Рішення від 21.10.2025 по справі 531/1854/25

єдиний унікальний номер справи 531/1854/25

номер провадження 2/531/870/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2025 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Фисун Л.С.

за участю секретаря судового засідання- Нагорної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач ТОВ «Юніт капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 зазначивши, що 13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 208358257 на суму 15200,00 гривень, який підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого та додаткових угод ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача. 05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого право вимоги до відповідача було передано ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». 04.06.2025 ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу № 04/06/2025-Ю, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 17709,52 грн., з яких 15200,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 2509,52 грн. сума заборгованості по несплаченим за користування відсотками. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 208358257 в розмірі 17709,52 гр та судові витрати.

Позиції учасників судового провадження.

19.09.2025 відповідач подала відзив на позов в якому зазначила, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що кредитний договір оформлено 13.02.2022 між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», строк дії договору 30 днів, до 15.03.2022, саме з цього числа первісний кредитор дізнався про порушення своїх прав. З моменту настання порушення прав позивача минуло більше трьох років, тобто позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову (а.с. 121-123).

Від представника позивача надійшли письмові пояснення в яких зазначає, що відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому зазначено про застосування строку позовної давності. Натомість позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану, так як законодавець зупинив перебіг позовної давності, позивач дотримався її строків. Просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 139-140).

Позивач ТОВ «Юніт капітал» свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату та час судового засідання оповіщена за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, у заяві, яка надійшла до суду 19.08.2025 зазначила про проведення розгляду справи за її відсутності.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06 серпня 2025 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), витребувано докази (а.с.111-112).

Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

13.02.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 208358257 за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 15200 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ». Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 15200 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 15.03.2022.За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом у строк дисконтного періоду розмірі 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту.Невід'ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано відповідачу до укладення Договору. Договір підписано електронним підписом відповідача, електронний підпис відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV9В49Е (а.с.31-40).

Перерахування кредитних коштів в сумі 15200,00 грн на банківський рахунок відповідача, який вона зазначила у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 13.02.2022, підтверджується наданим платіжним дорученням № 4341de49-bfa0-400d-8c14-94ee483529d6 від 13.02.2022 (а.с. 12).

З відповіді АТ КП «Приватбанк» від 18.08.2025 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , за період 13.02.2022 - 18.02.2022 містить зарахування в сумі 15200,00 грн (а.с.135-137)

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого та додаткових угод ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача (а.с.68-80).

Відповідно до зробленого ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку кредитна заборгованість ОСОБА_1 за договором № 208358257 станом на 31.07.2023 становить 17709,52 грн. (а.с. 42).

Нарахування ТОВ «Таліон Плюс» відсотків узгоджується з умовами кредитного договору та договору факторингу, за умовами якого фактор набув до відповідача право вимоги, яке означає усі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

05.08.2020 у ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого право вимоги до відповідача було передано ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с. 59-64).

04.06.2025 ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» уклали договір факторингу № 04/06/2025-Ю, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «Юніт капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17709,52 грн., з яких 15200,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 2509,52 грн. сума заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.49-58).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Згідно ст.ст.3,12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання вказаного вище договору шляхом заповнення Заявки на позику на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.

Кредитодавець свої зобов'язання належним чином виконав кошти надав, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) та нарахованими процентами.

Вказану заборгованість відповідачем не погашено у добровільному порядку

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

На даний час відповідачем заборгованість перед позивачем не погашено.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Висновки суду

Дослідженими доказами стверджено укладення відповідачем кредитного договору № 208358257 від 13.02.2022 і отримання за ним кредитних коштів в сумі 15200 грн під відсотки, порядок нарахування яких, термін нарахування та відсоткова ставка чітко визначені умовами цього договору.

Позивач ТОВ «Юніт Капітал» набув права вимоги до відповідача на підставі укладених договорів факторингу, а тому є належним позивачем.

Виписка з особового рахунку відповідача за кредитним договором № 208358257 від 13.02.2022 по сумі і складових заборгованості відповідає реєстру боржників, узгоджується з умовами кредитного договору, зокрема щодо строку кредитування та нарахованих процентів (а.с. 41).

Доказів погашення відповідачем кредитної заборгованості після укладення договорів факторингу матеріали справи не містять та суду не надано.

Отже, позивач обґрунтовано вимагає виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання, яке виникло на підставі кредитного договору.

Щодо пропущення позивачем позовної давності суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, який є чинним з 02.04.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено та діє на теперішній час.

15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-IX), цей Закон набрав чинності 17 березня 2022 року, тобто до закінчення трирічного строку давності.

Наведене положення Закону слід тлумачити таким чином: якщо за станом на 17 березня 2022 року строк позовної давності не сплинув, то його дія продовжується до закінчення воєнного стану в Україні.

Позивач звернувся до суду із позовом 01.08.2025 року, тобто у межах продовженого Законом строку давності, оскільки на час набрання чинності Законом він (строк давності) не сплинув.

З огляду на наведене слід дійти висновку, що позивач звернувся до суду з позовом у межах встановленого трирічного строку давності, тому, зважаючи на доведеність і обгрунтованість заявлених вимог позов підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн., суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року, Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, Додаткову угоду №25770544626 до Договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року на суму 7000,00 грн., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. (а.с. 90-94).

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п'ятою та дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги, опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги. Разом з цим, суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, а тому вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено у повному обсязі, то з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2422,40 грн. (а.с. 9).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 208358257 від 13.02.2022 у розмірі 17709,52 (сімнадцять тисяч сімсот дев'ять гривень 52 коп) гривень.

Стягнути з Обихвіст ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» судові витрати: 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійокта 3000 (три тисячі) гривень за професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 27 жовтня 2025 року.

Суддя Л.С.Фисун

Попередній документ
131299984
Наступний документ
131299986
Інформація про рішення:
№ рішення: 131299985
№ справи: 531/1854/25
Дата рішення: 21.10.2025
Дата публікації: 29.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Карлівський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (19.09.2025)
Дата надходження: 01.08.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
18.09.2025 10:00 Карлівський районний суд Полтавської області
21.10.2025 13:30 Карлівський районний суд Полтавської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ФИСУН ЛАРИСА СТАНІСЛАВІВНА
суддя-доповідач:
ФИСУН ЛАРИСА СТАНІСЛАВІВНА
відповідач:
Обихвіст Ольга Павлівна
позивач:
ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ"
представник позивача:
Хлопкова Марія Сергіївна