532/1451/25
3/532/463/2025
15 жовтня 2025 р. м. Кобеляки
Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Омельченко І.І., за участю секретаря судового засідання Логвиненко А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Овчаренко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Державної екологічної інспекції Центрального округу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 003537 від 18 червня 2023 року, ОСОБА_1 , будучи рибалкою у ФОП ОСОБА_2 , 18.06.2023 року о 05 год. 30 хв. спільно з рибалкою ОСОБА_3 , на території природно-заповідного фонду РЛП «Нижньоворсклянський», поблизу с. Орлик, за геокоординатами 48.787791, 34.200647, з дерев'яного човна UAFD 0015 за допомогою сітки з ліски виловили водні живі ресурси, а саме: плітка - 31 шт., плоскирка - 37 шт., судак - 1 шт., окунь - 1 шт., карась - 1 шт., синець - 1 шт., краснопірка - 3 шт., що є порушенням статей 9, 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Дії ОСОБА_1 інкриміновані за ст. 91 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що на момент події працював рибалкою у ФОП ОСОБА_2 . ОСОБА_1 разом з іншим рибалкою ОСОБА_3 висипали сітки в дозволених місцях. Одну сітку з биркою, яка належить ФОП ОСОБА_2 , не могли знайти і коли її шукали, наїхали на неї мотором човна, внаслідок чого сітка намоталася на гвинт. У той момент коли розмотували сітку, підпливли жінка і двоє чоловіків, які представилися працівниками екологічної інспекції, однак документів не показали. Вони сказали витягувати сітку, що й було зроблено. Потім вони вирушили в село Світлогірське, де складався протокол, а на березі рахували рибу. ОСОБА_1 зазначив, що не писав власноручно пояснення, а тільки поставив підписи в тих документах, де йому показали. В жінки був телефон, але вона не повідомляла про встановлення нею геоданих місця вчинення правопорушення, а саме, що це відбулося в межах РЛП «Нижньоворсклянський». ОСОБА_1 і ОСОБА_3 показали їм дозвільні документи на здійснення вилову. На водоймі не бачили ніяких знаків, які вказують на заборонену територію. З огляду на це, ОСОБА_1 прохав закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ст. 91 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Овчаренко О.М. у судовому засіданні зазначила, що протокол не містить будь-яких даних про точне місце вчинення адміністративного правопорушення та документів, які б підтверджували, що правопорушення вчинене саме на об'єкті природно-заповідного фонду, який складає об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП. Фіксація місця вчинення адміністративного правопорушення будь-якими засобами, в тому числі електронними, відсутня. Тому адвокат Овчаренко О.М. прохала закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Суддя, заслухавши учасників справи, свідків, розглянувши матеріали справи та кримінального провадження № 12023175470000136, дійшов до наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 91 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражена у вчинені дій, що порушують правила охорони та використання територій та об'єктів природно- заповідного фонду.
Відносини, що виникають під час використання природно-заповідного фонду регулюється Законом України «Про природно-заповідний фонд України». Так, у протоколі № 003537 від 18.06.2023 року вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги статей 9, 9-1 цього Закону.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися зокрема, у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Статтею 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Так, спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Суддя звертає увагу, що в протоколі не вказано, якими діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог статтей 9 та 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (без зазначення відповідної норми частини тієї чи іншої статті).
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що, перебуваючи на території РЛП «Нижньоворсклянський», ОСОБА_1 виловив рибу лісковою сіткою, при цьому, суду не надано доказів того, що він незаконно здійснював у межах природно-заповідного фонду вилов живих біоресурсів. Також суду не надано будь-яких даних про те, що плавзасіб UAFD 0015 незаконно знаходився на території РЛП «Нижньоворсклянський».
Крім того, не доведено, що зазначені в протоколі географічні координати перебувають у межах РЛП «Нижньоворсклянський». Також не доведено де було здійснено дані заміри та коли, і чи мають вони відношення до даної справи, оскільки фототаблиця з цими геокоординатами додана до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 та не проведено огляд пристрою, на який ці координати були зафіксовані і коли. Суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ці дані були отримані в місці затримання ОСОБА_1 .
Суддею встановлено, що на момент події ОСОБА_1 був офіційним рибалкою та працював у ФОП ОСОБА_2
07 березня 2023 року ФОП ОСОБА_2 уклав з Державним агентством меліорації та рибного господарства в особі т.в.о. голови ОСОБА_5 договір KAM8mid на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), а саме: Кам'янське водосховище.
На підставі цього договору 22 травня 2023 року ФОП ОСОБА_2 отримав дозвіл № 21 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), а саме: вилов риби в Кам'янському водосховищі. Вид спеціального використання - промислове рибальство. Дозволені для застосування під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів судна флоту рибної промисловості, зокрема, прогрес UAFD 0014, баркас риболовний UAFD 0015. Дозвіл дійсний до 22 травня 2028 року.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомив, що він з ОСОБА_1 пливли по річці Дніпро посипати сітки. На наступний день вранці одну сітку зняли, а іншу не могли знайти. Коли поверталися назад, цю сітку зачепили мотором човна. Коли почали її знімати, розпутувати з мотора, під'їхали працівники рибінспекції, але документів не показали. Інспектори сказали їм, що вони здійснюють вилов у недозволених місцях. ОСОБА_3 і ОСОБА_1 пред'явили дозвільні документи на вилов риби, а також документи на човен, мотор. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що вони запитували в рибної поліції, яка зупиняла їх раніше, де можна здійснювати промисловий вилов риби і їм показували межі, але конкретні межі визначені знаками відсутні. ОСОБА_3 не писав власноручно пояснення, а тільки поставив підписи в тих документах, де йому показали. Відносно нього також склали протокол про адміністративне правопорушення.
Тобто ОСОБА_1 , будучи промисловим рибалкою, мав дозвіл на пересування з дозволеними знаряддями лову в межах Кам'янського водосховища, по акваторії РЛП «Нижньоворсклянський».
При цьому, зазначення в протоколі про те, що подія адміністративного правопорушення відбулася в районі РЛП «Нижньоворсклянський», не дає можливість встановити таке місце та унеможливлює визначення саме території парку.
У зв'язку з цим, не представилося за можливе підтвердити істотність шкоди внаслідок добування водних живих біоресурсів та постановою дізнавача СД відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 18.06.2023 року закрито кримінальне провадження № 12023175470000136 від 18.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Начальником СД відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області було направлено запит до Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук, в якому прохав надати біологічне обґрунтування визначення істотної шкоди внаслідок незаконного рибного добувного промислу на території природо-заповідного фонду, в межах РЛП «Нижньоворсклянський» та чи завдана в даному випадку істотна шкода довкіллю.
У листі Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук від 11.07.2023 року № 565-07/23 зазначено, якщо об'єкт природно-заповідного фонду є частиною акваторії водного об'єкту, то для оцінки шкоди, яка завдана відтворювальній здатності іхтіопопуляцій, можна використовувати середні для даного водного об'єкту показники питомої чисельності, а відповідно і визначений граничний показник істотності шкоди. Для промислових рибалок (користувачів водних біоресурсів) цінність певного виду визначається не фіксованими таксами, а Методикою розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, яка затверджена наказом Мінагрополітики України та Мінприроди України від 12.07.2004 року № 248/273; величина фактичного промислового зусилля при цьому може не бути еквівалентною «одному акту добування водних біоресурсів». Крім того, для промислового лову, на відміну від браконьєрського, визначена допустима для вилову частка популяції, яка може бути вилучена без підриву її відтворювальної здатності (нормативна промислова смертність, яка, в свою чергу, впливає на природну смертність), тобто порівняння разового промислового вилову з денним коефіцієнтом природної смертності в контексті оцінки істотності шкоди буде некоректним. Таким чином, «Біологічне обґрунтування…» для оцінки шкоди в рамках кримінального провадження № 12023175470000136 від 18.06.2023 року не може бути використане. Оцінка Інститутом рибного господарства НААН істотності шкоди за критеріями, які визначені п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» шкода рибному господарству України, яка завдана вилученням водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12023175470000136 від 18.06.2023 року не представляється можливою.
Фіксація місця вчинення адміністративної правопорушення будь-якими засобами фіксування, в тому числі електронними, відсутня. До протоколу про адміністративне правопорушення не додано носій з записами технічної фіксації події адміністративного правопорушення та в протоколі не зазначено про застосування технічних засобів. Ці обставини свідчать про відсутність об'єктивних даних про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила, що на момент події працювала державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу. Оскільки минуло більше двох років, не пам'ятає чи особисто вона визначала географічні координати, які вказані в протоколі та її поясненнях. Вона могла зі свого особистого телефону зробити фото телефону свого колеги, на якому були зафіксовані координати.
Інших доказів винуватості ОСОБА_1 суду не надано.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а всі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов'язаний дослідити всі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять даних про скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, суддя вважає, що провадження в справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 280, 283 КУпАП, суддя, -
Постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 91 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя