Справа №463/9922/25
Провадження №1-кс/463/9483/25
слідчого судді
24 жовтня 2025 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 винесену у кримінальному провадженні № 62025140110003249 від 29.08.2025 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілими,
встановила:
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із скаргою, та просить скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 від 10.10.2025 про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140110003249 від 29.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 367 КК України.
Першим слідчим відділом Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 62025140110003249 від 29.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 367 КК України. Так 09.10.2025 адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернувся до Першого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові про визнання їх потерпілими у вказаному кримінальному провадженні. За результатами розгляду клопотання від 10.10.2025 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання про визнання її потерпілою. Вважає вказану постанову необґрунтованою та незаконною, тому просить скаргу задовольнити та скасувати постанову слідчого.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді для розгляду скарги від 21.10.2025 визначено слідчу суддю ОСОБА_1 . Ухвалою слідчого судді від 21.10.2025 відкрито провадження у справі за скаргою та призначено скаргу до розгляду на 24 жовтня 2025 року. Зобов'язано слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 представити суду до початку судового засідання копію оскаржуваної постанови, винесеної у кримінальному провадженні № 62025140110003249 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим.
Скаржник ОСОБА_7 до початку розгляду справи подав заяву, згідно якої просив справу слухати у його відсутності.
Враховуючи положення ч.1 ст.28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч.3 ст.306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, з врахуванням клопотання скаржника, слідча суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
Представник суб'єкта оскарження - Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, в судове засідання з розгляду вказаної скарги не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. До судового засідання не скерував письмових заперечень на скаргу. У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, слідча суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження на підставі наявних доказів. Крім того, в силу ст. 26, ч. 3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги, а сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
Дослідивши матеріали скарги приходжу до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Як вбачається з матеріалів скарги Першим слідчим відділом Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №62025140110003249 від 29.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 367 КК України.
Так адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звертався до Першого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові про визнання їх потерпілими у вказаному кримінальному провадженні. № 62025140110003249 від 29.08.2025. За результатами розгляду клопотання від 10.10.2025 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілими.
Як вбачається зі змісту постанови слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_6 від 10.10.2025 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою у задоволенні клопотання відмовлено з тих підстав, що на даний час органом досудового розслідування не здобуто достаніх обставин для визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілими, внаслідок кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 367 КК України.
Так відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному проваджені може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
У відповідності до положень ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Ч. 5 ст. 40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
У статті 2 Кодексу визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Таким чином, саме слідчий здійснюючи свою процесуальну діяльність в межах даного кримінального провадження, не обмежений у праві на збирання доказів, встановлювати фактичні данні, а тому приймаючи процесуальне рішення в межах кримінального провадження, слідчий зобов'язаний його оформити з врахуванням приписів ст. 110 КПК України.
Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема процесуальне рішення у виді постанови повинно мати мотивувальну частину, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Постанова слідчого про відмову у визнанні потерпілим має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту свої прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають можливість визнання особи потерпілою, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
В постанові про відмову у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання потерпілими слідчим зазначено, що на даний час не встановлено обставин, які б свідчили, що їм завдано шкоду.
Проте, всупереч положеннямст.110 КПК України вказана постанова не містить відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, не наведено обґрунтування необхідності прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання про залучення скаржника в якості потерпілого у кримінальному провадженні.
Слідча суддя вважає постанову слідчого від 10.10.2025 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передчасною та не вмотивованою, оскільки постанова не містить конкретних фактичних обставин із посиланням на докази, які дають підставу дійти висновку, що заявнику не завдано кримінальним правопорушенням фізичної, майнової чи моральної шкоди.
Таким чином, неналежне мотивування постанови про відмову у визнанні потерпілим, не відповідає вимогам процесуального законодавства та не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.
За таких обставин постанова дізнавача про відмову у визнанні потерпілим підлягає скасуванню, а скарга підлягає до задоволення.
Згідно ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись вимогами статей 303, 307, 372 КПК України, -
постановила:
скаргу задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 від 10.10.2025 про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140110003249 від 29.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 367 КК України.
Зобов'язати слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 або іншого слідчого в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження повторно розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 62025140110003249 від 29.08.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1