Справа № 527/3232/22
провадження № 1-о/527/1/25
24 жовтня 2025 року м. Глобине
Суддя Глобинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали Полтавського апеляційного суду від 18.08.2025 року та вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 11.07.2023 року по справі № 527/3232/22 за нововиявленими обставинами,
До суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд ухвали Полтавського апеляційного суду від 18.08.2025 року та вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 11.07.2023 року по справі № 527/3232/22 за нововиявленими обставинами.
Згідно вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 11.07.2023 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України і призначено йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18.08.2025 року апеляційні скарги обвинуваченого та захисника залишено без задоволення, а вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 11.07.2023 відносно ОСОБА_2 залишено без змін.
Відповідно до ухвали Верховного Суду від 06.10.2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою захисника в інтересах засудженого на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року щодо ОСОБА_2 .
В заяві про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, зазначено, що вирок суду першої інстанції ґрунтується на витягах з наказів, які є фіктивними та сфальсифікованими; оригінали деяких документів , всупереч положень ч. 12 ст. 290 КПК України, були надані стороною обвинувачення вже під час судового слухання; зазначає, що він не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 464 ЦПК України, не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Значення поняття «вирішує питання про відкриття…» означає, що в даному випадку суд має повноваження як відкрити, так і відмовити у відкритті провадження за заявою або повернути таку заяву, і вирішення цього питання залежить від наявності або відсутності підстав для відкриття провадження.
Положеннями ст. 466 КПК України передбачено, що повідомлення сторін про розгляд заяви здійснюється лише після відкриття провадження за заявою та призначення її до розгляду по суті.
Отже, вирішення питання про відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами судом здійснюється без виклику учасників судового провадження.
Суд, оцінивши доводи заяви, вивчивши матеріли заяви приходить до висновку про неможливість відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до ч. 1 ст. 460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
За приписами пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, а також обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
Таким чином, системне тлумачення положень ст. 459, пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 462, ст.91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, яка має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах.
У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК України обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2020 року (справа №523/13878/19, провадження №51-4005км20) вказав, що обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті. Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Желтяков проти України", який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_2 , він вказує саме на приписи п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК України як на підставу для перегляду ухвали Полтавського апеляційного суду від 18.08.2025 року та вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 11.07.2023 року по справі № 527/3232/22, однак його заява не містить обґрунтування щодо підстав вважати відображені в ній обставини нововиявленими в розумінні указаних положень закону.
Обставини, на які посилається в заяві засуджений як на нововиявлені, були відомі як суду який розглядав справу, так і самому засудженому, їм надано оцінку у вироці Глобинського районного суду Полтавської області від 11.07.2023 року по справі № 527/3232/22.
Зокрема, у вироці суду спростовано позицію захисту в частині того, що ОСОБА_2 не набув статусу військовослужбовця та не є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Також зазначено, що посилання ОСОБА_2 на ймовірні допущені порушення в ході його мобілізації не спростовують факту самовільного залишення ним військової частини, оскільки факти перебування його на військовій службі на посаді водія - кранівника транспортного відділення 2 зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно - артилерійської батареї зенітного ракетно - артилерійського дивізіону вч; проходження військової служби, перебування на позиціях, виконання бойових завдань, отримання грошового утримання військовослужбовця у квітні 2022 року, ним не заперечуються.
Крім того, зазначені у заяві ОСОБА_2 питання були предметом апеляційного перегляду за його скаргою і їм надана правова оцінка.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18.08.2025 року апеляційні скарги обвинуваченого та захисника залишено без задоволення, а вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 11.07.2023 відносно ОСОБА_2 залишено без змін.
Отже, суд приходить до висновку, що обставини, зазначені в заяві засудженого, не є нововиявленими в розумінні положень ст. 459 КПК України та вони жодним чином не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні і самі собою або разом із раніше виявленими обставинами не доводять неправильність судового рішення, що належить переглянути.
Суд зауважує, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не тотожний апеляційному чи касаційному оскарженню судових рішень. Натомість, наведені у заяві підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами фактично зводяться до незгоди засудженого із судовим рішенням, а засуджений домагається перегляду прийнятого судового рішення виключно заради відстоювання своєї точки зору та надання нової оцінки вже існуючим і перевіреним під час судового розгляду доказам, що не передбачено нормами КПК України та суперечить принципу res judicata, тобто принципу поваги до остаточного судового рішення.
Тобто, оскільки обставини, на які посилається у заяві засуджений, не є підставами для відкриття кримінального провадження за його заявою про перегляд ухвали Полтавського апеляційного суду від 18.08.2025 року та вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 11.07.2023 року по справі № 527/3232/22 за нововиявленими обставинами, тому у відкритті кримінального провадження за нововиявленими обставинами має бути відмовлено.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 3 лютого 2020 року (справа № 522/14170/17, провадження № 51-1836кмо19), положення ч. 2 ст. 464 КПК України про те, що суддя вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами, слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Керуючись ст.ст. 459, 460, 464 КПК України, -
Відмовити у відкритті кримінального провадження за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Полтавського апеляційного суду від 18.08.2025 року та вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 11.07.2023 року по справі № 527/3232/22 за нововиявленими обставинами.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала заяву, разом з заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1