465/8392/25
1-кп/465/1216/25
Вирок
Іменем України
27.10.2025 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2025 року за № 12025142370000404, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого, останній раз вироком Франківського районного суду м. Львова від 07.02.2025 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 грн., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України, -
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 05.08.2025 року ОСОБА_3 продовжено адміністративний нагляд терміном на 6 (шість) місяців. Вказаною постановою ОСОБА_3 заборонено:
- виходити з місця постійного проживання з 22:00 год. до 06:00 год.;
- виїзд в особистих справах за межі міста Львова без дозволу поліції;
- відвідування місць, в яких продають алкогольні напої на розлив.
Також ОСОБА_3 зобов'язано з'являтися на реєстрацію до ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області 1 (один) раз на місяць.
10.08.2025 року старшим ДОП СДОП ВП Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_4 ознайомлено ОСОБА_3 із постановою Франківського районного суду м. Львова від 05.08.2025 року та попереджено про кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду.
В подальшому ОСОБА_3 , будучи ознайомленим з встановленими судом обмеженнями, в порушення вимог, встановлених п. «в» ч.1 ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд», реалізовуючи свій умисел, спрямований на порушення правил адміністративного нагляду, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, в період часу з 22.08.2025 року по 11.09.2025 року, самовільно, без повідомлення про це територіального підрозділу Національної поліції, що здійснює щодо нього адміністративний нагляд, з метою ухилення від адміністративного нагляду самовільно залишив місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та проживав за адресою АДРЕСА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто кримінальний проступок, передбачений ст.395 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст.302 КПК України надійшов до суду 19.09.2025 року.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України, тобто у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування №12025142370000404, в яких наявні документи, що засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, зокрема, протокол допиту підозрюваного від 17.09.2025 року (кримінальне провадження, а.с.101, 102).
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяв та клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ст.395 КК України, а саме самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст.395 КК України як самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного і обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий, нове кримінальне правопорушення вчинив, не відбувши покарання у виді штрафу, призначеного йому вироком Франківського районного суду м. Львова від 07.02.2025 року, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, і бере до уваги спосіб життя, відношення обвинуваченого до вчиненого, зокрема те, що останній офіційно не працевлаштований, стосовно нього виконувався адміністративний нагляд, від якого він тривалий час ухилявся, чим вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, а саме його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення кримінального проступку: умисну форму вини, мотив і мету, зокрема, небажання обвинуваченого, щоб його в межах встановленого судом адміністративного нагляду контролювали працівники поліції, спосіб вчинення, зокрема переховування обвинуваченого від адміністративного нагляду в знайомої поза місцем свого проживання, його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій, в тому числі категоричне заперечення обвинуваченого необхідності виконувати рішення суду про відбуття адміністративного нагляду, відсутність в нього каяття з приводу вчиненого, і вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 395 КК України у виді обмеження волі. Водночас повне визнання обвинуваченим своєї вини дає підстави для визначення ОСОБА_3 покарання на рівні мінімальної межі, передбаченої для обраного виду покарання - обмеження волі, передбаченого санкцією ст.395 КК України.
З огляду на вимоги ч.2 ст.65 КК України визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків та злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також приймає до уваги те, що останній вироком Франківського районного суду м. Львова від 07.02.2025 року у справі № 465/678/25 засуджений за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. При цьому, як встановлено, покарання у виді штрафу, призначене ОСОБА_3 вказаним вироком Франківського районного суду м. Львова від 07.02.2025 року, обвинувачений не відбув, визначений йому розмір штрафу не оплатив, що підтверджується, зокрема, наявною в матеріалах справи довідкою про наявність судимостей. А тому, з огляду на те, що нове кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_3 після постановлення щодо нього вироку суду від 07.02.2025 року, але до повного відбуття призначеного йому покарання, остаточне покарання обвинуваченому підлягає призначенню за сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК України із урахуванням того, що відповідно до ч.3 ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно. Щодо застосування саме такого підходу до призначення покарання за подібних умов зроблено правовий висновок Верховним Судом у постанові від 22.01.2020 року у справі №759/59/19.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні не обирався і підстав для його обрання немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
У справі відсутні процесуальні витрати та речові докази.
Підстав для застосування правових приписів ст.174 КПК України немає.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням покарання, призначеного даним вироком, а також вироком Франківського районного суду м. Львова від 07.02.2025 року у справі № 465/678/25 у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік та штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1