23 жовтня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 369/5834/24
провадження номер: 22-ц/824/5201/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мельник Вероніки Сергіївни на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року у складі судді Янченка А.В., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 10 січня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua) укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1139-0032, який разом з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений.
Позивач зазначав, щовідповідно до умов договору ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Укр Кредит Фінанс»кредит у розмірі 7 800 грн 00 коп. зі строком кредитування 300 днів. Базовий період - 14 днів, знижена відсоткова ставка - 2,50 % в день, стандартна відсоткова ставка - 3,00 % в день. Згідно з додатковою угодою від 19 листопада 2023 року до договору про відкриття кредитної лінії №1292-3226 від 25 жовтня 2023 року сторони домовились про надання додаткових коштів в кредит у сумі 3 000 грн 00 коп.
Позивач вказував, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», тому не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Позивач через партнера -акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі «LiqPay» від 02 грудня 2019 року, видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Зазначав, що відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору, а саме, отримавши кредитні кошти вона не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.
Вказував, що, усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед позивачем, відповідачка здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором. Тобто, сплачуючи кредит, відповідачка вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов'язки, частину з яких було реалізовано.
У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та процентів, у відповідачки ОСОБА_1 станом на 06 березня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 70 580 грн 75 коп., з яких: прострочена заборгованості за кредитом - 7 605 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 62 975 грн 75 коп.
Позивач вказував, що з огляду на програму лояльності відповідачці було частково списано борг за процентами на суму 36 243 грн 75 коп.
З урахуванням наведеного, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнуто із ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 34 337 грн 00 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 7 605 грн 00 коп.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 26 732 грн 00 коп.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду міста Києва від 25 листопада 2024 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість в розмірі 11 700 грн 00 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 781 грн 98 коп.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором №1139-0032 від 10 січня 2023 року у розмірі 11 700 грн 00 коп. та судового збору в розмірі 781 грн 98 коп., ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1139-0032 від 10 січня 2023 року в розмірі 34 337 грн 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7 605 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 26 732 грн 00 коп., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем дотримано вимоги ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування кредитом, який було надано відповідачці, оскільки нею не заперечується (визнається) укладення договору на вищезазначених умовах.
Вказує, що відповідно до положень ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України, позивач має право на нарахування процентів (згідно з пунктами 4.10, 10.1 кредитного договору) протягом строку договору, що визначені у пункті 4.12 кредитного договору. Відповідачкою не надано власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об'єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.
Вважає, що висновки суду про те, що умовами кредитного договору передбачено нарахування неправомірно великої суми компенсації у разі невиконання зобов'язань за договором відповідно п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» не відповідає дійсності та є помилковим, оскільки проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст.1048, 1054, 1056-1 ЦК України та не є компенсацією у разі невиконання зобов'язань за договором в розумінні п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів»
Наголошує, що судом першої інстанції помилково й без належного врахування актуальної релевантної практики Верховного Суду розтлумачено та застосовано норми Закону України «Про захист прав споживачів». Так, норма п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов кредитного договору. У даному ж випадку товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», що не було враховано судом першої інстанції.
Стверджує, що умови укладеного між сторонами кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України. Відповідачка не відмовлялась від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликала, не зверталася до позивача за додатковими роз'ясненнями положень договору.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки в даній справі ціна позову становить 34 337 грн 91 коп., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження,апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону відповідає не в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до приписів ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч.1 ст.82 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08 червня 2017 року № 2401 «Про видачу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», яке розміщено в загальному доступі на сайті позивача, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Отже ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії, виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс». ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
10 січня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 1139-0032 на суму 7 800 грн 00 коп. зі сплатою відсотків, на строк 300 календарних днів (а.с.10-15).
Цей кредитний договір № 1139-0032 укладений сторонами з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https:// creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
До кредитного договору додано Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), які підписані відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А2324, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1139-0032 (Графік платежів за договором), відповідно до Методики Національного банку України, Правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Факт отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 7 000 грн 00 коп. підтверджено зібраними у справі письмовими доказами.
Сам договір № 1139-0032 від 10 січня 2023 року не був визнаний недійсним повністю або частково, а тому вважається правомірним відповідно до положень ст.204 ЦК України, якою передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Також у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Так, на офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://navse.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: договір кредиту (примірний договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того, на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Сукупність наявних у справі доказів указує на те, що кредитний договір від 10 січня 2023 року № 1139-0032 укладений між сторонами у спосіб визначений чинним законодавством України.
На підтвердження позовних вимог, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало розрахунок заборгованості, згідно з яким відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов'язання щодо погашення кредиту, процентів, а тому станом на 06 березня 2024 року (з урахуванням частково списаних по програмі лояльності процентів) у неї утворилась заборгованість в розмірі 34 337 грн 00 коп., з яких: прострочена заборгованості за кредитом - 7 605 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 26 732 грн 00 коп.
Відповідачка та її представник, не надали суду контррозрахунку, який би спростував даний позивачем розмір заборгованості.
Також ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало банківські виписки з рахунків позичальника з за період з 10 січня 2023 року по 06 березня 2024 року щодо усіх платежів ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 січня 2023 року № 1292-3226, а також скріплену печаткою та підписом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» довідку по перерахування ОСОБА_1 за кредитним договором від 10 січня 2023 року № 1139-0032 загальної суми у розмірі 7 800 грн 00 коп.
Ці документи є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують також рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій по рахунку боржника.
Тобто надана довідка та виписка за рахунком є доказами щодо видачі кредиту та наявності заборгованості за кредитним договором (див. постанову Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21)).
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Установивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідачка отримала кредитні кошти, але в порядку та на умовах договору не повернула, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість по тілу кредиту в розмірі 7 800 грн 00 коп.
Разом з тим, зменшуючи розмір відсотків, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача до розміру 50 % від суми заборгованості по кредиту, а саме, до 3 900 грн 0 коп. (7 800 грн 00 коп. ? 50 %), суд першої інстанції дійшов висновку, що нараховані позивачем відсотки у розмірі 26 732 грн 00 коп. значно перевищують розмір заборгованості за тілом кредиту, що має ознаки не компенсаційної, а штрафної функції, а тому є очевидно непропорційною до суми зобов'язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності й розумності, що не узгоджується із приписами п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Проте колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Згідно з пунктом 4.7 кредитного договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промоставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Відповідно до пункту 4.10 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3,00% (три цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промоставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою).
Згідно з пунктом 10.1 кредитного договору, позичальник за умови дотримання вимог, передбачених пунктами 10.2, 10.3 цього договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування кредитом за наступними ставкою (-ми): - промоставка (вид акційної процентної ставки) становить 1,50% за кожен день користування кредитом протягом перших 9 (дев'ять) календарних днів першого базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця. Позичальнику протягом вказаної у цьому абзаці кількості календарних днів першого базового періоду надана можливість сплати процентів за користуванням кредитом за Промо-ставкою. Знижена процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
Відповідно до пункту 4.8 кредитного договору, базовий період складає 9 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору.
Пунктом 1.1 ч.1 кредитного договору передбачено, що базовий період сплати відсотків (далі - Базовий період) - проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у розділі 4 цього договору і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої з урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт кредитодавця.
Згідно з пунктом 2.3 кредитного договору, для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування (більш детально див. пункт 5.3 договору) згідно наступного розрахунку: дата видачі кредиту - 10 січня 2023 року, останній календарний день першого базового періоду - 23 січня 2023 року, сума кредиту - 7 800 грн 00 коп., нараховані проценти за користування кредитом - 2 730 грн 00 коп. Разом до сплати - 10 530 грн 00 коп.
Тобто базовий період це строк, протягом якого боржник (позичальник) бажає сплачувати саме процент за користування кредитом (в даному випадку - 13 днів), який він сам обирає при заповненні заявки на отримання грошових коштів.
У той же час строк кредитування - це строк, на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися (в даному випадку - 300 днів до 06 листопада 2023 року.).
Отже, умовами кредитного договору передбачено нарахування процентів протягом строку дії кредитного договору.
Таким чином, позивачем в умовах договору детально описано, що є саме базовим (заявленим) строком (пункт 4.8 договору) та інформація про строк договору (пункт 4.12 договору). Крім того, аналогічна інформація про базовий період користування кредитом на умовах з пільговою та/або зниженою процентною ставкою, а також інформація про строк кредитування викладена в Правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів).
До того ж відповідно до пункту 11.1 кредитного договору цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Відповідно до п.п 2 пункту 2.1 Правил надання споживчих кредитів: «Базовий період сплати відсотків - проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказується у договорі».
У пункті 3.1 Правил надання споживчих кредитів: «Кредитодавець на підставі договору про відкриття кредитної лінії відкриває для позичальника кредитну лінію. Строк дії кредитної лінії становить 300 (триста) календарних днів з моменту укладення договору. Строк кредитування тобто, строк на який надається кредит є аналогічним строку дії кредитної лінії та становить 300 (триста) календарних днів з моменту надання кредиту Позичальнику. Строк дії договору є рівним строку дії кредитної лінії. У будь-якому випадку договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, затвердженого наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №64-П від 18 вересня 2023 року, який разом з кредитним договором складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, зазначено, що стандартна ставка - 3,0% в день; знижена ставка - 2,5% в день. Також зазначено тип процентної ставки - фіксована. Строк кредитування - 300 днів. Крім того, у Паспорті споживчого кредиту зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані, виходячи із обраних умов кредитування.
Ці всі документи ОСОБА_1 підписала 10 січня 2023 року шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором A2324, що нею не заперечується.
Відповідно до ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Апеляційний суд, здійснивши системний аналіз наведених вище норм матеріального права та умов укладеного між сторонами кредитного договору, приходить до висновку, що у даному випадку судом першої інстанції помилкового ототожнено поняття відсотків за користування кредитом, що регулюються ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України та компенсації (штраф, пеня) за невиконання зобов'язання за договором.
З огляду на викладене, у суду першої інстанції не було підстав для застосування до спірних правовідносин п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що, дійсно, з огляду на положення ч.5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» включення у договори із споживачем умов, які є несправедливими, є підставою для визнання таких умов недійсними.
Разом з тим, ОСОБА_1 не оспорювала укладений між нею та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитний договір та з позовом до суду про визнання його недійсним, в цілому або в його частині, не зверталась.
Отже в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) правомірність положень цього договору презюмується.
Так, у кредитному договорі сторони належним чином узгодили умови та відповідний розмір відсоткової ставки.
З наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості, який відповідачкою ОСОБА_1 не спростований, слідує, що станом на 06 березня 2024 року у неї утворилась заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 26 732 грн 00 коп.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 26 732 грн 00 коп. також підлягали до задоволення.
Однак суд першої інстанції вказаних вище вимог закону та фактичних обставин справи належним чином не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про зменшення розміру відсотків, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, до розміру 50 % від суми заборгованості по кредиту на підставі п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за відсотками по кредиту не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Оскільки суд першої інстанції, у порушення вимог ст.263 ЦПК України, помилково зменшив належний до стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розмір заборгованості за відсотками із 26 732 грн 00 коп. до 3 900 грн 00 коп. та в оскаржуваному рішенні визначив загальну суму заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідачки, то колегія суддів вважає, що в даному випадку рішення суду першої інстанції не може бути залишене в силі й, відповідно, до ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню в цілому, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс», стягнувши із відповідачки на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1139-0032 від 10 січня 2023 року у розмірі 34 337 грн 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7 605 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 26 732 грн 00 коп.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за подання позову до суду сплатило судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп., а за подання апеляційної скарги - 3 633 грн 60 коп., що разом становить 6 056 грн 00 коп.
Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення та задовольняє позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» повністю, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6 056 грн 00 коп.
Згідно з ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мельник Вероніки Сергіївнизадовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПРП НОМЕР_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1139-0032 від 10 січня 2023 року у розмірі 34 337 (тридцять чотири тисячі триста тридцять сім) грн 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 7 605 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 26 732 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПРП НОМЕР_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598) судовий збір у розмірі 6 056 грн 00 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: