справа № 752/8908/24
провадження № 22-ц/824/10573/2025
21 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
при секретарі Черняк Д. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову в справі за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного та водного фондів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Забарної Юлії Миколаївни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року в складі судді Слободянюк А. В.,
встановив:
У квітні 2024 року заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою на АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031, яка входить у межі ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків» та розташована в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро.
Одночасно з поданням позову заступник керівника Київської міської прокуратури подав заяву про забезпечення позову, в якій просив:
1) накласти арешт на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031 площею 0,0929 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -2585092880000);
2) заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об'єкту нерухомого майна: земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031 площею 0,0929 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2585092880000);
3) заборонити ОСОБА_1 або будь-яким іншим особам, в тому числі за його дорученням, здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031 площею 0,0929 га, що можуть призвести до погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки;
4) заборонити державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031 площею 0,0929 га, у тому числі, внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про право власності на вказану земельну ділянку, вчинення дій щодо її поділу, об'єднання або інших дій, які можуть призвести до зміни об'єкта цивільних прав.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що предметом спору є усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031, площею 0,0929 га шляхом скасування рішення приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації права власності з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку. Усунення перешкод власнику у користуванні та розпорядженні об'єктом природно-заповідного та водного фондів шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031 площею 0,0929 га на АДРЕСА_1 з одночасним припиненням усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень.
Спірна ділянка незаконно перейшла у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Київської міської ради від 27.11.2009 № 840/2909, яким передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,09 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування та видано державний акт про право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЖ № 406720 від 27.04.2010.
У подальшому ОСОБА_2 вказану земельну ділянку відчужено на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.08.2010 № 5851.
З огляду на те, що право власності на спірну земельну ділянку перейшло до ОСОБА_1 , на вищезазначеному державному акті про право власності проставлено відмітку про перехід права власності від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про що свідчить запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю від 27.12.2010 № 07-7-05967.
Вказану земельну ділянку площею 0,0929 га 27.04.2010 зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) в державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера 8000000000:90:402:0031 з цільовим призначенням -для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; категорія земель - землі житлової та громадської забудови.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.02.2022 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.02.2022 з індексним номером 63530910 здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0929 га з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031 за ОСОБА_1 .
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 серпня 2013 року, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 27.11.2009 № 840/2909.
Вищезазначені обставини підтверджують ризик подальшого відчуження земельної ділянки і засвідчують обґрунтованість тверджень заступника керівника Київської міської прокуратури про необхідність застосування у справі заходів забезпечення позову, оскільки їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади міста Києва, які полягають у забезпеченні повернення законному власнику прав на ділянку.
Факт державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку із визначенням цільового призначення «для житлової забудови» формально наділяє його передбаченими законодавством правомочностями щодо цієї ділянки, у тому числі правом отримати необхідні дозвільні документи та розпочати там будівництво.
Оскільки спірна земельна ділянка належить до земель природно-заповідного та водного фондів права її законного власника - територіальної громади, вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо ця ділянка повернеться до комунальної власності у первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні характеристики.
Київською міською прокуратурою встановлено, що спірна земельна ділянка входить до меж ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків» та в прибережну захисну смугу затоки річки Дніпро.
Оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Острів Жуків» свідчить про встановлення особливого режиму охорони, відтворення та використання відповідних територій, а саме неможливість їх використання з метою не передбаченою статтею 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Крім того, спірна земельна ділянка є територією прибережної захисної смуги, яка відповідно до ч. 1 ст. 61 ЗК України, ч.ч.1, 2 ст. 89 ВК України є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, де забороняється будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Таким чином, спірна земельна ділянка формально перебуває у власності відповідача усупереч ст. 3, 7, 9, 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд», ст. 60, 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 19, 20, 59, 60, 61, 83, 122, 150 Земельного кодексу України, ст. 85, 88, 89 Водного кодексу України.
Оскільки предметом позову у даній справі є усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031 шляхом скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності відповідача на земельну ділянку з одночасним його припиненням, шляхом зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради спірну земельну ділянку та шляхом скасування її державної реєстрації, то існує ймовірність того, що відповідач може в будь-який момент здійснити відчуження спірної земельної ділянки на користь інших осіб або здійснити її поділ на декілька інших земельних ділянок, що може значно ускладнити або зробити взагалі неможливим виконання рішення суду. У цьому випадку, забезпечення позову є ефективним захистом прав сторони позивача по справі.
Забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031, що можуть призвести до погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки, сприятиме поверненню такої ділянки із збереженням її унікальних природних властивостей.
Таким чином, у даному випадку існує обґрунтований ризик відчуження спірної земельної ділянки, що створює реальну загрозу ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову.
Враховуючи, що право власності на спірну земельну ділянку на даний час зареєстровано за ОСОБА_1 , який у будь-який час може вчинити дії щодо відчуження/поділу цього майна, виправданими та співмірними заходами забезпечення позову буде арешт майна та заборона суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти дії, пов'язані з реєстрацією прав на нього, а також заборона державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки, у тому числі, внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про право власності на вказану земельну ділянку, вчинення дій щодо її поділу, об'єднання або інших дій, які можуть призвести до зміни об'єкта цивільних прав.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року вказану заяву про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на об'єкт нерухомого майна: земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031 площею 0,0929 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -2585092880000).
Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об'єкту нерухомого майна: земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031 площею 0,0929 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2585092880000).
Заборонено ОСОБА_1 або будь-яким іншим особам, в тому числі за його дорученням, здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031 площею 0,0929 га, що можуть призвести до погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки.
Заборонено державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031 площею 0,0929 га, у тому числі, внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру про право власності на вказану земельну ділянку, вчинення дій щодо її поділу, об'єднання або інших дій, які можуть призвести до зміни об'єкта цивільних прав.
04.06.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Забарна Ю. М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оспорювану земельну ділянку ще у листопаді 2009 року було віднесено до категорії житлової та громадської забудови.
Посилання прокуратури щодо незаконності передачу у приватну власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки не обґрунтовано жодним доказом.
Факти відчуження земельної ділянки 14 років тому або реєстрації ОСОБА_1 , як власником своїх речових прав у державному реєстрі, не свідчить про обґрунтованість тверджень позивача про необхідність застосування у справі заходів забезпечення позову.
ОСОБА_1 , набувши земельну ділянку у 2010 році, весь час відкрито володіє нею, жодних дій по відчуженню не вчиняв і не збирається вчиняти, доказів зворотного позивачем не надано.
Одночасно з цим, прокуратурою не надано жодних доказів, як належності земельної ділянки до земель природно-заповідного та водного фондів, так і щодо реальної загрози відчуження відповідачем ділянки у зв'язку із подачею позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідачем обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у вказаній справі.
Постановою Верховного Суду від 30 липня 2025 року ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.08.2025 справу передано судді-доповідачу: Кирилюк Г. М., судді, які входять до складу колегії: Кирилюк Г. М. - головуючий суддя, Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Забарна Ю. М. підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури - Биховцова О. А. заперечувала щодо поданої апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні.
Представник Київської міської ради - Плаксивий О. В. також просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 2, 10 частини першої, частини другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14?729цс19), а також Верховним Судом у постановах від 08 травня 2020 року у справі № 755/15345/17-ц, від 21 квітня 2022 року у справі № 592/7729/18, від 30 серпня 2023 року у справі № 753/23090/21.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, врахувавши, що спір у цій справі стосується земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:402:0031, площею 0,0929, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_1. Позивач оскаржує рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник О. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запис про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку. Водночас, справа стосується питання повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.
Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для забезпечення позову, оскільки невжиття зазначених в ухвалі Голосіївського районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Застосування вказаного виду забезпечення позову слід визнати пропорційним заявленим позовним вимогам.
Застосовані судом заходи забезпечення позову не перешкоджають користуванню земельною ділянкою, носять тимчасовий характер та спрямовані, зокрема, на унеможливлення зміни власника майна, до вирішення спору судом. Окрім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими.
ОСОБА_1 не позбавлений права, за наявності передбачених законом підстав (глава 10 розділу І ЦПК України), ініціювати перед судом питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, скасування заходів забезпечення позову, відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.
Зокрема, частиною першою статті 159 ЦПК України передбачено право осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що правильне застосовування судами приписів статей 149, 150 ЦПК України не викликає розумних сумнівів, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки судом першої інстанції не порушено норм процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 353, 367, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Забарної Юлії Миколаївни залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24.10.2025.
Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук