Постанова від 24.10.2025 по справі 754/13977/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року м. Київ

Справа №754/13977/24

Апеляційне провадження №22-ц/824/7771/2025

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Соколова В.В.,

Суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Деснянського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Саламон О.Б. 21 січня 2025 року в м. Києві, повний текст рішення складений 24 січня 2025 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2024 року позивач ПрАТ «СК «АРКС» звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» 33012, 20 грн шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір в розмірі 3028, 00 грн;

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 листопада 2020 року між ПАТ «СК «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 144708а0д, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб MERCEDES-BENZ, д.н. НОМЕР_1 . При цьому, 27 серпня 2021 року о 19:30 год. по вул. Омельяновича-Павленка, 4 у м. Києві ОСОБА_1 , будучи пасажиром автомобіля BMW 320i д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , виходячи з зазначеного автомобіля, не переконалась в безпеці відкриття дверей, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль MERCEDES-BENZ, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 ..

Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року у справі № 757/49971/21-п, пошкодження транспортного засобу MERCEDES-BENZ, д.н. НОМЕР_1 сталось внаслідок порушення пасажиром транспортного засобу BMW 320i д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 п.п. 5.3.б, 15.13, 5.2 ПДР України. Водночас, відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва 27 серпня 2021 року о 19:30 год. в м. Київ, вул. Омельяновича - Павленка, 4 водій автомобіля BMW 320i д.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 порушив п.п. 5.1, 2.10 ПДР України, а саме зупинився та здійснював висадку пасажира ОСОБА_1 в лівій полосі проїжджої частини з боку суміжної смуги для руху. Тобто пошкодженням автомобіля MERCEDES-BENZ, д.н. НОМЕР_1 сталось через порушення ПДР України як водія, так і пасажира BMW320i д.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX2886556 від 02 вересня 2021 та умов Договору страхування № 144708а0д від 20 листопада 2020 року, розмір страхового відшкодування склав 66024,41 грн., яке було сплачено позивачем за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно з платіжним дорученням № 814912 від 03 вересня 2021 року. Позивач зазначав про те, що останнім було сплачено відшкодування у зазначеній сумі і, враховуючи обопільну вину, з відповідача підлягає до стягнення 33012,20 грн. При цьому, відповідачем в добровільному порядку відшкодування сплачено не було. Також, позивачем подано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності та поновлення такого строку.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 січня 2025 року в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що 03 вересня 2021 року АТ «СК «АРКС» було сплачено страхове відшкодування у розмірі 66024, 41 грн, а тому саме з 03 вересня 2021 року почався перебіг строку позовної давності, в той час як позовна заява була зареєстрована 02 жовтня 2024 року, тобто після завершення строку позовної давності, а тому позивачем було пропущено строк позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові.

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Вказує, що суд першої інстанції зробив невірний висновок щодо застосування строку позовної давності. Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Оскільки, ДТП сталось 27 серпня 2021 року, строк позовної давності мав спливти 27 серпня 2024 року, однак відповідно до п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені ст.ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. Крім того, звертає увагу, що згідно з чинним законодавством, зупинення строку позовної давності через воєнний стан є обов'язковим і не залежить він інших причин пропуску строку.

На підставі викладеного позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на те, що оскаржуване рішення повністю відповідає вказаним нормам законодавства та постановлене при повному та об'єктивному встановленні обставин справи, при цьому, судом, з урахуванням клопотання, поданого відповідачем, застосовано строки позовної давності. Вказує, що судом першої інстанції при наданні оцінки поважності причин пропуску позовної давності у даній справі було вірно враховано, що позивачем не було зазначено, як саме існування воєнного стану в Україні вплинуло на неможливість звернення до суду з позовом в межах процесуальних строків. На підставі викладеного, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу позивач вважає відзив на апеляційну скаргу безпідставним та необгрунтованим. Вказує, що оскільки відповідачем не було вчинено жодних дій для відшкодування завданих збитків, позивачем було подано позовну заяву щодо стягнення шкоди 02 жовтня 2024 року. Оскільки ДТП сталась 27 серпня 2021 року, то строк позовної давності мав спливти 27 серпня 2024 року, однак відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені ст.ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії. Крім того, звертає увагу, що згідно з чинним законодавством, зупинення строку позовної давності через воєнний стан є обов'язковим і не залежить він інших причин пропуску строку.

На підставі викладеного, просить задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

У порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27 серпня 2021 року о 19:30 год. в м. Київ, вул. Омельяновича - Павленка, 4, водій автомобіля BMW 320i д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 зупинився та здійснював висадку пасажира ОСОБА_1 в лівій полосі проїжджої частини з боку суміжної смуги для руху, внаслідок чого відчиненими дверима пасажира відбулось зіткнення з транспортним засобом «Мерседес» д.н. НОМЕР_1 , після чого залишив місце пригоди.

Автомобіль MERCEDES-BENZ д.н. НОМЕР_1 був застрахований позивачем за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 144708а0д від 20 листопада 2020 року /а.с.26-33/.

ОСОБА_2 , яка є власником автомобіля MERCEDES-BENZ д.н. НОМЕР_1 28 серпня 2021 року до страхувальника було подано заяву про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу. У заяві зазначено, що подія, яка має ознаки страхового випадку відбулась 27 серпня 2021 року о 19.30 год, також зазначені наді водія, який керував автомобілем під час ДТП та коротко зазначено обставини ДТП. Також зазначено, що в разі визнання даної події страховим випадком, виплату страхового відшкодування здійснити на особистий рахунок (зазначені Банк та номер особистого рахунку) / а.с.20/.

Згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 10 грудня 2021 у справі №757/49976/21-п, пошкодження транспортного засобу MERCEDES-BENZ НОМЕР_1 сталося внаслідок порушення відповідачем - ОСОБА_3 п.п. 5.1, 2.10.а ПДР України (ст. 124 КпАП України) /а.с.16/.

Водночас, у відповідності до постанови Печерського районного суду м.Києва від 10 грудня 2021 року у справі № 757/49971/21-п, 27 серпня 2021 року о 19:30 год. по вул. Омельяновича-Павленка, 4 у м. Києві, ОСОБА_1 , будучи пасажиром автомобіля BMW 320i д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , виходячи з зазначеного автомобіля не переконалась в безпеці відкриття дверей, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль MERCEDES-BENZ, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 /а.с.15/.

У відповідності до мотивувальної частини постанови суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП України, доведена повністю, а провадження по справі зарито за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з рахунку № НОМЕР_3 від 01 вересня 2021 року та акту наданих послуг №2100023921 вбачається, що вартість відновлювального ремонту становила 66024,41 грн /а.с.16,17/.

03 вересня 2021 року АТ «СК АРКС» було здійснено перерахування страхового відшкодування потерпілій стороні на рахунок СП ТОВ «АД-Україна Мерседес», що підтверджується копією платіжного доручення №814912 /а.с.10/.

З відповіді НПУ від 27 серпня 2021 року вбачається, що автомобіль MERCEDES-BENZ, д.н. НОМЕР_1 зазнав бокового зіткнення внаслідок чого було пошкоджено передню ліву частину /а.с.11/.

З страхового Акту №ARX2886556 від 02 вересня 2021 року вбачається, що ОСОБА_2 було здійснено страхове відшкодування у розмірі 66024, 41 грн /а.с.14/.

11 жовтня 2023 року АТ «СК АРКС» було надіслано ОСОБА_1 претензію про регресні вимоги, в якій було визначено, що відповідачу необхідно оплатити 33012, 20 грн боргу, проте матеріали справи не містять доказів про виконання вимог позивача /а.с.9/.

Відповідно до пп а) п. 2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Згідно п. 5.1. ПДР України посадку (висадку) дозволяється здійснювати пасажирам після зупинки транспортного засобу лише з посадкового майданчика, а в разі відсутності такого майданчика - з тротуару чи узбіччя, а якщо це неможливо, то з крайньої смуги проїзної частини (але не з боку суміжної смуги для руху), за умови, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху.

Пунктом 5.2 з позначкою Г ПДР України визначено, що пасажири, користуючись транспортним засобом, не повинні створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пункт 5.3. з позначкою Б ПДР України зазначено, що пасажирам забороняється відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадкового майданчика, краю проїзної частини чи на узбіччі.

Відповідно до п. 15.13 ПДР України забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими та виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці та створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

В силу ч.ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (ст. ст. 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

Відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Згідно ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Строк позовної давності при регресі починає обчислюватися з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року у справі №200/13392/13-ц.

Згідно п.19 Розділу «Прикінцеві і перехідні положення» Цивільного кодексу України, який був чинним в момент виникнення спірних правовідносин, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строки, визначені цим Кодексом, зупиняються на строк дії такого стану.

17 березня 2022 року набрав чинності Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві і перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено п. 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, строки, визначені цим Кодексом, зупиняються на строк дії такого стану.

Верховний Суд у постанові від 23 липня 2025 року у справі №761/7294/24 вказав на те, що в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25) зазначила, що у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на відповідача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З наведених обставин справи вбачається, що 27 серпня 2021 року о 19:30 год. в м. Київ, вул. Омельяновича - Павленка, 4, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Мерседес» д.н. НОМЕР_1 та пасажира BMW320i д.н. НОМЕР_2 . На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у АТ «СК «АРКС» яка за зверненням потерпілої сторони, здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 66024, 41 грн.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2021 року у справі № 757/49971/21-п вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП була доведена повністю. Постанова про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні даного правопорушення не була нею оскаржена, а тому відповідно до ст. 82 ЦПК України преюдиційні факти стають обов'язковими для суду при розгляді нової справи.

Розмір заподіяної внаслідок ДТП шкоди з вини відповідача та водія авто BMW320i д.н. НОМЕР_2 підтверджено рахунком № НОМЕР_3 від 01 вересня 2021 року та Актом наданих послуг від 25 листопада 2021 року, який є належним та допустимим доказом на підтвердження вказаної обставини. Відповідачем розмір заподіяної шкоди не спростовується.

Отже, наведені вище обставини у сукупності дають підстави для висновку про те, що саме відповідачта ОСОБА_3 є відповідальними особами за завдані збитки власнику автомобіля «Мерседес» д.н. НОМЕР_1 , а позивач, виконавши свої зобов'язання перед потерпілою особою шляхом виплати страхового відшкодування, набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток в порядку регресу.

Позивач при зверненні до суду з позовом визначив розмір позовних вимог у сумі 33012, 20 грн при загальному розмірі відшкодування 66024, 41 грн. Таким чином, позивачем, до якого перейшло право вимоги від потерпілої особи, було здійснено заяву щодо визначення відповідальності осіб, які завдали шкоди, у частці і ступеню вини в розмірі 50%.

Оцінюючи ступень вини відповідача, апеляційний суд вважає, що її вина, як пасажира перебувала у прямому зв'язку з виною водія транспортного засобу. Так, водій транспортного засобу повинен був здійснити висадку пасажира лише з посадкового майданчика, а в разі відсутності такого майданчика - з тротуару чи узбіччя, а якщо це неможливо, то з крайньої смуги проїзної частини (але не з боку суміжної смуги для руху), за умови, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху, а пасажиру ,виходячи з ПДР України заборонено пасажири створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху та забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими та виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці та створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

У зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ступінь вини відповідача, як пасажира, не може бути більший ніж 25%, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума відшкодування в розмірі 16506, 10 грн.

Щодо строку позовної давності, він почав відраховуватись з моменту виплати страхового відшкодування 03 вересня 2021 року та повинен був діяти до 03 вересня 2024 року, проте нормами чинного законодавства цей стан був зупинений у зв'язку із введенням воєнного cтану на території України, тому помилковим є висновок суду першої інстанції щодо застосування строку позовної давності до вказаних правовідносин.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Розділом «Прикінцеві та перехідні положення» чітко визначено, що перебіг позовної давності зупиняється на строк дії воєнного стану. Тобто, не є можливим розмежування категорій правовідносин, щодо яких може бути застосовано зупинення строку позовної давності та правовідносин, щодо яких строк позовної давності не зупиняється.

Таким чином, на підставі ст. 376 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Як передбачено ч. 1 ст. 382 ЦПК України, у випадку скасування або зміни судового рішення суд апеляційної інстанції здійснюється розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи положення ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено 3028,00 грн судового збору, а при зверненні з апеляційною скаргою 4542,00 грн (а.с.8,82).

Оскільки апеляційна скарга та позовні вимоги позивача задоволені частково то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1514,00 грн за подачу позову та 2271, 00 грн за подачу апеляційної скарги, а всього 3785, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - задовольнити частково

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» шкоду у розмірі 16506, 10 грн, витрати по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційну скаргу в розмірі 3785, 00 грн та що становить загальну суму 20291,10 грн .

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», ЄДРПОУ 20474912, місце знаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач В.В.Соколова

Судді С.М. Верланов

Н.В.Поліщук

Попередній документ
131300365
Наступний документ
131300367
Інформація про рішення:
№ рішення: 131300366
№ справи: 754/13977/24
Дата рішення: 24.10.2025
Дата публікації: 29.10.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (24.10.2025)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 02.10.2024
Предмет позову: Про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди