23 жовтня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/14618/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,
при секретарі Мудрак Р. Р.,
за участі відповідача ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1
на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
у складі судді Пінкевич Н. С.
від 20 червня 2025 року
у цивільній справі № 369/8675/24 Києво-Святошинського районного суду Київської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом «Петропавлівський»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
В травні 2024 року ТОВ «Управдом «Петропавлівський» звернулось в суд з даним позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12 930,39 грн; 3% річних у розмірі 297,00грн; індекс інфляції у розмірі 863,20 грн; судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн за подання позовної заяви.
Свої вимоги мотивувало тим, що на підставі Протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, проведених за ініціативою групи співвласників багатоквартирного будинку, за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 (надалі - Будинок) від 29.12.2020, з 01.01.2021 позивача визначено управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та затверджено умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, який є Додатком до Протоколу
Вказував, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 та зобов'язана сплачувати за послуги з управління багатоквартирним будинком, проте такі зобов'язання не виконує належним чином, унаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 12 930,39 грн, яку вона має погасити з урахуванням індексу інфляції в розмірі 863,20 грн та трьох відсотків річних в розмірі 297 грн. У добровільному порядку відповідачка заборгованість не сплачує.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Управдом «Петропавлівський» заборгованість за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12 930 грн 39 коп.; 3% річних у розмірі 297 грн 00 коп.; індекс інфляції у розмірі 863 грн 20 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги, якими визнати необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом «Петропавлівський» заборгованість за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 12 930 грн 39 коп. Не застосовувати стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом «Петропавлівський» втрат від інфляції в сумі 863 грн 20 коп. та 3% річних у розмірі 297 грн і визнати їх необґрунтованими і не передбаченими договором № 51-Б/к.1 від 04.01.2021; а договір № 51-Б/к.1 від 04.01.2021 просила вважати недійсним у зв'язку з тим, що підписант договору ОСОБА_3 не мав повноважень на підписання будь-яких документів як уповноважена особа співвласників будинку.
Відповідач зазначає, що протоколи загальних зборів співвласників від 02.12.2020 та від 29.12.2020, на які посилалися позивач і суддя першої інстанції, відсутні в матеріалах справи. Вона стверджує, що збори співвласників не проводилися, і ніхто не повідомляв про їх проведення ні письмово, як того вимагає ч. 7 ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ні в чаті будинку. Наголошує, що особа, яка підписала договір - ОСОБА_3 - не мала повноважень на підписання будь-яких документів як уповноважена особа співвласників будинку, оскільки його ніхто не обирав, що, на її думку, робить Договір №51-Б/к.1 від 04.01.2021 недійсним.
Вказує, що відповідно до п. 8 Договору № 51-Б/к.1 від 04.01.2021, ТОВ «Управдом «Петропавлівський» повинен був надіслати копію цього договору з усіма додатками всім співвласникам до 04.02.2021. Утім, вона отримала копію договору лише у серпні 2022 року і без додатків. Додатки були отримані нею лише 01.10.2024 у складі позовної заяви. Стверджує, що, звернувшись до позивача у липні 2021 року за договором, вона натомість отримала відключення квартири від водопостачання та енергопостачання. Зазначає, що позивач зробив її житло непридатним для проживання або проведення робіт по доведенню до житлового стану, не зважаючи на що продовжував надсилати рахунки на оплату послуг з обслуговування будинку.
Посилаючись на п. 6 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», зазначає, що споживач має право на неосплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності понад 30 календарних днів. Документальним підтвердженням невикористання є рахунки позивача, в яких покази лічильників води та електроенергії є незмінними з червня 2021 року, а також Акт-претензія від 23.04.2024. Апелянт стверджує, що за неспожиті комунальні послуги (крім централізованого опалення) жоден закон України не зобов'язує сплачувати. Наголошує, що послуги, які вона фактично отримала (вивіз будівельного сміття, спожита вода, спожита електроенергія), були своєчасно сплачені.
Також звертає увагу, що позивач відмовив у підписанні договору про компенсацію витрат на оплату електроенергії, а також відмовився направити представника для підписання акту-претензії, який був підписаний сусідами. Зазначає, що позивач зобов'язаний вести облік доходів і витрат по кожному договору та надавати співвласникам щорічні фінансові звіти, на підставі яких розраховується і узгоджується тариф на послуги. З 04.01.2021 позивач не надав співвласникам жодного щорічного фінансового звіту.
Апелянт стверджує, що суддя не розглянула доводів щодо необґрунтованості тарифів, посилаючись на розрахунок площі квартири та право управителя одноосібно підвищувати вартість послуг, що є порушенням ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», яка вимагає визначення вартості послуг за рішенням зборів співвласників.
Апелянт також заперечує твердження суду про те, що вона не відмовлялася від послуг і фактично їх споживала, оскільки в будинку немає централізованого опалення, а водопостачання забезпечує інше ТОВ, при цьому позивач його перекрив.
Апелянт стверджує, що суддя першої інстанції не згадує факту відключення квартири від енерго- та водопостачання, а також не дає оцінки порушенням її громадянських прав, посилаючись на надання послуг безперебійно і належної якості та відсутність претензій. Апелянт зазначає, що претензії були, посилаючись на свою позовну заяву до суду від 08.05.2024 (справа №369/7809/24) та неодноразові звернення до позивача. Також вказує на нерелевантність посилань суду на розпорядження КМДА, оскільки с. Петропавлівська Борщагівка підпорядкована Борщагівській сільській раді
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Управдом «Петропавлівський» просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність.
Позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин, ТОВ «Управдом «Петропавлівський» визначено управителем багатоквартирного будинку з 01.01.2021 на підставі протоколу загальних зборів співвласників від 29.12.2020. На підтвердження цього факту зазначається, що Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком №51-Б/к.1 від 04.01.2021 було укладено з уповноваженою особою співвласників громадянином ОСОБА_3 , який діяв саме на підставі зазначеного протоколу, про що прямо вказано у преамбулі договору.
Щодо доводів апелянта про відсутність протоколу загальних зборів, позивач зазначає, що відповідач при розгляді справи у суді першої інстанції не порушував питання про відсутність протоколу від 29.12.2020, не подавав клопотання про його витребування від позивача, і у справі відсутні докази звернення відповідача щодо отримання цього документа. ТОВ «Управдом «Петропавлівський» також наголошує, що відповідач не вказав в апеляційній скарзі об'єктивних причин, з яких протокол не можна було подати до суду першої інстанції. Водночас, підкреслює, що відсутність протоколу не спростовує існування заборгованості відповідача, оскільки предметом позову є стягнення суми заборгованості за отримані послуги на підставі укладеного договору, а відповідачем не спростовано наявність заборгованості за умовами Договору від 04.01.2021 №51-Б/к.1.
Стосовно доводів апелянта щодо відключення квартири від водо- та електропостачання, позивач зауважує, що скаржник жодним чином не вказує, як саме ці обставини впливають на існування чи розмір заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком. Також, щодо несвоєчасного отримання копії договору в серпні 2022 року, ТОВ «Управдом «Петропавлівський» стверджує, що до травня 2024 року (дати звернення Позивача до суду для стягнення заборгованості) відповідач не здійснив жодних дій щодо погашення заборгованості, не оскаржував договір та не висував будь-яких заперечень до його умов.
Позивач заперечує доводи щодо незаконної обробки персональних даних, зазначаючи, що особовий рахунок відкрито та заборгованість обліковується виключно на об'єкт нерухомості (квартиру) за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому жодні персональні дані відповідача при формуванні особового рахунку та нарахуванні суми заборгованості позивачем не вказувалися.
ТОВ «Управдом «Петропавлівський» наголошує, що відключення квартири, наявність запитань у ході судового засідання, а також ненадання фінансових звітів про доходи і витрати не є підставою для скасування рішення по справі або уникнення відповідачем сплати заборгованості.
Позивач наводить розрахунок заборгованості, зазначаючи, що відповідно до пункту 10 розділу «Ціна та порядок оплати послуги з управління» Договору №51-Б/к.1 від 04 січня 2021 року, ціна послуги становить 10,75 гривень на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового приміщення. Оскільки загальна площа квартири відповідача, власником якої вона є, становить 32,5 кв. м, вартість послуги з управління за один календарний місяць становить: 10,75 x 32,5 = 349,4 гривні. Позивач стверджує, що відповідач зобов'язаний щомісяця оплачувати цю вартість. Відповідачем в апеляційній скарзі жодним чином не вказано, що позивачем не виконуються зобов'язання по наданню послуг з управління багатоквартирним будинком, які включають, зокрема, прибирання, утримання ліфтів та купівлю електроенергії для функціонування спільного майна.
Окремо позивач зазначає, що вимога відповідача про визнання недійсним договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 04.01.2021 №51-Б/к.1 є предметом окремого позову та не заявлялася відповідачем при розгляді цієї справи в суді першої інстанції, а тому не може розглядатися судом апеляційної інстанції за даних обставин. На думку позивача, відповідачем в апеляційній скарзі не доведено наявності підстав для скасування судового рішення, передбачених статтею 376 ЦПК України.
У поданій відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідач просила відмовити у задоволенні відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач підтримала апеляційну скаргу із наведених у ній підстав та доводів.
Клопотання про витребування доказів колегією суддів залишено без задоволення у зв'язку із відсутність підстав визначених ч. 3 ст. 361 ЦПК України.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є.П., пояснення відповідача дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів виходить з наступного.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що на підставі укладеного 04.01.2021 колективного Договору № 51-Б/к.1 позивач був належним чином визначений управителем будинку та взяв на себе зобов'язання надавати послуги з управлінння, а відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири № 174 з 14.12.2020 і, відповідно до статей 319, 322 ЦК України та Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», зобов'язана нести витрати на утримання будинку пропорційно до своєї частки, навіть якщо вона не користується майном. Встановивши, що щомісячна вартість послуги становить 349,47 грн (32,5 кв. м х 10,75 грн), і що послуги надавалися безперебійно та належної якості, а відповідачка їх споживає, проте не сплачує, суд дійшов висновку про наявність заборгованості за період з квітня 2021 року по квітень 2024 року в загальній сумі 12 930,39 грн. Крім того, суд, керуючись статтею 625 ЦК України, визнав обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення індексу інфляції (863,20 грн) та 3% річних (297,00 грн), оскільки правовідносини між сторонами є грошовим зобов'язанням, і відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували доводи Позивача щодо розміру та факту заборгованості.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтями 67, 68 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити оплату житлово-комунальні послуги.
Згідно зі ст. 32 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає, зокрема забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Згідно з положеннями ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком включають, 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Частинами 1,2 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у передбачено, що управління багатоквартирним управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов?язковим для виконання всіма співвласниками.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Тобто, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що «хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Отже під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 04.01.2021 між уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку фізичною особою - ОСОБА_3 від імені співвласників Будинку, з однієї сторони, та юридичною особою ТОВ «Управдом «Петропавлівський» (код ЄДРПОУ 38183347), в особі директора Колесніка О. А. (управителем), з другої сторони, був укладений та підписаний колективний Договір № 51-Б/к.1 про надання послуги з управління багатоквартирним Будинком (надалі - Договір) у редакції, затвердженої Протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирного Будинку від 29.12.2020 з його складовими.
Відповідно пункту 1 договору, управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
У Договорі визначено його предмет, права та обов'язки сторін, ціна та порядок оплати послуги з управління, порядок доступу Управителя до приміщень будинку, порядок взаємного інформування відповідальність сторін, порядок та умови внесення змін до договору, форс-мажорні обставини, строк дії, порядок і умови продовження дії та розірвання договору, прикінцеві положення, інші умови та додатки: список співвласників, загальні відомості про будинок, вимоги до якості послуг, кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території. Послуги надаються відповідно до Кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території згідно з переліком, викладеному у Додатку №?4 до Договору (додається). Співвласники зобов'язуються своєчасно здійснювати оплату за надані управителем послуги, а також відшкодувати здійснені ним необхідні витрати, пов'язані з управлінням об'єкта.
Згідно з положеннями пункту 30, цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та укладається строком на 1 (один) календарний рік. Пунктом 31 передбачено, що у разі якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово інший стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік, і такий порядок продовження строку дії договору здійснюється щороку та не потребує укладання Сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору.
Судом встановлено, що з моменту укладання Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком співвласники багатоквартирного Будинку не надавали Управителю, ТОВ «Управдом «Петропавлівський» (позивачу) відмову від договору, позивач є управителем та належним чином надає послуги з управління об'єктом: багатоквартирним житловим Будинком та нежитлових приміщень у Будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Докази протилежного матеріали справи не містять.
У пункті 6 договору передбачено, що кожен із співвласників зобов'язаний, в тому числі, і оплачувати Управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п. 10 Кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території: «Ціна та порядок оплати послуги з управління» ціна послуги з управління становить 10,75 грн, на місяць за 1 (один) кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласники зобов'язані, у тому числі, виконувати рішення зборів співвласників (п. 5); своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки багатоквартирному
Отже позивач є управителем та надавачем послуги з управління об'єктом: багатоквартирним житловим Будинком та нежитлових приміщень у Будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Докази протилежного матеріали справи не містять.
Також встановлено, що ОСОБА_1 з 14.12.2020 є власником квартири № 174 у вказаному вище будинку № 51-Б , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 378396757; дата, час формування: 14.05.2024 11:58:43.
Об'єкт нерухомості має особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Загальна площа квартири № 174 , становить 32,5 кв. м, тому щомісячна вартість послуг з управління складає 349,47 грн (32,5 кв.м х 10,753 грн, = 349,47 грн).
За особовим рахунком у період з 04.01.2021 по 20.05.2024 грошові кошти від споживача ОСОБА_1 не надходили. Іншого матеріали справи не містять.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Доказів відмови відповідача у встановленому порядку від надання позивачем житлово-комунальних послуг матеріали справи не містять, з огляду на що суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач послуги отримувала, в той же час своєчасно не вносила оплату за користування ними, у зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Загальна сума заборгованості за спожиті послуги з управління багатоквартирним будинком за період з квітня 2021 року по квітень 2024 року, тобто за 37 місяців становить: 12 930,39 грн. Розмір заборгованості відповідає встановленому тарифу - 349,47 грн/кв. м, та площі квартири відповідачки (32,5 кв. м). Відповідачкою розмір задоргованості не спростований, доказів на підтвердження часткової/повної оплати не надано.
З огляду на наведене висновки суду про наявність підстав для стягнення такого боргу є законними і обґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок проведений позивачем за період до 24.02.2022, перевірений судом першої інстанції та є обґрунтованим. Доводів щодо його неправильності апеляційна скарга не містить, з огляду на що, апеляційний суд вважає обґрунтованими висновки суду про наявність підстав про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 297,00 грн, індекс інфляції у розмірі 863,20 грн. Нарахування 3% річних та індексу інфляції є правомірним на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки спірні правовідносини є грошовим зобов'язанням, яке відповідач прострочила, а відсутність їх згадки у договорі не скасовує застосування норм законодавства, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов законного висновку про задоволення позову.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недійсності договору про управління багатоквартирним будинком, відсутності повноважень у його підписанта, необґрунтованості тарифів та нарахувань, а також щодо звільнення від сплати через неможливість користування квартирою, оскільки: Договір №51-Б/к.1 від 04.01.2021 є колективним і укладений на підставі Протоколу загальних зборів співвласників, а відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» він є обов'язковим для виконання всіма співвласниками. Відповідачка не надала належних доказів на спростування повноважень підписанта або недійсність самого рішення зборів.
Основним предметом позову є стягнення заборгованості саме за послугу з управління спільним майном, а не за індивідуально спожиті комунальні послуги, тому, згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», невикористання власником квартири або її відключення від комунальних послуг не є підставою для ухилення від здійснення витрат на утримання спільного майна будинку.
Як встановлено судовим розглядом розрахунок заборгованості, виходячи з площі квартири (32,5 кв. м х 10,75 грн/кв.м = 349,47 грн/міс.), є законним та обґрунтованим, оскільки відповідає Кошторису витрат, а доводи про ненадання фінансових звітів або несвоєчасне отримання копії договору не скасовують зобов'язання відповідача щодо оплати послуги, яка надається.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
Отже оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги не встановлені.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 27 жовтня 2025 року.
Судді Є. П. Євграфова
Б. Б. Левенець
В. В. Саліхов