Справа № 536/563/25
22 жовтня 2025 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.
за участю секретаря судового засідання Коваль В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення
03 березня 2025 року, адвокат Скляров Олександр Іванович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Просив встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно з ним не проживала.
Ухвалою судді від 10 березня 2025 року заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, судові повістки повернулися з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», його представник адвокат Скляров О.І. повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд».
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судові повістки направлялися на зазначену заявником в заяві адресу фактичного проживання.
Таким чином, повернення судових повісток з відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається, що заявник повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення №30).
В силу пункту 14 розділу XI Положення №30, документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
Таким чином, відповідно до пункту 1 розділу ХІ Положення № 30, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи (пункт 2 Положення № 30).
Отже, система «Електронний суд» забезпечує обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
Після успішної відправки учасник судового процесу може відслідковувати рух та стан розгляду свого документа в суді. Інформація про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості надсилаються до Електронного кабінету автора в автоматичному режимі.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача, повідомленого належним чином, в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України).
Заявник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про судові засідання засобами поштового зв'язку, а його представник адвокат Скляров О.І. через підсистему «Електронний суд», не з'явився в судові засідання 17.06.2025, 16.07.2025, 12.09.2025 та 22.10.2025 поважних причин, причини неявки не повідомив, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався.
Вказані обставини свідчать про зловживання заявником процесуальними правами та обов'язками.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки заявник ОСОБА_1 повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, то суд залишає подану ним заяву без розгляду.
Європейський суд з прав людини визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Керуючись ст. 257ЦПК України, суд
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СуддяС. М. Клименко