КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
22 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатов Р.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Хуторненка І.М., ОСОБА_3, яка є законним представником потерпілого, малолітньої особи ОСОБА_2 та її представника - адвоката Щиголя В.В. який приймав участь в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ,- адвоката Щиголя В.В. на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року, якою провадження по справі відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 858511 від 04 серпня 2025 року складеного за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП вбачається, що ОСОБА_1 02 липня 2025, близько 19 години 59 хвилин перебувала поблизу будинку АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного характеру відносно двоюрідного онука свого співмешканця малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штовхнула дитину, заподіяла тілесні ушкодження, а також заподіяла шкоду його психічному здоров'ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 173-2 КУпАП.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинялися протиправні дії в розумінні об'єктивної сторони ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, представник ОСОБА_3 , яка є законним представником потерпілого, малолітньої особи ОСОБА_2 - адвокат Щиголь В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та ухвалена внаслідок неповного з'ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.
Так, апелянтом зазначено, що установлені обставини, які відображені в адміністративному протоколі, містяться в електронному рапорті інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Броварського РУП ГУНП в Київській області Марії Якимчук, зареєстрованого 04 серпня 2025 року № 37000, та підкріплені у відібраних поясненнях: ОСОБА_3 від 02 серпня 2025 року, ОСОБА_2 від 02.08.2025, ОСОБА_1 від 04серпня 2025 року, ОСОБА_4 від 04 серпня 2025 року, Акті обстеження умов проживання дитини, Акті проведення оцінки рівня безпеки дитини, диску з відеозаписом, що є належними та допустимими доказами зібраними під час розгляду звернення, зібрані посадовою особою яка має право складати протокол та підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Звертає увагу суду, що у мотивувальній частині оскаржуваної постанова не міститься детального опису дослідження судом наданих матеріалів до протоколу серії ВАД № 858511 відносно ОСОБА_1 , не надано їм ніякої правової оцінки та не зроблено жодних висновків відносно цих доказів, а також судом першої інстанції не надано оцінку письмовим доказам, що були долучені ним 01 вересня 2025 року в межах розгляду справи № 361/9531/25.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що потерпілий є малолітня особа - ОСОБА_2 , а відтак відповідно до статті 3 Конвенції ООН «Про захист дітей» у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами соціального захисту, судами, адміністративними або законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращим інтересам дитини.
Окрім наведеного, апелянт вказав, що суд розглянув справу за іншою частиною статті, ніж зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
До суду апеляційної інстанції адвокатом Хуторненком І.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 подані заперечення на вказану апеляційну скаргу.
У запереченнях наголошується, що при розгляді даної справи суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М. повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у справі письмові матеріали, відеофайл, та заслухав пояснення сторін і дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вказує, що малолітній ОСОБА_2 не відноситься до категорії двоюрідного онука ОСОБА_1 , оскільки останній ніколи не був рідним онуком брату співмешканки ОСОБА_1 , що узгоджується з нормами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Також, факт вчинення конфлікту/сварки, навіть між особами, визначеними Законом, сам по собі не може свідчити про факт скоєння насильства.
Разом з тим, не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо існування регулярних конфліктів в умовах спільного побуту, тобто елементів «сімейності», оскільки у справі відсутні будь-які письмові докази на підтвердження конфліктних ситуацій між ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_2 .
Вважає, що не заслуговують на увагу доводи апелянта на наявність розбіжностей між частинами статті у протоколі та постанові суду першої інстанції, оскільки 21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до судді Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушина В.М. про виправлення описки у постанові Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року по справі № 361/9531/25 з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М. прийняв 21 жовтня 2025 року постанову про виправлення описки, не змінюючи при цьому змісту суті судового рішення, допущеної в постанові судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року у справі № 361/9531/25 шляхом зміни в її тексті частини статті 173-2 КУпАП, порушення якої інкримінувалося ОСОБА_1 , з «частини першої» на частину «другу». Дана постанова є невід'ємною частиною постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року.
Враховуючи зазначене, на переконання захисника ОСОБА_1 - адвоката Хуторненка І.М. матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства, тобто умисного вчинення діянь фізичного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю малолітньому потерпілому ОСОБА_2 .
В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснила, що вони з сином (потерпілий, малолітня особа ОСОБА_2 ), її цивільним чоловіком та мамою проживають в одному дворі та в одному будинку з ОСОБА_1 та іншими членами родини особи яка притягається до адміністративної відповідальності, який розділено на дві частини. Зазначила, що її вітчим, це брат співмешканця ОСОБА_1 . Так, в день зазначених в протоколі подій прийшов син вітчима та в них почалась суперечка, в ході якої вона викликала поліцію через погрози в її бік. В цей момент на вулиці стояла ОСОБА_1 та її мама, які також ображали її. В моменті даної суперечки ОСОБА_1 підбігла до неї висловивши образи, а потім відходячи штовхнула її дитину в присутності поліції. Тоді, вона сказала що напише на неї заяву, на що остання сказала: - "пиши що хочеш"! Так, враховуючи дані обставини нею і було подано заяву до поліції.
Дані обставини також підтвердив представник ОСОБА_3 , - адвокат Щиголь В.В., додавши до своїх пояснень те, що дитина зазнала психологічної шкоди через дії ОСОБА_1 , що зафіксовано медичним висновком та підтверджується долученим відеозаписом.
Надаючи пояснення в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначила, що дім в якому вона проживає поділений на три сім'ї. Пояснила суду щодо відсутності будь які родинні зв'язки з ОСОБА_3 та її малолітнім сином ОСОБА_2 . Також вказала на постійні провокації та виклики працівників поліції з боку ОСОБА_3 . Щодо поштовху малолітньої дитини ОСОБА_2 на запитання суду відповіла, що не побачила його, та враховуючи відсутність можливості проходу до її будинку поклала руку на його спину відсторонивши його в бік.
В свою чергу захисник ОСОБА_1 - адвокат Хуторенко І.М. під час судового засідання апеляційної інстанції пояснив, що судом першої інстанції ретельно дослідженні усі докази та вірно застосовані норми права. Також звернув увагу суду, що не має місцю в даній справі домашньому насильству, оскільки вони не є ріднею, а є виключно сусідами.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 , яка є законним представником потерпілого, малолітньої особи ОСОБА_2 та її представника - адвоката Щиголя В.В., які просили задовольнити апеляційну скаргу, а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Хуторненка І.М., які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги, частково дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги та відповіді на запитання суду, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.7 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду адвокатом Щиголем В.В., який приймав участь в режимі відеоконференції, було заявлено усне клопотання про зміну апеляційних вимог, де він просив не направляти справу на новий судовий розгляд, а скасувавши постанову суду першої інстанції визнати ОСОБА_1 винною за ч.2 ст. 173-2 КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення. Захисник Хуторненко І.М. категорично заперечував проти вказаного клопотання посилаючись на те, що КУпАП не передбачає зміну апеляційної скарги.
Вирішивши під час апеляційного розгляду усне клопотання адвоката Щиголя В.В. про внесення зміни до апеляційної скарги на погіршення становища ОСОБА_1 апеляційний суд відмовив в його задоволенні виходячи з наступного.
КУпАП не містить детального процесуального регулювання вказаного питання і воно залишається дискусійним, але в будь якому разі не могло бути з цих підстав заявлене усно б , а мало бути оформлене письмово.
Крім того, навіть, якщо згадувати аналогію закону, а саме найбільш наближених правовідносин - КПК України, а саме ч.4 ст. 403 КПК України, внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, за межами строків на апеляційне оскарження не допускається .
Таким чином, приймаючи до уваги відсутність даної правової норми про зміну апеляційної скарги в справах про адміністративні правопорушення тим більше на погіршення, заявленої в усній формі, також дискусійне питання про можливість застосування аналогії закону до даних правовідносин, а також імперативні строки- подача змін до апеляції на погіршення в порядку КПК України - в межах строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні даного клопотання.
Крім того, суд не може перебирати на себе не притаманну роль і виступати фактично в ролі обвинувачення, про що фактично йшлося в усному клопотанні адвоката Щиголя В.В. Тому законодавець в ч.7 ст. 294 КУпАП і звертає увагу на головне, що апеляційний суд переглядає справу в межах саме апеляційної скарги.
Окрім вищевказаного, матеріалами справи встановлено, що судом першої інстанції 29 вересня 2025 року постановлено рішення про закриття провадження щодо ОСОБА_1 у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тоді як згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно ОСОБА_1 , їй інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Посилання адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на наявність у постанові суду першої інстанції описки і як наслідок на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2025 року, якою виправлено таку описку без зміни змісту судового рішення - шляхом заміни у тексті частини статті 173-2 КУпАП із «частини першої» на «частину другу» - не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення розглядається судом апеляційної інстанції в межах матеріалів, наявних у справі, та додаткових матеріалів, які надійшли до моменту її розгляду. Разом із тим, як встановлено судом апеляційної інстанції в матеріалах провадження, на час надходження до суду апеляційної інстанції справи про адміністративне правопорушення з апеляційною скаргою була відсутня вказана адвокатом Хуторненком І.М. постанова від 21.10.2025 про виправлення описки, що фактично позбавляло суд апеляційної інстанції заздалегідь ознайомитися з нею .
Ксерокопія, вказаної постанови від 21.10.2025 не завірена належним чином надана суду апеляційної скарги разом із запереченнями захисника Хуторненка І.М. в день судового засідання 22.10.2025 року. Постановлена 21.10.2025 року постанова, коли справа вже перебувала в провадженні суду апеляційної інстанції дає обґрунтовані підстави взагалі про можливість її винесення, коли справа не знаходиться у провадженні судді. Вказана хронологія дає підстави стверджувати що вказана постанова постановлена, коли справа не знаходилась в провадженні суду першої інстанції і відповідно учасники провадження не повідомлялися . Окрім того, суд посилається на ст. ст. 283 та 304 КУпАП які не регулюють дані правовідносини як і взагалі КУпАП, і зазначає, що вказана постанова оскарженню не підлягає. Враховуючи, що КУпАП взагалі не передбачає ухвалення таких судових рішень і, навіть якщо ставити питання про можливість застосування аналогії закону - ст. 379 КПК України і зокрема її частини третьої, то судове рішення про внесення виправлень чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено .
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких суд встановлює наявність чи відсутність події правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оскільки зазначена постанова про виправлення описки не була наявною у матеріалах справи на момент її розгляду судом апеляційної інстанції, вона не може бути врахована як належний та допустимий доказ у межах цього апеляційного провадження.
Крім того, відповідно до ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції саме виходячи з тих матеріалів, що містяться у справі. Отже, посилання сторони захисту на виправлення описки, яке фактично не підтверджене матеріалами провадження на час його перегляду, є безпідставним і не може впливати на оцінку законності та обґрунтованості рішення суду.
Враховуючи вище викладене, суд позбавлений можливості застосувати норму права викладену у другому реченні ч.7 ст. 294 КУпАП і розглянув справу про адміністративне правопорушення в межах апеляційної скарги, як того просив апелянт .
Новий судовий розгляд даної справи про адміністративне правопорушення в розумінні вимог ч. 3 ст. 38 КУпАП, не порушує розумних строків її розгляду.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 , - адвоката Щиголя Володимира Валерійовича - задовольнити.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2025 року, якою провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, - скасувати та прийняти нову постанову про направлення справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на новий судовий розгляд.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов
Справа № 361/9531/25
Апеляційне провадження № 33/824/5179/2025
Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Анікушин В.М.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.