ЄУН: 336/7587/25
Провадження №: 2/336/3832/2025
13 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Савеленко О.А., за участю секретаря судового засідання Прохорової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача АТ КБ «Приват Банк» Меркулова В.В. звернулась до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.01.2023, яка складається з тіла кредиту в сумі 93268,91 грн. та судовий збір.
Позовна заява обґрунтована тим, що 20.01.2023 відповідачка ознайомилась з умовами кредитування та підписала Паспорт кредиту. 20.01.2023 підписала власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн., тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 42,0%. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачкою підписано власноруч на планшеті. На підставі укладеного договору видано кредитну картку «Універсальна» строком дії до 01/27. Відповідачка користувалась наданим кредитом, однак зобов'язання за вказаним договором не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 16.07.2025 в сумі 93 268,91 грн., яка складається з наступного: 74984,78 грн. - за тілом кредиту, 18284,13 грн. - за простроченими відсотками.
Ухвалою судді від 26.08.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення суду не заперечував, про що до суду подав письмову заяву.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, а також смс-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений в матеріалах справи.
Частиною 4 ст.223 ЦПК України передбачено, що, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як врегульовано ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв та клопотань по суті справи відповідачем не надано. Тому у відповідності до ч.4 ст.223 ЦПК України, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів, а саме ухвалює згідно з ч.1 ст. 281 ЦПК України розглядати справу в заочному порядку.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у зв'язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.
За матеріалами справи вбачається, що Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк». Копія статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ Комерційний банк «Приватбанк» міститься у матеріалах справи.
Судом встановлено, що 20.01.2023 відповідачка підписала особисто на планшеті Паспорт споживчого кредиту (а.с.46-54) та Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а.с.55-74), якими сторонами узгоджено умови кредитування, у тому числі відсоткову ставку.
Як вбачається із заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка підписана відповідачем на планшеті особистим підписом, сторони узгодили, що відповідачу було надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії строком на 12 місяців з пролонгацією, узгоджено відсоткову ставку та інші істотні умови договору.
На підставі укладеного кредитного договору відповідачка отримала кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 (а.с.75).
В процесі користування кредитною карткою відбулась зміна кредитного ліміту, про що свідчить довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (а.с.76).
Відповідачка користувалась кредитними коштами, частково здійснювала погашення кредиту, але не в повному обсязі, про що свідчить досліджена судом виписка за договором № б/н за період з 20.01.2023 по 18.07.2025 (а.с.77-106).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 20.01.2023 станом на 16.07.2025 заборгованість складає 93268,91 грн., яка складається з наступного: 74984,78 грн. - за тілом кредиту, 18284,13 грн. - за простроченими відсотками (а.с.107-115).
Задовольняючи позов, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Нормами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Приписами ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так, із матеріалів справи вбачається, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «КБ «Приватбанк», за умовами якого відповідачці було відкрито картковий рахунок та видано кредитну карту «Універсальна», на яку було встановлено початковий ліміт, який у подальшому збільшився.
З досліджених судом доказів, а саме виписки за договором № б/н за період з 20.01.2023 по 18.07.2025 вбачається, що відповідачка користувалась кредитними коштами.
Вищевикладені обставини, а також наданий суду розрахунок заборгованості, відповідачкою не спростовані.
Виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню та з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» на підставі кредитного договору № б/н від 20.01.2023 підлягає стягненню заборгованість у сумі 93268,91 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 74984,78 грн. та за простроченими відсотками - 18284,13 грн.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у загальному розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 247, 265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.01.2023 станом на 16.07.2025 в сумі 93 268 (дев'яносто три тисячі двісті шістдесят вісім) гривень 91 копійка, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 74 984 гривень 78 копійок, заборгованості за простроченими відсотками - 18 284 гривень 13 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк», код за ЄДРПОУ: 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Савеленко
13.10.25