справа № 761/18111/24 Головуючий у суді І інстанції: Саадулаєв А.І.
провадження №22-ц/824/15776/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
22 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Музичко С.Г., Болотова Є.В.,
секретар судового засідання: Янчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
15.05.2024 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп», ОСОБА_2 , у якому позивач просив стягнути з ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» різницю суми несплаченого страхового відшкодування у розмірі 81558,60 грн, а з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Свої вимоги мотивує тим, що 14.01.2024 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Шевченка-Тургенівська в м. Буча, Київської області, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», продовжив рух прямо та не надав перевагу в русі ТЗ, внаслідок чого, зіткнувся з автомобілем марки «KIA Sorento», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого, дане авто здійснило зіткнення з автомобілем «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві приватної власності позивачу.
У зв'язку із ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, відтак позивачеві було заподіяно майнової шкоди.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 21.02.2024 року у справі №367/796/24 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП було визнано ОСОБА_2 ..
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 214736335 цивільно-правова відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Після настання страхового випадку позивач звернулась до відповідача ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування.
За результатами розгляду заяви позивача відповідач ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», дійсного на дату ДТП, 14.01.2024 року виплатила страхове відшкодування у розмірі 65 337,33 грн.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 01/58.02.24 від 21.02.2024 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_3 , вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу становить 146 895,93 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування у розмірі 30 574 грн 01 коп., судовий збір у розмірі 454 грн 08 коп., витрати на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 4007 грн 53 коп., витрати на проведення експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку у розмірі 2807 грн 16 коп..
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 грн, судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп., витрати на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 655 грн 20 коп..
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням у частині стягнення недоплаченого страхового відшкодування, адвокат Конюшко Д.Б., в інтересах ОСОБА_1 , подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року скасувати в частині стягнення недоплаченого страхового відшкодування з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити відповідні позовні вимоги позивача.
Також просив вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат сторони позивача у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанціях.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що сторона позивача погоджується з обґрунтуванням суду першої інстанції відносно необхідності покладення в основу розрахунку розміру відшкодування завданої позивачеві майнової шкоди саме висновок експерта № СЕ-19/118-25/4887-АВ від 08.05.2025 року, натомість сторона позивача зауважує, що судом першої інстанції при цьому було неправильно проведено розрахунок розміру відшкодування, що підлягає стягненню, у меншому за належний розмірі з огляду на, по-перше, неправомірно застосовано коефіцієнт фізичного зносу до повної вартості відновлювального ремонту, включивши вартість матеріалів та ремонтно-відновлювальних робіт, по-друге застосував неналежний математичний спосіб вирахування суми ПДВ у розмірі вартості складових частин з врахуванням ПДВ.
Вказував, що Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості колісних транспортних засобів.
Експерт при складанні Висновку використовував Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка є обов'язковою для застосування під час визначення вартості відновлювального ремонту, відповідно до якої коефіцієнт фізичного зносу розраховується виключно на вартість складових частинах, що підлягають заміні під час ремонту, водночас суд першої інстанції знехтував Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та неправомірно поширив знос на всі складові ремонту, суттєво зменшивши розмір страхової виплати.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги судом першої інстанції невірно розраховано податок на додану вартість. Представник апелянта зазначав, що для того щоб правильно розрахувати вартість запасних частин без ПДВ, необхідно розділити таку вартість на 6. Натомість у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції віднято 20% від загальної вартості. Однак ставка ПДВ (надбавка 20%) і відсоткова частка ПДВ в загальній сумі - не тотожні речі. Тому застосований судом підхід є методологічно невірним і призводить до заниження фактичної вартості збитків.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що враховуючи вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 95 911,34 грн, та відповідачем ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» 14.01.2024 року виплачено страхове відшкодування у розмірі 65 337,33 грн, то суд першої інстанції дійшов висновку, що з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування за шкоду, завдану автомобілю «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_3 , у розмірі 95 911,34 грн - 65337,33 грн = 30574,01 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що розмір моральної шкоди у розмірі 10 000 грн є значно завищеним та, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості суд першої інстанції визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 5000,00 грн.
Вирішуючи питання судових витрат, суд першої інстанції керувався положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України та обгрунтовував свої висновки тим, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судові витрати пропорційно заявленим та задоволеним позовним вимогам, а саме суд визначив, що судовий збір з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» підлягає стягненню у розмірі 454,08 грн, з ОСОБА_2 у розмірі 605,60 грн, витрати на професійну правничу допомогу з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» у розмірі 4007,53 грн, з ОСОБА_2 у розмірі 655,20 грн, витрати на проведення експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» у розмірі 2807,16 грн.
Рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем в частині розміру недоплаченого страхового відшкодування, а також в частині судових витрат.
В іншій частині (а саме в частині заподіяння моральної шкоди та її розміру) рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Висновки суду першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, 14.01.2024 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Шевченка-Тургенівська в м. Буча Київської області, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», продовжив рух прямо та не надав перевагу в русі ТЗ, внаслідок чого, зіткнувся з автомобілем марки «KIA Sorento», р.н. НОМЕР_2 , в результаті чого, дане авто здійснило зіткнення з автомобілем «Nissan Leaf», р.н. НОМЕР_3 , який належить на праві приватної власності позивачу.
У зв'язку із ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, відтак позивачеві було заподіяно майнової шкоди.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 21.02.2024 року у справі №367/796/24 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП було визнано ОСОБА_2 ..
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 214736335 цивільно-правова відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
Після настання страхового випадку позивач звернулась до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування.
Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 3607 від 28.02.2024 року, завданого власнику колісного транспортного засобу, що був складений ФОП ОСОБА_3 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого транспортного засобу Nissan, д.н.з. НОМЕР_4 , складає 65 337,33 грн з урахуванням ПДВ на запасні частини (а.с. 80-92 том 1).
За результатами розгляду заяви позивача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», дійсного на дату ДТП, 14.01.2024 року виплатила страхове відшкодування у розмірі 65337,33 грн.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 01/58.02.24 від 21.02.2024 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_3 , вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу становить 146895,93 грн (а.с. 13-21 том 1).
В суді першої інстанції представник позивача заявив клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, з огляду на те, що між сторонами виник спір щодо розміру вказаних збитків, які підлягають відшкодуванню, порядку й методики їх нарахування (а.с.133-138 том 1).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року клопотання представника позивача про проведення судової автотоварознавчої експертизи задоволено. Призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
1. Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу КТЗ «Nissan Leaf», р.н. НОМЕР_4 , який зазнав аварійних пошкоджень внаслідок ДТП, що сталася 14.01.2024 року, станом на дату ДТП 14.01.2024 року?
2. Яка вартість відновлювального ремонту КТЗ «Nissan Leaf», р.н. НОМЕР_4 , який зазнав аварійних пошкоджень внаслідок ДТП, що сталася 14.01.2024 року, станом на дату ДТП 14.01.2024 року? (а.с. 144-145 том 1).
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/118-25/4887-АВ від 08.05.2025 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу колісного транспортного засобу марки «Nissan» моделі «Leaf», р.н. НОМЕР_3 , який зазнав аварійних пошкоджень внаслідок ДТП, що сталася 14.01.2024 року, станом на дату ДТП 14.01.2024 року, становила 147 504,97 грн.
Вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу марки «Nissan» моделі «Leaf», р.н. НОМЕР_3 , який зазнав аварійних пошкоджень внаслідок ДТП, що сталася 14.01.2024 року, станом на дату ДТП 14.01.2024 року, становила 311 180,25 грн (а.с. 199-206 том 1).
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно із частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 29 та пунктом 32.7 статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта фізичного зносу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки її частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Відповідно до п. 3.9 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика), фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації.
Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.
Відповідно до п. 7.36 Методики ринкова вартість окремої складової частини враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон'юнктури ринку регіону.
Ринкова вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою:
Ссз = Цс(1-Е3)
де: Ссз -вартість складової частини КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн;
Цс - ціна нової складової частини, грн;
Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
Як вбачається з висновку експерта № СЕ-19/118-25/4887-АВ від 08.05.2025 року, судовий експерт при його складанні використовував Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка є обов'язковою для застосування під час визначення вартості відновлювального ремонту, відповідно до якої коефіцієнт фізичного зносу розраховується виключно на вартість складових частин, що підлягають заміні під час ремонту.
Між тим, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції неправомірно поширив знос на всі складові ремонту, у зв'язку з чим зменшився розмір страхової виплати.
Вартість складових колісного транспортного засобу, які підлягають заміні слід зменшити на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, а саме з розрахунку: 259 802,03 грн (вартість складових частин колісного транспортного засобу, які підлягають заміні) - 43 300,34 грн (розмір ПДВ) = 216 501,63 грн.
З урахуванням викладеного, розрахунок матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, зменшений на розмір податку на додану вартість) відповідно до формули розрахунку вартості матеріального збитку згідно з висновком судового експерта:
21 153,22 грн (вартість необхідних для ремонту матеріалів) + 30 225 грн (вартість ремонтно-відновлювальних робіт) + 216 501,69 грн (вартість складових КТЗ, які підлягають заміні зменшені на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість) = 131 484,22 грн.
Відтак з врахуванням виплаченого страхового відшкодування 65337,33 грн позивачу ОСОБА_1 невідшкодована частина завданої їй майнової шкоди складає 66 146,89 грн (131 484,22 грн - 65337,33 грн).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині недоплаченого страхового відшкодування підлягають до часткового задоволення у розмірі 66 146,89 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції визначаючи розмір шкоди, який підлягає відшкодуванню, застосувавши власні розрахунки, прийшов до помилкового висновку щодо розміру шкоди, та не врахував розрахунки наведені експертом у проведеній судовій експертизі.
Переглядаючи справу в частині понесених позивачем судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, що відповідає п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України.
Позивачем на виконання ч. 8 ст. 141, ч. 1 ст. 134 ЦПК України (щодо стадії подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи) було заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу в позовній заяві, та надано відповідні докази до розгляду справи.
Встановлено, що 18 березня 2024 року укладено договір про надання правової допомоги № 19/03/24-ЮП/ІL між ОСОБА_1 та адвокатом Конюшко Д.Б. (а.с. 47 том 1).
Відповідно до акту виконаних робіт № 1 адвокат Конюшко Д.Б. виконав свої зобов'язання за договором, а позивач прийняв виконані роботи вартістю 12 000 грн (а.с. 48 том 1).
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, позивачу необхідно компенсувати витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, розглядаючи позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 , суд першої інстанції задовольнив вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн, з заявлених позивачем 10 000 грн, тобто судом першої інстанції задоволено 50% від загального обсягу вимог.
Однак суд першої інстанції неправомірно стягнув з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 655,20 грн.
Враховуючи пропорційність задоволених вимог в частині моральної шкоди (50% від загального обсягу вимог), суд апеляційної інстанції вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн (12 000 грн / 2 х 50%).
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині недоплаченого страхового відшкодування підлягають у розмірі 66 146,89 грн.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити зміну розподілу судових витрат.
Предметом позову в оскаржуваній апелянтом частині є стягнення з відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 81 558,60 грн.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про обгрунтованість стягнення з відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 66 146,89 грн. Тому позовні вимоги задоволено на 81,10% (66 146,89 / 81 558,60 х 100).
Звертаючись з позовом позивач за позовну вимогу заявлену до відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, за апеляційну скаргу у розмірі 1816,80 грн.
За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, апеляційний суд вважає, що стягненню з відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 982,29 грн (1211,20 х 81,10%), за апеляційну скаргу 1473,42 грн (1816,80 х 81,10%).
Щодо витрат на правову допомогу які поніс позивач в суді першої інстанції та які підлягають стягненню з відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» на користь позивача становить 4866 грн (6000 грн х 81,10%).
Що стосується витрат на проведення експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: пов'язані із залучення експертів та проведенням експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи до позовної заяви на підтвердження заявлених позовних вимог, позивач надав Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 3607 від 28.02.2024 року.
Витрати позивача на складання вказаної оцінки (звіту) заподіяного збитку складало 3750 грн, що підтверджується копією квитанцією до прибуткового касового ордера № 01/50.02.24 (а.с. 44 том 1).
У зв'язку з заявленим позивачем клопотання та проведеною у справі судової транспортно-товарознавчої експертизи позивач сплачено за її проведення у розмірі 7487,76 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.04.2025 року (а.с. 197 том 1).
В апеляційній скарзі представник апелянта просив стягнути з відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» витрати на проведення експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку (за наслідками проведеної судової експертизи на виконання ухвали суду першої інстанції від 09.10.2024 року) у розмірі 6070,54 грн, з розрахунку до пропорційно задоволених позовних вимог.
Крім того, вважав, що підлягають стягненню також з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» витрати пов'язані за складання Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 3607 від 28.02.2024 року, у розмірі 3041,25 грн, що становить 81,1% від загальної вартості. З огляду на те, що вказаний звіт безпосередньо покладений в основу формування позовних вимог у даній справі.
Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з такими доводами апеляційної скарги, оскільки судом для визначення розміру недоплаченого страхового відшкодування позивачу, судом прийняв до уваги лише Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 01/58.02.24 від 21.02.2024 року про оцінку вартості матеріального збитку, який проведений на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року.
Тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підлягає стягненню з відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» на користь позивача витрати на проведення експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку саме на наслідками проведеної судової експертизи у справі у розмірі 6070,54 грн, з розрахунку до пропорційно задоволених позовних вимог.
Таким чином доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачем.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду в оскаржуваній апелянтом, а саме в частині недоплаченого страхового відшкодування та судових витрат, не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року в частині недоплаченого страхового відшкодування та судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування у розмірі 66 146 грн 89 коп., судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 982 грн 29 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4866 грн, витрати на проведення експертного дослідження з визначення вартості матеріального збитку у розмірі 6070 грн 54 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1473 грн 42 коп..
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп», код ЄДРПОУ: 24175269, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: невідомий, адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст постанови складено «27» жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко
Є.В. Болотов