Справа № 541/3665/25
Номер провадження 2/541/1793/2025
іменем України
22 жовтня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2018 року в розмірі 39 278,29 грн, судових витрат, мотивуючи вимоги наступним. 08 серпня 2018 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала ліміт кредитної лінії до 200 000 грн зі сплатою процентів в розмірі 24%, тип процентів фіксований, обов'язковий мінімальний платіж - 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. АТ «Альфа-Банк» зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. Відповідач зобов'язання щодо повернення коштів не виконала, у зв'язку із чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 39 278,29 грн. 22 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк» і ТОВ «ФК «ФОРТ» укладено договір факторингу, за умовами якого право грошової вимоги по відношенню до відповідача за договором від 08 серпня 2018 року перейшло до ТОВ «ФК «ФОРТ». 23 лютого 2021 року між ТОВ «ФК «ФОРТ» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до відповідача за договором від 08 серпня 2018 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про судовий розгляд справи без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 42).
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про місце та час розгляду справи належно повідомлена (а.с. 44,45).
Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, так як сторони повідомлені вчасно та належним чином.
Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст.ст. 610, 611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Судом встановлено, що на підставі анкети-заяви, оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, акцепту на укладення договору, паспорта споживчого кредиту, 08 серпня 2018 року між АТ «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір. Ліміт кредитної лінії становить 200 000 грн, річна процентна ставка - 24%, обов'язковий мінімальний платіж - 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн (а.с. 7-9).
АТ «Альфа-Банк» виконало своє зобов'язання, що підтверджується випискою по особовому рахунку, сформованому за період з 08 серпня 2018 року по 22 лютого 2021 року (а.с. 25-28).
Таким чином, АТ «Альфа-Банк» свої зобов'язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а остання отримала грошові кошти у порядку та на умовах, що визначені укладеним між ними кредитним договором, згідно якого сторонами було погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.
22 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк» і ТОВ «ФК «ФОРТ» укладено договір факторингу № 1, за умовами якого право грошової вимоги по відношенню до відповідача за кредитним договором від 08 серпня 2018 року перейшло до ТОВ «ФК «ФОРТ» (а.с. 10-15).
Згідно з договором факторингу від 23 лютого 2021 року № 01-23-02/21 ТОВ «ФК «ФОРТ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між АТ «Альфа-Банк» і боржниками (а.с. 16-22).
Відповідно до договору факторингу від 23 лютого 2021 року, акту приймання-передачі реєстру боржників від 23 лютого 2021 року до договору факторингу № 01-23/21 від 23 лютого 2021 року, платіжного доручення від 23 лютого 2021 року № 129, розрахунку заборгованості за кредитом ТОВ ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору від 08 серпня 2018 року, загальна сума заборгованості по якому станом на 23 лютого 2021 року становить 39 278,29 грн, з яких: 33 900,98 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 377,31 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 23, 24, 29).
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пред'являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2018 року, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов'язанні борг не погасила, має невиконані зобов'язання з погашення тіла кредиту, зі сплати заборгованості за штрафними санкціями нарахованими по 23 лютого 2021 року.
Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 08 серпня 2018 року, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 3 028 грн 00 коп. (а.с. 4), тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати за сплату судового збору у вказаному розмірі.
Згідно з положенням п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Литвиненко О.І. на підставі договору про надання правової допомоги від 03 липня 2024 року № 03-07/24 (а.с. 30-33). Вартість послуг згідно з актом приймання-передачі наданих послуг від 02 червня 2025 року № 4 складає 9 200 грн 00 коп., тому суд дійшов висновку про стягнення витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 9 200 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ІКЮО 40340222, адреса: пл. Солом'янська, буд. 2, м. Київ, заборгованість за кредитним договором від 08 серпня 2018 року в розмірі 39 278 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят вісім) грн 29 коп., судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 9 200 (дев'ять тисяч двісті) грн00 коп.
Відповідач може подати письмову заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя: О. М. Вірченко