ЄУН: 335/10020/15-к
Провадження №: 1-кп/336/18/2025
27 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під головуванням судді ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 2, 3, 10 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 162 КК України, -
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку домашнього арешту на два місяці.
У судовому засіданні захисник та обвинувачений заперечень по суті клопотання прокурора не мали.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора та перевіривши його доводи матеріалами кримінальної справи, суд, вирішуючи клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
При продовженні строку дії запобіжного заходу має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 2, 3, 10 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 2 ст. 162 КК України.
При цьому, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)).
Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).
Обґрунтованість висунутої обвинуваченому підозри у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення у суду не викликає сумніву, адже підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема обвинувальним актом з пред'явленим у ньому обвинуваченням та з викладеним в акті реєстром проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та поданого прокурором клопотання, його позиція зводиться до того, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики наразі продовжують існувати та не змінилися.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про достатню ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Дійсно, ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні кількох кримінальних правопорушень, зокрема, особливо тяжких злочинів, за що йому загрожує найсуворіше покарання у виді довічного позбавлення волі.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому злочинів, може вдатися до відповідних дій, зокрема, переховуватися від суду.
Наведене дає суду достатні підстави вважати наявним щодо обвинуваченого ризика, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який продовжує існувати і на теперішній час, бо він є триваючим та витікає з пред'явленого обвинувачення за вчинені злочини. Отже, названий ризик, на думку суду, буде існувати й надалі через вказані причини, бо тяжкість обвинувачення прокурором наразі не змінюється.
Покладення ж на обвинуваченого обов'язку носити електронний засіб контролю із забороною цілодобово залишати житло на переконання суду істотно зменшить ризик переховування від суду, та має запобігти ризикам вчинення ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, стороною захисту надано лист ТОВ "ТД "Натуральний мед" про запрошення обвинуваченого вакансію вантажника, а тому, зважаючи на те, що обвинувачений постійного доходу не має, проживає разом лише із матір'ю, яка є особою пенсійного віку, суд доходить висновку за необхідне продовжити на два місяці обвинуваченому визначений раніше запобіжний захід із застосуванням електронного засобу контролю, заборонивши йому залишати житло у період з 20-00 год. поточного дня до 6-00 год. наступного дня, надавши можливість працевлаштуватися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 34, 55, 61, 62, 181, 197, 199, п.4 ч.3, ст. ст. 331, 392 КПК України, суд, -
Задовольнити клопотання прокурора.
Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 20-00 год. поточного дня до 6-00 год. наступного дня, строком на два місяці, визначивши строк дії цієї ухвали до 26 грудня 2025 року включно.
У вказаний час покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки:
1) прибувати в суд за першим викликом;
2) повідомляти суду про зміну свого місця проживання;
3) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
4) утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками по даному кримінальному провадженню;
5) носити електронний засіб контролю.
Цю ухвалу передати для виконання ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за місцем проживання обвинуваченого.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвала підлягає виконанню після її проголошення.
Ця ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_3
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2