Справа 524/12529/25
Провадження № 2/524/6131/25
27 жовтня 2025 року м. Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючого судді Колеснікової О.М.,
секретар судового засідання - Антибура І.О.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «Таскомбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
19.09.2025 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив стягнути з відповідача на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за Кредитним договором №3565543763 від 28.07.2021 станом на 12.05.2025, яка становить 36073,31 грн. основного боргу (в т.ч. простроченого), 3,07 грн. заборгованості за процентами річними, 22483,35 грн. заборгованості за процентами щомісячними та судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 28.07.2021 між ТОВ «Фінансова Компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №3565543763. Відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 42360,00 грн. Дата закінчення кредитного договору 01.08.2024.
ТОВ «ФК «ЦФР» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. Відповідач умови Кредитного договору не виконав, кредитні кошти у встановлені договором (Графіком погашення кредиту) строки не повернув.
Права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «Таскомбанк» на підставі Договору факторингу. Відповідно до умов цього Договору позивач є новим кредитором ОСОБА_1 за Кредитним договором №3565543763 від 28.07.2021 з усіма наступними додатками та змінами.
Станом 12.05.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором №3565543763 від 28.07.2021 становить: 36073,31 грн. основного боргу (в т.ч. простроченого), 3,07 грн. заборгованості за процентами річними, 22483,35 грн. заборгованості за процентами щомісячними.
Посилаючись на викладене, АТ «Таскомбанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за договором №3565543763 від 28.07.2021.
Ухвалою судді від 23.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Вказав, що після отримання кредитних коштів заборгованість сплачував, потім пішов на військову службу та перебував у зоні бойових дій, внаслідок чого був позбавлений можливості сплачувати заборгованість за кредитним договором. Просив також застосувати строки позовної давності до вимог позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши відповідача, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд установив, що 28.07.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №3565543763 (далі - Кредитний договір). За умовами договору Кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Кредит надається позичальнику на наступних умовах: сума кредиту 42360,00 грн., строк, на який надається кредит 36 місяців. За п. 1.4 Кредитного договору 30000,00 грн. позичальник доручає кредитодавцю перерахувати на його рахунок, відкритий у АТ «Таскомбанк» та 10260,00 грн. ПАТ «Страхова компанія «ТАС» в якості оплати за договором страхування №3565543763-С від 28.07.2021.
Всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті кредиту та Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 16.06.2021, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких Позичальник приєднується підписавши цей Договір. Цей Договір, Паспорт кредиту №5543763 та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 16.06.2021 складають єдиний кредитний договір (а.с. 50).
Відповідно до умов Паспорту кредиту №5543763, кредит надається безготівковим шляхом, у сумі 42360,00 грн., строком на 36 місяців. Ставка щодо кожного виду процентів є фіксованою. Щомісячні проценти 2,7% від суми кредиту; річні проценти 0,01% від суми боргу за договором. Реальна річна процента ставка 71,20% (а.с. 51).
Паспорт кредиту та кредитний договір підписано власноручним підписом відповідача.
На підтвердження факту отримання та користування кредитними коштами ОСОБА_1 позивачем надано суду виписку по особовим рахункам кредитного договору №3565543763 за період з 28.07.2021 по 12.05.2025 (6-21).
17.12.2021 між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк» укладений договір факторингу №171221. За умовами якого Фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги за Кредитними Договорами в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.
Відступлення Права Вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за Кредитними Договорами, Договорами поруки та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку №2 до цього Договору, але не раніше оплати Фактором суми зазначеної в п.3.1. Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно Боргу та набуває всі Права Вимоги визначені цим Договором та всі права вимоги за Договорами поруки. Сторони підписують Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог в день здійснення оплати Суми Фінансування згідно п.3.1. цього Договору.
Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Боргу та є невід'ємною частиною цього Договору (а.с. 27-37).
Відповідно до реєстру прав вимог до Договору Факторингу №171221 від 17.12.2021 АТ «Таскомбанк» набуло права вимоги до відповідача у розмірі 45 831,55грн. (а.с. 22).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №3565543763, укладеним з позичальником ОСОБА_1 станом на 12.05.2025 заборгованість складає: 36073,31 грн. основного боргу (в т.ч. простроченого), 3,07 грн. заборгованості за процентами річними, 22483,35 грн. З грудня 2023 року проценти за користування кредитом відповідачу не нараховувалися. (а.с. 55-56).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Устатті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Враховуючи положення вказаних статей, АТ «Таскомбанк» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 04.06.2024.
Відповідно ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави..
Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.
За статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Матеріали справи не містять відповідних документів як доказів звільнення відповідача від нарахування процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей".
Надана відповідачем копія посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 від 04.06.2024 є документом, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та права на пільги відповідно до положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Разом з цим, вказаний закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв'язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій без надання доказів щодо періоду, на який його було призвано на військову службу під час мобілізації, періоду його участі у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості наданий позивачем, оскільки він узгоджується з умовами укладеного договору.
Щодо застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.
Позивач просив стягнути з відповідача основну суму заборгованості та нараховані відсотки за користування кредитним коштами за період з грудня 2021 по листопад 2023 року. З грудня 2023 року проценти за користування кредитом відповідачу не нараховувалися.
За приписами статті 257 Цивільного кодексуУкраїни загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як указала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Законом «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» № 4434-IX від 14.05.2025 пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено. Перебіг позовної давності відновився після набрання цим законом чинності 04.09.2025.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинявся до 04.09.2025.
Зважаючи на викладене, позивачем не було пропущено строк позовної давності для стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.
При звернені до суду АТ «Таскомбанк» було сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що відповідач є учасником бойових дій.
Відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Підставою позову у даній справі є укладення відповідачем кредитних договорів, що не зачіпає порядку, обсягу його соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19.
Оскільки позовні вимоги АТ «Таскомбанк» підлягають задоволенню, то розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №3565543763 від 28.07.2021 станом на 12.05.2025, яка становить 36073,31 грн. основного боргу, 3,07 грн. заборгованості за процентами річними, 22483,35 грн. заборгованості за процентами щомісячними.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - акціонерне товариство «Таскомбанк», код ЄДРПОУ 09806443, адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованаий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя О.М.Колеснікова