надійшли від платника за адресою: вул.Кожум'яцька, 12Г, тобто за адресою ТОВ «ПрофітГід». Надалі, кредитними коштами відповідач активно користувався.
Разом з тим, з розрахунку заборгованості за кредитом слідує, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором, сплатив лише частину, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 29.04.2025 складає 61370,91 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 27598,98 грн; сума прострочених платежів по процентах - 33771,93 грн. Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснено позивачем в межах строку дії договору - до 06.10.2024.
Отже, суд погоджується із доводами позивача та вважає позовні вимоги доведеними. При цьому, враховує, що доводи представника відповідача про нарахування позивачем процентів із порушенням вимог ЗУ «Про споживче кредитування» не знайшли свого підтвердження, оскільки, згідно умов договору денна процентна ставка становить 0,97% та не перевищує 1%.
Так, відповідно до статті 1 ЗУ «Про споживче кредитування» денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті (денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях), не може перевищувати 1 %.
Відтак суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за договором про надання кредиту № 490582-КС-001 від 23.02.2024 станом на 29.04.2025 у сумі 61370,91 грн.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 12,13,76,81,141,247,258-259,263-265,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за Договором № 490582-КС-001 про надання кредиту від 23.02.2024 в розмірі 61 370 (шістдесят одна тисяча триста сімдесят) грн 91 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 27598,98 грн; сума прострочених платежів по процентах - 33771,93 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", місцезнаходження: б. Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду складено 27.10.2025.
Суддя А.В.Мельник