ЄУН справи: 336/11025/24
Номер провадження: 1-кп/336/721/2025
27 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024082080001166 від 01.08.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, який має базову середню освіту, неодружений, малолітніх/неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
законного представника потерпілого - ОСОБА_7 ;
обвинуваченого - ОСОБА_4 ;
захисника - ОСОБА_8 ;
1. Згідно п. 2 ч. 3 ст. 374 КК України суд викладає формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
14.08.2024 в період часу з 15 годині 30 хвилин по 16 годину 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на вчинення дій сексуального характеру, пов?язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, знаходячись в спальній кімнаті квартири АДРЕСА_3 , перебуваючи в одному ліжку з малолітнім потерпілим ОСОБА_9 , 2011 року народження, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на задоволення статевої потреби, посягаючи на статеву недоторканість малолітнього потерпілого, користуючись його безпорадним станом, який виражається у тому, що останній не міг розуміти вчинюваних з ним дій і чинити опір, тримаючи свій статевий член руками ввів його в ротову порожнину малолітнього ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив всі протиправні дії відносно малолітнього ОСОБА_9 , які вбачав за необхідне для задоволення статевої потреби.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 152 КК України, вчинення дій сексуального характеру, пов'язані з оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років незалежно від її добровільної згоди.
.2. Частини статті Кримінального кодексу України, які передбачають кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Стаття 152. Зґвалтування
1. Вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) -
карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов'язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи -
карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
4. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
5. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
6. Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п'ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 цього Кодексу, -
караються позбавленням волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі.
3.Позиція сторони обвинувачення.
Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, сторона кримінального провадження вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.152 КК України.
Прокурор вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об'єктивній істині як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.
4. Надані обвинуваченим покази та позиція сторони захисту щодо пред'явленого обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні надав наступні покази.
Вказав, що познайомився з ОСОБА_9 в 2023 року. Йому було відомо, що ОСОБА_10 на момент знайомства виповнилося 12 років, також вказав, що вітав його з днем народження в 13 років. 14 серпня 2024 року, він разом з ОСОБА_11 пішли до нього додому за адресою: АДРЕСА_2 . Вдома були вдвох, грали в телефонах. Потім ОСОБА_10 запропонував йому зайнятися оральним сексом. Вони пішли вдвох до кімнати, роздяглися, лягли на ліжко і він ввів свій статевий член до ротової порожнини малолітнього ОСОБА_12 . Завершення статевого акту супроводжувалось сім'явипорскуванням на живіт ОСОБА_12 . Після чого ОСОБА_4 витер живіт ОСОБА_12 туалетним папером. Вказав, що малолітній ОСОБА_10 йому говорив, що любить його, однак він таких почуттів не відчував до малолітнього. Повідомив, що статевих актів з малолітнім ОСОБА_10 було чотири. Стверджує, що саме малолітній наполягав на статевих актах, а він не міг зупинитися, не міг пояснити чому так відбувалося. Вказав, що на даний час усвідомив значення своїх дій та щиро розкаюється.
5. Досліджені докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Незважаючи на позицію обвинуваченого ОСОБА_4 щодо невизнання певних фактичних обставин, при цьому визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 152 КК України, суд вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо належних, допустимих та переконливих доказів, що підтверджують винуватість обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому злочину поза розумним сумнівом. Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме:
-протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 01.08.2024, згідно якого оперуповноваженим на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 10.06.2024 року проведено зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме мобільного телефону, що належить ОСОБА_4 . У ході процесуальної дії 09.07.2024 року о 22:22:02 встановлено спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Зі змісту розмови вбачається, що ОСОБА_4 в розмові з малолітнім ОСОБА_9 говорить про те, що скучає за Москаленком, що бажає продовження між ними відносин, просить повернутися малолітнього ОСОБА_12 , говорить про те, що йому потрібен ОСОБА_11 , він не може без нього та сходить з розуму. При цьому малолітній ОСОБА_11 відповідає взаємністю. Також ОСОБА_4 пропонує ОСОБА_13 , на що той погоджується, зайнятися діями сексуального характеру ( т. 2 а.с. 33-34);
- протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 01.08.2024 згідно якого оперуповноваженим на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 10.06.2024 року проведено зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме мобільного телефону, що належить ОСОБА_4 . У ході процесуальної дії 05.07.2024 року о 14:17:08 встановлено спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . Зі змісту розмови вбачається, що ОСОБА_4 в розмові з малолітнім ОСОБА_9 обговорюють свої романтичні відносини, висловлюють почуття любові один до одного (а.с. т.2, а.с. 35-36). Також в розмові ОСОБА_4 застерігає малолітнього ОСОБА_12 не говорити про почуття по телефону (а.с. т.2, а.с. 35-36);
-протоколом обшуку від 14.08.2024 року проведеного за адресою: АДРЕСА_2 ., дозвіл на який було надано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.08.2024 року (т.2 а.с. 49) та відеозаписом до нього. На відео видно, що в квартирі знаходять ОСОБА_4 та ОСОБА_9 . В ході обшуку в приміщенні кухні було вилучено вологі серветки, з кімнати вилучено простирадло з ліжка, дитячий одяг та мобільні телефони (т.2, а.с. 37-44);
-протоколом огляду від 14.08.2025 року, в ході якого, на підставі заяви законного представника малолітнього ОСОБА_9 ОСОБА_7 , було добровільно видано одяг в якому ОСОБА_9 був одягнутий 14.08.2024 року під час вчинення відносно нього кримінального правопорушення за адресою: АДРЕСА_2 ( т.2 а.с. 58-59);
-протоколом затримання ОСОБА_4 та відеозаписом до нього від 14 серпня 2025 року. Затримання проведено в присутності захисника ОСОБА_14 . В ході затримання в обвинуваченого було вилучено футболку чорного кольору з білими вставками та шорти темно-синього кольору з жовтими вставками, труси чорного кольору з вставкою зеленого кольору ( т.2 а.с. 72-76);
-протколом проведення негласної слідчої дії, аудіо, відео контроль особи з відеозаписом до нього проведеного на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 06.08.2024 року та фото таблицю до нього. У ході проведення слідчої дії встановлено, що 14.08.2024 ОСОБА_4 знаходився за місцем проживання: АДРЕСА_2 . В ході відеоконтролю особи видно, що у вказаній квартирі знаходиться малолітній ОСОБА_9 2011 року народження. О 15 год. 32 хв. ОСОБА_4 сидячи на дивані посадив собі на коліна малолітнього ОСОБА_9 після чого почав цілувати губи. Далі вони обидва роздяглися та малолітній ОСОБА_9 вступив в статевий зв'язок орально з ОСОБА_4 (т.2 а.с. 99-102);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.10.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 за участі ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_8 та відеозаписом слідчої дії. В ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_4 пояснює, що познайомився з ОСОБА_9 в 2023 року, йому було відомо, що ОСОБА_9 є малолітньою особою, розповідає про те, що вони почали товаришувати, між ними були сексуальні відносини (т.2 а.с. 108-116);
-висновком № 1401/к від 16.08.2024 судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , згідно якого за даними медичних відомостей у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-яких анатомічних вад не виявлено (т.2, а.с.133-135);
- висновком № 2843 від 16.08.2024 судово-медичного експерта, згідно якого рідка кров ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізонемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.2а.с.138);
-висновком №1480п від 16.08.2024 судово-медичного експерта згідно якого при огляді ОСОБА_9 , будь-яких видимих зовні тілесних ушкоджень, а також слідів їх загоєння по давності утворення віднесених до подій, викладених в обставинах справи, не виявлено (т.2, а.с.141-142);
-висновком № 2098 від 16.08.2024 судово-медичного експерта, згідно якого рідка кров ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т.2 а.с. 145);
-висновком № 3019 від 04.09.2024 судово-медичної експертизи футболки, шортів і трусів ОСОБА_4 , згідно якого при судово-цитологічному дослідженні футболки ОСОБА_4 знайдена слина без домішки крові, яка може бути використана для подальшого ДНК- дослідження. При судово-цитологічному дослідженні футболки та трусів ОСОБА_4 знайдено по одній голівці сперматозоїдів та на трусах встановлена наявність сперматозоїдів, які можуть бути використані для подальшого ДНК-дослідження. У вищевказаних об'єктах наявність крові та слини не встановлена. Елементи калу та епітеліальні клітини, придатні для подальшого дослідження не знайдені. При судово-цитологічному дослідженні футболки, шортів та трусів ОСОБА_4 наявність крові, слини та сперматозоїдів не встановлена (т.2 а.с.148-150);
-висновком № 3015 від 04.09.2015 судово-медичної експертизи двох вологих серветок, трьох фрагментів туалетного паперу вилучених з урни для сміття у кухонному приміщенні в яких знайдені сперматозоїди без домішки крові та слини. Епітеальні клітини, придатні для дослідження не знайдені (т.2 а.с.157-158);
-висновком №3018 від 01.08.2024 року судово-медичної експертизи футболки блакитного кольору, шортів сірого кольору та трусів темно-синього кольору з анімалістичним малюнком, що належать малолітньому ОСОБА_9 встановлено, що при судово-цитологічному дослідженні слідів на шортах сірого кольору встановлена наявність слини без домішки крові та знайдені ядровмістимі епітеліальні клітини,статева належність яких не встановлена у зв?язку із не виявленням статевоспецифічних ознак. Знайдені слина та епітеліальні клітини можуть бути використані для подальшого молекулярно-генетичного дослідження. Сперматозоїди не знайдені. При судово-цитологічному дослідженні слідів на вищезазначених шортах, а також футболці блакитного кольору та трусах темно-синього кольору з анімалістичним малюнком знайдені одиничні голівки сперматозоїдів та ядровмістимі епітеліальні клітини, статева належність яких не встановлена у зв?язку як із невиявленням статевоспецифічних ознак, так і з відсутністю в препаратах ядер епітеліоцитів, придатних для статевоспецифічної диференціації. Знайдені голівки сперматозоїдів та епітеліальні клітини можуть бути використані для подальшого молекулярно-генетичного дослідження. Наявність крові та слини не встановлена. При судово-цитологічному дослідженні слідів на вишезазначених футболці, шортах та трусах знайдені ядровмістимі епітеліальні клітини, статева залежність яких не встановлена у зв?язку як із невиявленням статевоспецифічних ознак, так і з відсутністю в препаратах ядер епітеліоцитів, придатних для статевоспецифічної диференціації. Знайдені епітеліальні клітини можуть бути використані для подальшого молекулярно-генетичного дослідження. Наявність крові та слини не встановлена. Сперматозоїди не знайдені. при судово-цитологічному дослідженні вищезазначених футболки та шортів наявність крові та слини не встановлена. Сперматозоїди та епітеліальні клітини, придатні для подальшого молекулярно-генетичного дослідження, не знайдені (т.2, а.с. 163-165).
-висновком № СЕ-19/108-24/19954-БД від 29.05.2025 року судової біологічної експертизи, яким встановлено генетичні ознаки зразка слини ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , генетичні ознаки сперми, які належать одній особі чоловічої генетичної статі і які збігаються з генетичними ознаками слини ОСОБА_4 , ймовірність походження даних генетичних ознак від ОСОБА_4 становить не менше 99,9999%. Генетичні ознаки сперми не збігаються з генетичними ознаками зразка слини ОСОБА_9 . Встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами об?єкта N? 1 в/е 3017 (об?єкт N? 7), слини об?єкта N? 3 в/е 3017 (об?єкт N? 8), слини об?єкта N? 4 в/е 3017 (об?єкт N? 9), які збігаються між собою та належать одній особі чоловічої генетичної статі. Генетичні ознаки клітин з ядрами об?єкта N? 1 в/є 3017 (об?єкт N? 7), слини об?єкта N? 3 в/ 3017 (об?єкт N? 8), слини об?єкта N? 4 в/е 3017 (об?ект 9) не збігаються з генетичними ознаками зразка слини ОСОБА_4 . Генетичні ознаки клітин з ядрами об?єкта N? 1 в/е 3017 (об?ект N? 7), слини об?єкта N? 3 в/е 3017 (об?єкт N? 8), слини об?єкта N? 4 в/е 3017 (об?єкт N?9) збігаються з генетичними ознаками зразка слини ОСОБА_9 (об?єкт N?2) Ймовірність походження даних генетичних ознак від ОСОБА_9 становить не менше ніж 99,9999 %.
Встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами об?єкта N? 3 в/е 3018 (об?єкт N? 11), клітин з ядрами об?єкта N? 7 в/е 3018 (об?єкт N? 14), клітин з ядрами об?єкта N? 9 в/е 3018 (об?єкт N? 16), клітин з ядрами об?єкта N? 13 в/е 3018 (об?єкт N? 18), слини та клітин з ядрами об?єкта N? 14 в/е 3018 (об?єкт N 19), клітин з ядрами об?єкта N? 15 в/е 3018 (об?єкт N? 20), клітин з ядрами об?єкта N? 17 в/е 3018 (об?єкт N? 21), клітин з ядрами об?єкта N? 18 в/е 3018 (об?єкт N? 22), сперми об?єкта N? 19 в/е 3018 (об?єкт N? 23), сперми об?єкта N? 20 в/е 3018 (об?єкт N? 24).
Генетичні ознаки клітини з ядрами об?єкта N? 2 в/е 3018 (об?єкт N? 10), клітини з ядрами та сперми об?єкта N? 5 в/е 3018 (об?єкт N? 12), клітини 3 ядрами об?єкта N? 6 в/е 3018 (об?ект N? 13), клітини з ядрами об?єкта N? 8 в/е 3018 (об?ект N? 15), клітини з ядрами та сперми об?єкта N? 10 в/е 3018 (об?єкт N? 17), клітини з ядрами об?єкта N? 19 в/е 3018 (об?ект N? 23), клітини з ядрами об?єкта N? 20 в/е 3018 (об?єкт N? 24) не встановлено у зв?язку з недостатньою кількістю ДНК.
Встановлено що: генетичні ознаки слини та клітин з ядрами об'єкта N? 14 в/е 3018 (об'єкт № 19) є змішаними, походять більше ніж від однієї особи не містять домінуючих генетичних ознак. Генетичні ознаки клітин з ядрами об?єкта N? 18 в/е 3018 (об?єкт N? 22) є змішаними, походять більше ніж від двох осіб, містять домінуючі генетичні ознаки, що належать особі чоловічої статі та домішок, що не підлягає ідентифікації. Генетичні ознаки клітин з ядрами об?єкта N? 3 в/е 3018 (об?єкт N? 11), клітин з ядрами об?єкта N? 7 в/е 3018 (об?єкт N? 14), клітин з ядрами об?єкта N? 9 в/е 3018 (об?єкт N? 16), клітин з ядрами об?єкта N? 13 в/е 3018 (об?єкт N? 18), клітин з ядрами об?єкта N? 15 в/е 3018 (об?єкт N? 20), клітин з ядрами об?єкта N 17 в/е 3018 (об?єкт N? 21), сперми об?єкта N? 19 в/е 3018 (об?єкт N? 23), сперми об?єкта N? 20 в/е 3018 (об?єкт N? 24) є змішаними, походять більше ніж від однієї особи, не містять домінуючих генетичних ознак та не підлягають ідентифікації. Домінуючі генетичні ознаки клітин з ядрами об?єкта N? 18 в/е 3018 (об?єкт N? 22), що належать особі чоловічої генетичної статі збігаються з генетичними ознаками зразка слини ОСОБА_4 (об?єкт N? 1). Генетичні ознаки слини та клітин з ядрами об?єкта N? 14 в/е 3018 (об?єкт N? 19) містять генетичні ознаки зразка слини ОСОБА_16 (об?єкт N? 1). Домінуючі генетичні ознаки клітин з ядрами об?єкта N? 18 в/е 3018 (об?єкт N? 22), що належать особі чоловічої генетичної статі не збігаються з генетичними ознаками зразка слини ОСОБА_9 (об?єкт N? 2). Генетичні ознаки слини та клітин з ядрами об?єкта N? 14 в/е 3018 (об?єкт N? 19) містять генетичні ознаки зразка слини ОСОБА_9 (об?єкт N? 2).
Встановлено генетичні ознаки слини об?єкта N? 1 в/е 3019 (об?єкт N?25), сперми об?єкта N? 11 в/е 3019 (об?єкт N? 27), які збігаються між собою та належать одній особі чоловічої генетичної статі та генетичні ознаки сперми об?єкта N? 3 в/е 3019 (об?єкт N? 26), які є змішаними, походять більше ніж від однієї особи та не містять домінуючих генетичних ознак.
Генетичні ознаки сперми об?єкта N? 12 в/е 3019 (об?єкт N? 28) не встановлені у зв?язку з деградацією ДНК.
Генетичні ознаки слини об?єкта N? 1 в/е 3019 (об?єкт N? 25), сперми об?єкта N? 11 в/е 3019 (об?єкт N? 27) збігаються з генетичними ознаками зразка слини ОСОБА_16 (об?єкт N? 1). Ймовірнієть походження даних генетичних ознак від ОСОБА_4 становить не менше ніж 99,9999 %.
Генетичні ознаки сперми об?єкта N? 3 в/е 3019 (об?єкт N? 26) містять генетичні ознаки зразка слини ОСОБА_4 (об?єкт N? 1).
Генетичні ознаки слини об?єкта N? 1 в/е 3019 (об?єкт N? 25), сперми об?єкта N? 11 в/е 3019 (об?єкт N? 27) не збігаються з генетичними ознаками зразка слини ОСОБА_9 (об?єкт N? 2) (а.с.203-224).
Під час судового розгляду був відтворений та досліджений відеозапис з «Зеленої кімнати» (м.Запоріжжя, «Кризова кімната дружня до дитини») від 15.08.2024, де проводилась психологічна робота з дитиною в присутності законного представника та соціального педагогу психолога та стенограма цього відеозапису, де малолітній ОСОБА_9 надав показання про дії стосовно нього особою на ім'я ОСОБА_17 сексуального характеру, а саме: що з другом ОСОБА_18 у них був секс три рази, вони знімали з себе одяг, шорти та труси, займались сексом в квартирі де проживає ОСОБА_17 . Пояснив, що лежав знизу. А зверзу на нього лягав ОСОБА_17 , що було далі не пам'ятає. Також пояснив, що сексом вони займались в день обшуку, в кінці ОСОБА_17 витирав свій статевий член серветкою.
Вказані вище докази підтверджують психічний стан малолітнього потерпілого ОСОБА_9 під час вчинення щодо нього злочинних дій обвинуваченим ОСОБА_4 та підтверджують його здатність правильно сприймати зовнішню сторону досліджуваних подій, а також відсутність у нього ознак схильності до фантазування.
При цьому підстав не довіряти показам малолітнього потерпілого судом не встановлено, у суду немає сумнівів у достовірності показів малолітнього потерпілого під час відтворення ним обстановки та обставин подій.
Крім того, покази малолітнього потерпілого ОСОБА_9 , об'єктивно узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами щодо обставин вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме: часу та місця вчинення злочину, способу вчинення.
Обговорюючи доцільність допиту в судовому засіданні малолітнього потерпілого суд зазначає, що у відповідності до положень п. (е) ч. 1 ст. 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, необхідним є вжиття заходів для забезпечення якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження.
Низка міжнародних договорів, ратифікованих Україною, і документи міжнародних органів, до яких належить Україна, надають особливе значення забезпеченню інтересів дитини під час кримінального процесу. Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до Керівних принципів ООН щодо судочинства у питаннях дітей-жертв і дітей-свідків злочинів, кожна дитина має право на першочергову увагу якнайкращому забезпеченню своїх інтересів, включаючи право на захист і можливість гармонійного розвитку.
Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, або Лансаротська конвенція (ратифікована Законом України №4988- VI від20.06.2012 із заявами), встановлює, що проведення розслідування та кримінального провадження проводиться в найкращих інтересах та з повагою до прав дитини, з впровадженням захисного підходу до жертв, забезпечуючи унеможливлення посилення розслідуванням та кримінальним провадженням травми, отриманої дитиною, та надання під час кримінального судочинства допомоги (ст. 30).
Відповідно до ст. 31 Конвенції основними заходами захисту є вжиття необхідних законодавчих або інших заходів для захисту прав й інтересів жертв, у тому числі їхніх особливих потреб як свідків, на всіх стадіях розслідування та кримінального провадження, зокрема шляхом надання їм можливості в спосіб, що відповідає процесуальним нормам національного законодавства, бути вислуханими, надавати докази та вибирати засоби для викладу безпосередньо або через посередника своїх думок а також для врахування їх, забезпечення уникнення контакту між жертвами та правопорушниками в суді та приміщеннях правоохоронних органів.
При опитуванні дитини вживаються необхідні законодавчі або інші заходи для забезпечення: проведення опитувань дитини особою, спеціально підготовленою для цих цілей, якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.226, ч.1 ст.227, 352, 353 КПК України, допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря. Допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених частинами другою, третьою, п'ятою - чотирнадцятою статті 352 цього Кодексу, тобто у присутності законного представника, педагога чи психолога, аза необхідності лікаря.
Міжнародні стандарти захисту прав та інтересів дітей наголошують, що участь педагога, психолога та за потреби лікаря покликана забезпечити, щоб діти під час кримінальних проваджень, а особливо під час надання ними свідчень та заяв, почувалися у безпеці та мали необхідну підтримку. Так само участь зазначених фахівців у кримінальних провадженнях за участю дитини є необхідною та важливою підтримкою для поліцейських, суддів, адвокатів та прокурорів, які не володіють спеціальними знаннями у галузі дитячої психології або медицини (у випадках, де це необхідно), під час здійснення оцінювання показів дитини, визначення найкращих інтересів дитини та можливих шкідливих наслідків для неї під час ухвалення рішень, що прямо або опосередковано стосуються благополуччя дитини зараз або у майбутньому. Багатопрофільний підхід та залучення психологів або педагогів та лікарів до участі у кримінальних провадженнях за участю дітей є однозначно доцільними. Слід окремо наголосити на особливій ролі психолога під час проведення процесуальних дій за участю дитини. Звісно, найголовнішими його завданнями у разі залучення до безпосереднього проведення слідчої (розшукової) дії за участю дитини є адаптація процесуальної дії до дитини, зокрема її вікових та психологічних особливостей, рівня зрілості, спеціальних потреб, інвалідності чи особливостей мовлення, поведінки, ставлення до події злочину та інших факторів. Застосувавши ті чи ті методики й психологічні прийоми, психолог допомагає отримати від дитини повну й достовірну інформацію щодо визначених сторонами обвинувачення й захисту (за наявності) та іншими учасниками цієї слідчої (розшукової) дії обставин, які підлягають з'ясуванню, необхідних деталей, конкретних запитань.
До того ж, суд враховує, що аналіз досліджених в судовому засіданні висновків спеціалістів та висновків експертів, дозволяє стверджувати про об'єктивну неможливість проведення допиту малолітньої дитини, оскільки дитина пережила психотравматичний досвід, потребує психологічної реабілітації. Важливим є фактор припинення розпитування дитини про пережиті події і багаторазове повторення розповідей про пройдені ситуації.
Крім того, допит дитини щодо досліджуваних подій може мати негативний вплив на психічне здоров'я дитини та призвести до ретравматизації дитини.
Запропонований обвинуваченим допит малолітнього потерпілого в залі судового засідання, не мінімізував би ризики завдання шкоди їх психологічному стану, оскільки останнім, так або інакше, довелося б відповідати на питання дорослих (учасників судового розгляду) пов'язані з вчиненим сексуальним насильством, що з урахуванням його віку і психологічного здоров'я не виправдовує здійснення таких процесуальних дій за його участю. Така позиція колегії суддів кореспондує з позицією висловленою ККС у складі ВС в постанові від 03 червня 2022 року (справа № 200/12044/18).
До того ж, судом було досліджено відеозапис допиту малолітнього потерпілого за правилами «зеленої кімнати», де потерпілий детально розповів про обставини вчинених кримінальних правопорушень і таке дослідження доказу-відеозапису допиту малолітньої особи й прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді дозволяє уникнути необхідності повторних викликів та допитів дитини та її ревіктимізації, що відповідає міжнародним вимогам до опитування дитини - свідка чи жертви злочинних посягань. Така позиція колегії суддів кореспондує з позицією висловленою ККС у складі ВС в постанові від 23.11.2021 року (справа № 369/1044/19).
За таких обставин, суд дійшов висновку про недоцільність здійснення допиту малолітнього потерпілого у зв'язку із можливим деструктивним впливом такої процесуальної дії на психічне здоров'я дитини. При цьому, під час його допиту було дотримано вимоги передбачені КПК України.
Зазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 сумнівів у достовірності не викликають, викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.
Обговорюючи позицію обвинуваченого, який визнав свою вину при цьому заперечував, що саме він був ініціатором сексуальних відносин з малолітнім, що він не хотів займатись сексом з ОСОБА_9 , що саме малолітній ОСОБА_9 пропонував зайнятися сексом, суд не приймає до уваги, оскільки такі його твердження спростовуються доказами дослідженими судом, а саме телефонними розмовами між ним та потерпілим, де ОСОБА_4 висловлює свої почуття до малолітнього ОСОБА_9 та виказує про своє бажання зайнятися з ним сексом.
Висновком судово-психіатричного експерта № 459 від 16.10.2024 громадянина ОСОБА_4 , встановлено, що ОСОБА_4 психічних розладів не виявляв та не виявляє в теперішній час. У період здійснення йому інкримінованого правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. Отже він міг давати раду своїм діям та керувати ними. За своїми психічним станом в теперішній час він також може давати раду своїм діям та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2, а.с. 166-171).
Під час судового розгляду цього кримінального провадження були встановлені та підтверджені об'єктивні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 інкримінованого злочину, перебіг обставин вчинення зазначеного злочину.
Так, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 , надані ним під час допиту в судовому засіданні, щодо вищевказаних суперечностей, суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою пом'якшити передбачене покарання, оскільки вони є суперечливими, такими, що не відповідають встановленим по справі обставинам і спростовуються наведеними вище доказами.
До того ж, відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика ЄСПЛ орієнтує на те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» (Mattoccia v. Italy) від 25 липня 2000 року).
В свою чергу, за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушень Закону, узгоджуються один з одним, є належними, допустимими та достатніми.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення при обставинах, викладених у вироку, його винуватість доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст.152 КК України, а саме як вчинення дій сексуального характеру, пов'язані з оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій потерпілої особи (згвалтування) вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років не залежно від її добровільної згоди.
6.Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
Обставини, які пом'якшують покарання згідно зі ст. 66 КК України, відсутні.
Обставинами, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України, відсутні.
7. Мотиви призначення покарання.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.
У судових дебатах прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 11 років.
Обвинувачений ОСОБА_4 та та його захисник ОСОБА_8 у судових дебатах просили призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Законний представник потерпілого ОСОБА_7 просила провести судові дебати без її участі та призначити суворе покарання обвинуваченому про що подала письмову заяву.
При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога не перебуває, має заохочення за сумлінне ставлення до виконання робіт пов'язаних з благоустроєм установи в якій перебуває, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину.
Суд також враховує, що ОСОБА_4 вчинив злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, що вказує на підвищену суспільну небезпеку вчиненого протиправного діяння, відсутність пом'якшуючих обставин.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України - сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи охорони дитинства. Відповідно до ч.1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст.10 Закону України «Про охорону дитинства», кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності.
Згідно з положеннями ст.ст. 19,34 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою ВРУ №789ХІІ від 27 лютого 1991 року, держава повинна вживати всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину. Держава зобов'язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації і сексуальних розбещень.
Відповідно до ст.ст. 17, 19 зазначеної Конвенції жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність; держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.
Статтею 34 цієї Конвенції встановлено, що держава зобов'язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.
Законодавець забезпечує охорону та недоторканість статевої свободи особі, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її статі.
Норми ч.4 ст. 152 КК України забороняють вчиняти будь-які дії сексуального характеру, у тому числі пов'язані із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло потерпілої особи, яка не досягла 14 років, з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, незалежно від її добровільної згоди.
Ці норми направлені на захист прав дитини як потерпілої особи, тому й запроваджується абсолютна заборона нашкодити її статевій свободі, навіть за її добровільної згоди (щодо вчинення зґвалтування). Законодавець, вводячи таке табу на посягання на статеву свободу дитини навіть з урахуванням її добровільної згоди, обґрунтовує своє рішення тим, що особа, яка не досягла чотирнадцяти років, через свій малий вік не може адекватно сприйняти події та усвідомлювати наслідки прийнятого рішення, таким чином перебуває у безпорадному стані.
При постановленні вироку суд враховує, що зґвалтування особи, яка не досягла чотирнадцятирічного віку, є одними із найнебезпечних злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності, оскільки заподіює шкоду здоров'ю малолітньої дитини, негативно впливає на її нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток.
Стаття 52 Конституції України зазначає, будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом. Конвенція про права дитини вважає завданням кожної держави надати дитині такий захист і піклування, які необхідні для її гаразду, захистити дитину від усіх форм дискримінації або покарання, фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, недбалого і брутального поводження та експлуатації, забезпечити їй здоровий розвиток тощо.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Використовуючи дискреційні повноваження при визначенні тривалості покарання, суд перш за все зважає на ту обставину, що обвинувачений в судових дебатах просив вибачення у потерпілої сторони та усвідомив наслідки вчиненого ним діяння, відсутністю обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання, суд доходить висновку про призначення покарання у виді 10 років позбавлення волі отже в межах санкції ч. 4 ст. 152 КК України.
Правових підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого.
Поряд з цим, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 перебуває під вартою з 14 серпня 2024 року.
Тому, на підставі ч.ч. 1, 5 ст. 72 КК України, суд вважає необхідним зарахувати у строк призначеного ОСОБА_4 покарання строк попереднього ув'язнення з 14 серпня 2024 року із розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
8. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Застосований запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не підлягає змінам.
При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити той самий - тримання під вартою.
16 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 19 грудня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи».
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи», Кримінальний виконавчий кодекс України доповнено ст. 6-1 та запроваджено в дію Єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
За вимогами ч. 1, 4, 5 ст. 6-1 КВК України єдиний реєстр осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (далі - реєстр), - автоматизована електронна база даних, створена для забезпечення збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі злочини знята або погашена в установленому законом порядку. До реєстру вносяться відомості щодо прізвища, імені, по батькові засудженого, дати народження, місця проживання чи перебування, кримінального правопорушення, за який його було засуджено, виду кримінального покарання, який до нього був застосований, інформацію про фактично відбуте ним покарання, а також про порушення правил адміністративного нагляду. Інформація про особу вноситься до реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили.
Відповідно до Порядку формування та ведення Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2023/5 віл 26.06.2018 р., із змінами та доповненнями, Реєстр - є складовою частиною Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, та містить відомості про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі кримінальні правопорушення знята або погашена в установленому законом порядку.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України включити інформацію про обвинуваченого ОСОБА_4 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.08.2024
- на вологі серветки № 1 та №2 з урни для сміття у кухонному приміщенні, яку поміщено до паперового конверту;
- фрагменти туалетного паперу № 1, №2, №3 з урни для сміття у кухонному приміщенні, який поміщено до паперового конверту;
- дві футболки дитячі сірого та світло-сірого кольору та джинсові брюки блакитного кольору, які поміщено до картонної коробки;
- футболку чорного кольору з білими вставками, шорти темно синього кольору з жовтими вставками, труси чорного кольору з вставкою зеленого кольору;
- простирадло з ліжка у кімнаті № 1, яке поміщено до картонної коробки;
- носій, який поміщено до спец пакету № PSP 1220716 до картонного згортку;
- мобільний телефон Iphone 5 SE в корпусі білого кольору, IMEI: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Водафон», який упаковано до спец пакету № PSP 2176817;
- мобільний телефон Iphone 12 Pro max в корпусі золотистого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Київстар», який упаковано до спец пакету № PSP 2176820;
- мобільний телефон Xioаmi Redmi note 5, IMEI НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» - та сім картою мобільного оператора «Водафон» - який упаковано до спец пакету № PSP 2176819;
- мобільний телефон Xiаomi Redmi note 5, в корпусі срібного кольору IMEI НОМЕР_4 , який упаковано до спец пакету № PSP 2176818;
- скасувати.
Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч.ч. 1, 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення за період з 14 серпня 2024 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку - один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України включити інформацію про обвинуваченого ОСОБА_4 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.08.2024
- вологі серветки № 1 та №2 з урни для сміття у кухонному приміщенні, яку поміщено до паперового конверту;
- фрагменти туалетного паперу № 1, №2, №3 з урни для сміття у кухонному приміщенні, який поміщено до паперового конверту;
- дві футболки дитячі сірого та світло-сірого кольору та джинсові брюки блакитного кольору, які поміщено до картонної коробки;
- футболку чорного кольору з білими вставками, шорти темно синього кольору з жовтими вставками, труси чорного кольору з встакою зеленого кольору;
- простирадло з ліжка у кімнаті № 1, яке поміщено до картонної коробки;
- носій, який поміщено до спец пакету № PSP 1220716 до картонного згортку;
- мобільний телефон Iphone 5 SE в корпусі білого кольору, IMEI: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Водафон», який упаковано до спец пакету № PSP 2176817;
- мобільний телефон Iphone 12 Pro max в корпусі золотистого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Київстар», який упаковано до спец пакету № PSP 2176820;
- мобільний телефон Xioаmi Redmi note 5, IMEI НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» - та сім картою мобільного оператора «Водафон» - який упаковано до спец пакету № PSP 2176819;
- мобільний телефон Xiаomi Redmi note 5, в корпусі срібного кольору IMEI НОМЕР_4 , який упаковано до спец пакету № PSP 2176818;
- скасувати.
Речові докази:
- вологі серветки № 1 та №2 з урни для сміття у кухонному приміщенні, яку поміщено до паперового конверту; фрагменти туалетного паперу № 1, №2, №3 з урни для сміття у кухонному приміщенні, який поміщено до паперового конверту; дві футболки дитячі сірого та світло-сірого кольору та джинсові брюки блакитного кольору, які поміщено до картонної коробки; футболку чорного кольору з білими вставками, шорти темно синього кольору з жовтими вставками, труси чорного кольору з вставкою зеленого кольору;простирадло з ліжка у кімнаті № 1, яке поміщено до картонної коробки, які перебувають на зберіганні і ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - знищити;
- флеш носій, який поміщено до спец пакету № PSP 1220716 до картонного згортку - залишити в матеріалах справи;
- мобільний телефон Iphone 5 SE в корпусі білого кольору, IMEI: НОМЕР_1 , з сім картою мобільного оператора «Водафон», який упаковано до спец пакету № PSP 2176817; мобільний телефон Iphone 12 Pro max в корпусі золотистого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , з сім картою мобільного оператора «Київстар», який упаковано до спец пакету № PSP 2176820; мобільний телефон Xioаmi Redmi note 5, IMEI НОМЕР_3 , з сім картою мобільного оператора «Київстар» - та сім картою мобільного оператора «Водафон» - який упаковано до спец пакету № PSP 2176819; мобільний телефон Xiаomi Redmi note 5, в корпусі срібного кольору IMEI НОМЕР_4 , який упаковано до спец пакету № PSP 2176818, які перебувають на зберіганні і ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області повернути ОСОБА_4
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити обвинуваченому та його захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Повний текст вироку складено 27 жовтня 2025 року. У відповідності до положень ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1