24 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/8905/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( далі також - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач2) про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо розрахунку та виплати позивачу пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV в червні 2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2011 - 2013 роки;
- визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг від 26.06.2025 №974070143198 про відмову у перерахунку позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки починаючи з 18.06.2025;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022 - 2024 роки починаючи з 18.06.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області. З 23.12.2014 по 17.06.2025 отримувала пенсію за Законом України № 1788-ХІІ за вислугу років, а з 18.06.2025 пенсія призначена за віком відповідно до Закону України №1058-IV. Позивач вважає, що при призначенні у 2025 році пенсії відповідно до Закону №1058- IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
19.08.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачами подано відзиви на позов, в яких просять відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначають, що діяли у порядку та у спосіб визначений Конституцією та законодавством України.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Позивачу первинно призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ.
18.06.2025, за заявою позивача, пенсійним органом переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV , що не заперечується відповідачами.
Рішенням від 26.06.2025 №974070143198 відповідач 2 частково відмовив позивачу у проведенні перерахунку, а саме у частині виплати грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та в частині застосування показника середньої заробітної в Україні за 2022, 2023, 2024 роки.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся за їх захистом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 22, 44 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ ( далі- Закон №1788-ХІІ) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі, також Закон №1058-ІV) встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Однак у даному випадку має місце питання призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому, слід враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з 18.06.2025 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 7 Закону №1788-ХІІ передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком призначається незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Суд зазначає, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше, а тому у відповідача були наявні підстави для призначення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому, при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року по справі №521/4655/17, від 02 березня 2020 року у справі №175/4084/16-а, від 27.02.2020 у справі №513/298/17.
Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій, зокрема, у постановах від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а, від 14 лютого 2018 року по справі №465/5246/17, від 23 жовтня 2018 у справі № 334/2653/17, від 13 грудня 2018 у справі №185/860/17, від 06 лютого 2019 року у справі №333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем 2 під час призначення позивачу пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправно враховано показник середньої заробітної плати за 2011-2013 роки (три роки, що передували року призначення пенсії за вислугу років).
Відтак, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування спірного рішення в частині визначення показника середньої заробітної плати за 2011-2013 роки та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 18.06.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за 2022-2024 роки.
Стосовно протиправності дій щодо застосування показника за 2011-2013 роки, то судом досліджувались дії відповідача при розгляді протиправності рішення, а тому окремому окресленню дане питання не підлягає.
Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Чернігівській області, то в задоволенні їх слід відмовити, оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії вказаним відповідачем не приймалось, тобто права позивача з його боку не порушувались.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 484,48 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного правління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 26.06.2025 №974070143198 в частині визначення показника середньої заробітної плати за 2011-2013 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 з 18.06.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, за 2022-2024 роки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 коп), сплачений відповідно до квитанції від 23.07.2025.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул. П'ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005 код ЄДРПОУ 21390940.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вул. Гоголя,34, м. Полтава,36600, код ЄДРПОУ 13967927.
Повний текст рішення виготовлено 24 жовтня 2025 року.
Суддя І.І. Соломко