27 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/2261/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. у справі № 620/2261/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність вчинену Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року по справі № 620/2261/25, яка полягає в невиконані судового рішення щодо виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, без обмеження розміру та без застосування коефіцієнтів з 01.01.2025;
-визнати протиправними дії вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року по справі № 620/2261/25, яка полягає в неналежному виконанні відповідачем судового рішення щодо виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, без обмеження розміру та без застосування коефіцієнтів з 01.01.2025;
-зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у десятиденний строк з дня набрання чинності ухвали суду повідомити Чернігівський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року по справі № 620/2261/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Заявник обґрунтовує заяву тим, що при виконанні рішення суду від 01.05.2025 у справі №620/2261/25 відповідач проявив протиправні дії: провів перерахунок та виплату пенсії з обмеженням максимального розміру.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 22.10.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд заяви про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі №620/2261/25, в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено; призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку письмового провадження.
27.10.2025 ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. у справі № 620/2261/25.
У поданій заяві про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. заявник зазначає про свідоме порушення строку розгляду заяви про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання рішення суду відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (заява подана 08.10.2025 і станом на 27.10.2025 не розглянута, строк розгляду перевищено удвічі); неналежний розгляд клопотання про розгляд заяви у відкритому судовому засіданні із викликом сторін - тому що не було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі і відмова врахувати посилання на судову практику Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини; невідповідність принципу відкладене правосуддя - це відмова у правосудді; не врахування істотно значущого питання для заявника - розгляд справи щодо зменшення військової пенсії по інвалідності, а отже вимагає особливої уваги з боку національних органів; прийняття 22.10.2025 ухвали суду, в якій немає жодного зобов'язання для Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, зміст ухвали разюче відмінний від інших ухвал у подібних справах.
Надаючи правову оцінку доводам, викладеним заявником у поданій ним заяві про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., суд зазначає таке.
За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до частини восьмої, одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Слід зазначити, що підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою суддів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.
При цьому не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Зі змісту заяви заявника вбачається, що останній не погоджується зі змістом ухвали судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 22.10.2025 а також зазначає про порушення строків розгляду поданої заяви.
Однак суд звертає увагу, що з урахуванням кількості повітряних тривог, на які суд реагує, шляхом переміщення в укриття, для забезпечення безпеки працівників суду та сторін у справах, що вимагає відкладення розгляду справ, а також залишення робочого місця та навантаження, зокрема кількість справ, які мінімум в декілька разів перевищують норму, то вказане впливає на фізичну можливість для максимально швидкого розгляду справ та заяв.
Разом з тим, у заяві про відвід судді обставини, визначені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначені, заявник не надав доказів особистої зацікавленості судді в результаті розгляду справи. Заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Падій В.В. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді цієї справи.
Частиною 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Будь-яких інших посилань, доказів, тверджень заявника щодо неупередженості судді надано не було.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у поданій заяві про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. не наведено обставин, які б прямо та/або опосередковано вказували на наявність сумніву у безсторонності та неупередженості судді або в чому полягає необ'єктивність судді при здійсненні правосуддя у цій справі.
Зважаючи на викладене, суд не встановив, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для відводу судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В., що свідчить про необґрунтованість заявленого відводу.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В.
Керуючись статтями 31, 35, 36, 39, 40, 241, 248 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В.
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. передати для реєстрації в автоматизованій системі документообігу для визначення судді для розгляду заяви про відвід судді Падій В.В.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.В. Падій