Справа №755/10901/25 Головуючий у І інстанції Курило А.В.
Провадження № 33/824/4834/2025 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
08 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в ТОВ «Укрєвротрейд», менеджером, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 , 27 травня 2025 року, приблизно о 10 годині 45 хвилини, керуючи транспортним засобом «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , рухався вулицею Миколи Кибальчича у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість ходи. Від медичного огляду для встановлення стану сп'яніння в установленому законом порядку у лікаря-нарколога, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суддя не надав оцінки тим обставинам, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що підтверджується також відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Вказує, що рух автомобіля мав місце виключно після прямої вимоги поліцейських усунути перешкоду на проїзній частині.
Таким чином, зазначає, що покладення на особу адміністративної відповідальності у наведених обставинах суперечить вимогам закону, оскільки склад правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у її діях відсутній: відсутнє самостійне керування у стані сп'яніння, а фактичне переміщення автомобіля відбулося під контролем і за вказівкою самих поліцейських.
Крім того зазначає, що суд не врахував аргументи сторони захисту щодо того, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння, а працівники поліції незаконно вирішили притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (незаконно намагалися провести огляд) за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, хоч він у цей час не керував транспортним засобом.
Також вказує, що ОСОБА_1 не було направлено до найближчого закладу охорони здоров'я для огляду на стан сп'яніння, відповідно до встановленого порядку, а в матеріалах справи міститься направлення, складене на іншу особу з порушенням встановленої форми, однак судом не було оцінено даного факту.
Зазначає, що перевірка документів ОСОБА_1 була здійснена без передбачених законом підстав, із перевищенням службових повноважень, а висновок суду про законність таких дій ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та фактичному ігноруванні досліджених доказів.
Окрім того зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 взагалі не були роз'ясненні його права, передбачені для осіб, яких притягують до адміністративної відповідальності, внаслідок чого він не зміг належним чином ними скористатися.
Вказує, що суд не оцінив належним чином того факту, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського був виконаний з порушенням Інструкції, оскільки є не безперервним, на відео не зафіксовано початок спілкування працівників поліції, а також помилково встановив, що такий відеозапис містить достовірні дані щодо дій ОСОБА_1 , хоч такі не були зафіксовані взагалі.
Також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки працівниками поліції у протоколі не зазначено місце його складання.
Зазначає, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, що додатково підтверджує той факт, що працівники патрульної поліції не вбачали в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується доказами, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у відеозапису події з бодікамери поліцейського.
Сукупності доказів по справі суддя надав належну правову оцінку і дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження захисника про те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки з долученого до протоколу відеозапису події вбачається, що при спілкуванні з поліцейськими ОСОБА_1 не заперечував того, що керував транспортним засобом «BMW», номерний знак НОМЕР_2 . Зміст апеляційної скарги , пояснення ОСОБА_1 , особистий напис у протоколі про адміністративне правопорушення про незгоду з діями
працівників поліції саме щодо зупинки транспортного засобу під його керуванням узгоджуються даними відеозапису події.
Та обставина, що відеозапис події не містить фіксації перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля під час його зупинки працівниками поліції, не спростовує того, що він є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання захисника у апеляційній скарзі на відсутність візуальних ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 не мають правового значення, оскільки лише поліцейському надано повноваження визначати наявність чи відсутність таких ознак у водія.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис події має перерви є безпідставними, а відсутність початку фіксації розмов поліцейського із ОСОБА_1 не є визначальним фактом, оскільки обставини відмови від проходження огляду на стани наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку зафіксовані у достатній мірі.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що перевірка документів була здійснена без передбачених законом підстав і із перевищенням службових повноважень, є такими, що не впливають на вирішення питання про наявність чи відсутність у діях особи, яка керує транспортним засобом, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №342977 від 27 травня 2025 року був особисто підписаний ОСОБА_1 , у тому числі і у графі про роз'яснення вимог ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Зазначені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені права, передбачені ст.268 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення має недоліки у частині зазначення точного місця складання не свідчить пр. те, що протокол не відповідає вимогам ст..256 КУпАП і його дані є недопустимими доказами.
За умови відмови ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі присутність у матеріалах справи направлення на медичний огляд , складеного
поліцейським, із зазначенням прізвища іншої особи не має жодного доказового значення.
Не свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 порушень вимог п.2.5 ПДР і не виконання поліцейськими вимог ст.266 КуПАП щодо відсторонення водія від керування транспортними засобами.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків судді про доведеність відмови ОСОБА_1 , як особи яка керувала транспортним засобом, від проходження на вимогу поліцейського відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Судове рішення є належним чином умотивованим.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Порушень процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин постанова судді є законною.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль