24 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/8038/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРАВІА", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Державне підприємство ''171 Чернігівський ремонтний завод'' про стягнення податкового боргу з рахунків,
Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі також - ГУ ДПС у Чернігівській області, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІВЕРАВІА" (далі також - ТОВ "СІВЕРАВІА", відповідач) , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області (далі також - Фонд держмайна, третя особа 1), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Державне підприємство ''171 Чернігівський ремонтний завод'' (далі також - ДП "171 Чернігівський ремонтний завод", третя особа 2) про стягнення податкового боргу в сумі 3472727,99 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач має податковий борг, який не сплачує добровільно, а тому наявні підстави для його стягнення в судовому порядку.
28.07.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти доводів позивача та зазначив, що сума боргу не набула статусу узгодженого, тому підстави для його стягнення відсутні.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві та зазначив, що правонаступником Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод" є Товариство з обмеженою відповідальністю ''СІВЕРАВІА'', а тому до нього переходять всі обов'язки щодо сплати податкового боргу, у тому числі з погашення боргів, які не сплачено Державним підприємством "171 Чернігівський ремонтний завод".
Відповідачем подано відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача викладених у відзиві.
Також подав суду письмові пояснення, в яких, посилаючись на норми чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, наголошував на безпідставності стягнення боргу.
Третіми особами пояснення на позовну заяву не подані.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ДП "171 Чернігівський ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 371671505258) зареєстроване як юридична особа 07.09.1997, що підтверджується витягом з ЄДР.
ДП "171 Чернігівський ремонтний завод" є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ.
ТОВ "СІВЕРАВІА" ( код ЄДРПОУ 42793404) зареєстроване як юридична особа 04.02.2019, що підтверджується витягом з ЄДР.
Згідно договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації від 01.08.2023, посвідченого Біловол С.М., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу від 29.08.2023 за р. 343, Товариство з обмеженою відповідальністю ''СІВЕРАВІА'' придбало об'єкт приватизації - майновий комплекс Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод". У пункті 3.1 вказаного договору зазначено, що покупець, який придбав об'єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім прав постійного користування земельної ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору та законодавства України. Пунктом 6.4.1 даного договору передбачено обов'язок покупця, зокрема щодо погашення боргів, наведених у додатку 3, що є невід'ємною частиною договору. У свою чергу у додатку 3 до договору вказані відповідні суми з ПДВ та земельного податку.
Відповідно до Додатку 3 договору, ДП «171 ЧРЗ» мав наступні зобов'язання перед бюджетом станом на 01.07.2023:
З податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) -3167592,09 грн.;
З податку на доходи фізичних осіб - 460602,56 грн.;
З військового збору - 35435,22 грн.;
З єдиного соціального внеску - 591677,29 грн.;
З податку на землю - 3160288,30 грн.;
З податку на прибуток - 384749,58 грн.
Позивач у позові просить стягнути з відповідача, як правонаступника ДП "171 Чернігівський ремонтний завод", податковий борг в сумі 3472727,99 грн, який складається: - з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 240 745,31 грн.;
- з земельного податку з юридичних осіб в сумі 1 987 277,80 грн.;
- з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в сумі 76 525,64 грн.;
- з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, в сумі 168 179,24 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Так, ключовим питанням, є дотримання контролюючим органом порядку звернення до суду з вимогами про стягнення податкового боргу.
Усталеною є практика Верховного Суду (зокрема, але не виключно постанови від 13 лютого 2018 року у справі №826/18379/14, від 19 лютого 2019 року у справі №807/495/17, від 3 лютого 2022 року у справі №560/4343/19, від 14 лютого 2022 року у справі №826/9711/17 при їх системному аналізі) про те, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: наявність узгодженого грошового зобов'язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати податкового боргу в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.
При цьому, суд наголошує, що при вирішенні позову про стягнення податкового боргу у відповідний спосіб здійснюється перевірка дотримання контролюючим органом вимог, передбачених Податковим кодексом України, які надають право контролюючому органу звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Отже, положеннями пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу. Так, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Аналогічне застосування цих норм права відбулося у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 810/2533/16, від 19 лютого 2019 року у справі № 818/1117/16, від 4 березня 2019 року у справі №2а-6053/11/1070, від 25 лютого 2020 року у справі №1340/5767/18, від 14 лютого 2022 року у справі №826/9711/17, від 27 жовтня 2022 рок № 240/9395/20.
Відповідно до підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порядок надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків регулюється Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610.
Пунктом 7 розділу IV зазначеного Порядку встановлено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.
Так, аналіз податкового законодавства свідчить про те, що податкова вимога повинна бути надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням, що й було виконано контролюючим органом у спірних правовідносинах.
У свою чергу суд враховую висновки Верховного Суду викладені у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №826/9711/17, в якій вказано, що дотримання позивачем визначених пунктом 95.2 статті 95 ПК України умов підлягає перевірці судом саме станом на час звернення до суду, а з'ясування дійсного розміру непогашеного податкового боргу - станом на час ухвалення судового рішення.
Аналіз норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 ПК України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов'язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов'язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України.
Слід зазначити, що виникнення податкового боргу не пов'язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов'язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу. Якщо ж таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції по вжиттю заходів з погашення податкового боргу, то воно в подальшому не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження.
В межах спірних у цій справі правовідносин, суд дійшов висновку, що дотримання контролюючим органом вимог пунктів 95.1-95.3 статті 95 ПК України характеризується сукупністю таких обставин, які мали місце на момент звернення до суду з позовом: 1) наявність у відповідача податкового боргу, який не сплачений у добровільному порядку; 2) виконання контролюючим органом обов'язку щодо направлення (вручення) податкової вимоги; 3) після направлення (вручення) податкової вимоги сплинуло 30 днів; 4) до моменту звернення до суду з позовом податкова вимога була чинною (у судовому порядку не скасована); 5) існування податкового боргу з моменту направлення податкової вимоги не припинялось.
Натомість у даному випадку право на звернення до суду з цим позовом у податкового органу не виникло, оскільки вимоги, передбачені пунктом 95.2 статті 95 ПК України, позивачем не виконані.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань. Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.
Водночас докази щодо проведення перевірки у спірних правовідносинах, встановлення порушення, на які посилається позивач у позові, та прийняття відповідного рішення, контролюючим органом суду, яке набуло статусу узгодженого, не надано.
Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ставить під сумнів правомірність нарахування податкового боргу, що заявлено контролюючим органом до стягнення.
Так, в межах спірних правовідносин, суд встановив таке.
Щодо стягнення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 240 745,31 грн. (3060,00 штрафні санкції, 1 237 685,31 грн. - пеня).
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» договір купівлі-продажу об'єкта приватизації укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації та протягом 25 робочих днів - для об'єктів малої приватизації, 35 робочих днів - для об'єктів великої приватизації з дня формування протоколу про результати електронного аукціону. Як зазначено в частини другій статті 26 даного Закону, до договору купівлі - продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін, зокрема, щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства.
29.08.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІВЕРАВІА», як Покупцем, укладено договір купівлі - продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод» відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю об'єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод», код за ЄДРПОУ 07978157, розташований за адресою : 14029, м. Чернігів, вул. Рятувальників (О.Кошового), буд. 1 (далі - Об'єкт приватизації), а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови. Копію договору додано до відзиву на позовну заяву.
Згідно з пунктом 6.4 даного договору з моменту переходу права власності Покупець зобов'язаний виконати умови продажу Об'єкта приватизації (передбачені умовами аукціону), а саме забезпечити: 6.4.1. погашення протягом 6 місяців боргів із заробітної плати, перед бюджетом у розмірі, що складається на дату переходу до покупця права власності на об'єкт приватизації, наведених у додатку № 3, що є невід'ємною частиною цього Договору.
В додатку 3 до даного договору в таблиці «Інформація про заборгованість із заробітної плати та перед бюджетом станом на 01.07.2023 за даними фінансової звітності Державного підприємства «171 Чернігівський ремонтний завод» зазначено, зокрема, наступне:
«ПДВ» у сумі 3 167 592,09 грн.,
«податок на землю» у сумі 3 160 288,30 грн.,
«податок на прибуток» у сумі 384 749,58 грн.
Водночас обов'язок ТОВ «СІВЕРАВІА» щодо сплати до бюджету заборгованості ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» з пені, за несвоєчасну сплату боргів перед бюджетом, умовами договору не передбачено.
Отже, враховуючи, що право власності на Об'єкт приватизації перейшло до ТОВ «СІВЕРАВІА» 29.08.2023, відповідно, погашення відповідачем боргів ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» перед бюджетом, які наведені у додатку 3 до даного договору, мало бути здійснено протягом 6 місяців від цієї дати, тобто не пізніше 29.02.2024.
Оскільки умовами договору строк погашення боргів ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» перед бюджетом встановлено не пізніше 29.02.2024, відповідно, ТОВ «СІВЕРАВІА» за будь-який період, що передував цій даті, пеню за несвоєчасну сплату передбачених договором платежів сплачувати не повинне адже строк сплати цих платежів до бюджету до 29.02.2024 не є для відповідача таким, що прострочений.
В свою чергу, у даному випадку в рахунок погашення заборгованості ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» з податку на додану вартість ТОВ «СІВЕРАВІА» після 29.02.2024 сплатило до бюджету 3 154 346,11 грн. згідно наступних платіжних інструкцій :
від 18.11.2024 № 56 на суму 300 000,00 грн.;
від 28.11.2024 № 112 на суму 200 000,00 грн.;
від 11.12.2024 № 810 на суму 2 622 331,19 грн.
Доказами, що підтверджують наведені обставини, є лист Головного управління ДПС у Чернігівській області від 02.01.2025 р. № 9/6/25-01-13-02-11 та платіжні інструкції ТОВ «СІВЕРАВІА» від 18.11.2024 р. № 56 на суму 300 000,00 грн., від 28.11.2024 р. № 112 на суму 200 000,00 грн., від 11.12.2024 р. № 810 на суму 2 622 331,19 грн., копії яких додані до відзиву на позовну заяву.
Згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.
Як зазначено в абзаці 3 пункту 129.4 статті 129 ПК України, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
З огляду на наведене, враховуючи, що умовами договору строк погашення боргів ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» перед бюджетом встановлено не пізніше 29.02.2024, відповідно, пеня за несвоєчасну їх сплату в силу приписів пункту 129.4 статті 129 ПК України має нараховуватися лише з 30.05.2024, тобто починаючи з 91 календарного дня від тієї дати, з якої починається прострочення сплати цих боргів для відповідача.
Щодо штрафних санкцій у розмірі 3 060,00 грн.
До позовної заяви додано прийняте позивачем податкове повідомлення - рішення від 16.05.2024 № 8264/Ж10/25-01-04-08, яким Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє ДП «171 Чернігівський ремонтний завод», що на підставі акту перевірки 6030/ж5/25-01-04-08 від 23.04.2024 йому визначено (нараховано) грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 3 060,00 грн
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 37.2 статті 37 ПК України податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Відповідно до підпункту 38.1 пункту 38.2 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Як зазначено в пункті 36.5 статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
З доданих до позовної заяви витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» та ТОВ «СІВЕРАВІА» видно, що обидва ці підприємства є окремими юридичними особами, мають різних керівників та засновників.
ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» хоча і перебуває у стані припинення, але за даними ЄДРПОУ на даний час не припинено, а відтак продовжує мати статус самостійної юридичної особи.
Підтвердженням того, що ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» й після укладення договору продовжує залишатися самостійним платником податків є те, що усі додані до позовної заяви й складені після укладення договору розрахунки пені, акти перевірки та податкові повідомлення - рішення складені виключно відносно платника податків - ДП «171 Чернігівський ремонтний завод», а не ТОВ «СІВЕРАВІА».
Враховуючи викладене, ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» та ТОВ «СІВЕРАВІА» є двома окремим платниками податків, кожен з яких має нести окрему відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх податкових обов'язків.
У той же час, перевірку платника податків ТОВ «СІВЕРАВІА» щодо неподання / несвоєчасного подання податкової звітності Головне управління ДПС у Чернігівській області не проводило та будь-яких податкових повідомлень - рішень з цих питань стосовно платника податків ТОВ «СІВЕРАВІА» не приймало.
Щодо стягнення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб в сумі 1 987 277,80 грн. (354 648,27 грн. - основний платіж, 1 632 629,53 грн. - пеня).
Зі змісту позову видно, що згідно з вимогами пункту 286.2 статті 286 та пункту 288.7 статті 288 ПК України відповідачем подані наступні декларації з земельного податку :
- № 9435227077 від 14.12.2023, де ним самостійно визначені податкові зобов'язання з земельного податку за 2021 рік за щомісячні податкові періоди в розмірі 12 326,64 грн. (за січень - листопад 2021 року) та 12 326,65 грн. за грудень 2021 року. Податкові зобов'язання за серпень - грудень 2021 року (з терміном сплати - 14.12.2023) не виконані. У зв'язку з наявною переплатою, яка зарахувалася в рахунок погашення податкового зобов'язання за серпень 2021 року, несплачена частина податкового зобов'язання за серпень 2021 року становить 9502,32 грн. Таким чином, вважає позивач, загальна сума несплаченого податкового зобов'язання за вказаною декларацією становить 58 808,89 грн.
- № 9314253939 від 14.12.2023, де ним самостійно визначені податкові зобов'язання з земельного податку за 2022 рік в розмірі 147 919,69 грн. за щомісячні податкові періоди в розмірі 12 326,64 грн. (за січень - листопад) та 12 326,65 грн. (за грудень). Термін сплати зобов'язань 14.12.2023. Податкові зобов'язання за вказаною декларацією відповідачем не виконані;
- № 9340245685 від 14.12.2023, де ним самостійно визначені податкові зобов'язання з земельного податку за 2023 рік в розмірі 147 919,69 грн. за щомісячні податкові періоди в розмірі 12 326,64 грн. (за січень - листопад) та 12 326,65 грн. (за грудень). Термін сплати зобов'язань 14.12.2023. Податкові зобов'язання за вказаною декларацією відповідачем не виконані.
Водночас докази, що вказані декларації з земельного податку подавались ТОВ «СІВЕРАВІА» відсутні, а отже зазначення у позовній заяві про те, що ці декларації подані відповідачем і що відповідачем у цих деклараціях самостійно визначені податкові зобов'язання з земельного податку не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи.
У свою чергу згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до пункту 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Як зазначено в підпункті 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;
Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
До позовної заяви додані копії: податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік від 14.12.2023, якою задекларовано земельний податок в загальній сумі 147 919,69 грн.; податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік від 08.12.2023, якою задекларовано земельний податок в загальній сумі 147 919,69 грн.; податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік від 08.12.2023 р., якою задекларовано земельний податок в загальній сумі 147 919,69 грн.
В якості платника податку, що подав ці декларації, в усіх них вказано : «Державне підприємство «171 Чернігівський ремонтний завод».
У той же час, як вже встановив суд, у спірних правовідносинах відповідачем є ТОВ «СІВЕРАВІА».
Враховуючи, що усі перелічені вище податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) складені не від імені ТОВ «СІВЕРАВІА», тому правових наслідків для відповідача, у тому числі у вигляді виникнення у нього задекларованих у них податкових зобов'язань з земельного податку, не створюють.
Крім того, згідно пункту 3.1 договору Покупець, який придбав Об'єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов Договору та законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
Як зазначено у пункті 269.1 статті 269 ПК України, платниками плати за землю є: 269.1.1. платники земельного податку: 269.1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.1.2. землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; 269.1.2. платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування платою за землю є: 270.1.1. об'єкти оподаткування земельним податком: 270.1.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності; 270.1.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності; 270.1.1.3. земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; 270.1.2. об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди
Враховуючи, що до ТОВ «СІВЕРАВІА» право постійного користування земельними ділянками ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» не перейшло, і вони продовжують перебувати у постійному користуванні ДП «171 Чернігівський ремонтний завод», відповідно, ні підстав декларувати земельний податок з цих земельних ділянок, ні підстав сплачувати його до відповідного бюджету у відповідача немає.
Крім того, умовами договору та розрахунку, наведеної вище заборгованості з земельного податку з юридичних осіб, обов'язки зі сплати якої перейшли до ТОВ «СІВЕРАВІА» у ньому не зазначено.
Щодо стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в сумі 76 525,64 грн (4 923,81 грн. - штрафні санкції, 71 601,83 грн. - пеня).
Як вже зазначив суд, умовами договору передбачено строк сплати не пізніше 29.02.2024, відповідно, строк сплати платежів до бюджету не є для відповідача таким, що прострочений.
В свою чергу, погашення боргу з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у сумі 62 450,24 грн. відбулося 20.06.2024.
Доказом, що підтверджує наведені обставини, є лист Головного управління ДПС у Чернігівській області від 02.01.2025 № 9/6/25-01-13-02-11, копію якого додано до відзиву на позовну заяву.
З огляду на наведене, враховуючи, що умовами договору строк погашення боргів ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» перед бюджетом встановлено не пізніше 29.02.2024, відповідно, пеня за несвоєчасну їх сплату в силу приписів пункту 129.4 статті 129 ПК України має нараховуватися лише з 30.05.2024, тобто починаючи з 91 календарного дня від тієї дати, з якої починається прострочення сплати цих боргів для відповідача.
В позовній заяві вказано, що за змістом пунктів 111.1 та 111.2 статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування до платників податків застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій і що реалізуючи вказані повноваження Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено перевірки, результати яких оформлені наступним чином :
- Актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахунку) податків, платежів, зборів від 24.09.2024 № 12924/ж5/25-01-04-08-02. На підставі вказаного акту прийнято ППР № 15553/ж10/25- 01-04-08-02 від 11.10.2024 і до відповідача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 3 903,81 грн.
- Актом про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання звітності від 03.10.2024 року № 13612/ж5/25-01-04-08-02. На підставі вказаного акту прийнято ППР № 16406/ж10/25-01-04-08-02 від 24.10.2024 і до відповідача застосовано штраф у розмірі 1 020,00 грн.
До позовної заяви додано прийняті позивачем податкові повідомлення - рішення :
від 11.10.2024 № 15553/ж10/25-01-04-08-02, яким Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» про те, що на підставі акту перевірки 12924/ж5/25-01-04-08-02 24.09.2024 йому визначено (нараховано) грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 3 903,81 грн.;
від 24.10.2024 № 16406/ж10/25-01-04-08-02, яким Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» про те, що на підставі акту перевірки 13612/ж5/25-01-04-08-02 03.10.2024 йому визначено (нараховано) грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 1 020,00 грн.
Крім того, до позовної заяви додано складені Головним управлінням ДПС у Чернігівській області акти про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 24.09.2024 № 12924/ж5/25-01-04-08- 02
«про результати камеральної перевірки щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, ДП «171 ЧРЗ», код за ЄДРПОУ 07978157»; про результати камеральної перевірки щодо неподання / несвоєчасного подання податкової звітності від 03.10.2024 р. № 13612/ж5/25-01-04-08-02
«про результати камеральної перевірки щодо неподання / несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства, ДП «171 ЧРЗ», код за ЄДРПОУ 07978157»;
Водночас ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» та ТОВ «СІВЕРАВІА» є двома окремим платниками податків, кожен з яких має нести окрему відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх податкових обов'язків. У обох наведених вище актах про результати камеральної перевірки вказано, що платником податків, який перевірявся, є ДП «171 Чернігівський ремонтний завод».
У той же час, перевірку платника податків ТОВ «СІВЕРАВІА» щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та щодо неподання / несвоєчасного подання податкової звітності з податку на прибуток підприємства Головне управління ДПС у Чернігівській області не проводило та будь- яких податкових повідомлень - рішень з цих питань стосовно платника податків ТОВ «СІВЕРАВІА» не приймало.
Усіх перелічених вище документів (актів та податкових повідомлень - рішень) на момент укладення договору та переходу до ТОВ «СІВЕРАВІА» майнових прав і обов'язків ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» не існувало адже складені вони були значно пізніше.
У додатку 3 до договору купівлі - продажу від 29.08. 2023 № 343 до переліку заборгованості ДП «171 Чернігівський ремонтний завод», зобов'язання зі сплати якої перейшли до ТОВ «СІВЕРАВІА» та яку відповідач в силу приписів пункту 6.4 договору був зобов'язаний погасити, заборгованість зі сплати сказаних вище штрафних санкцій в загальній сумі 4 923,81 грн. відсутня.
Враховуючи викладене, підстави для сплати зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, в загальній сумі 4 923,81 грн. ТОВ «СІВЕРАВІА» відсутні.
Щодо стягнення податкового боргу з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) в сумі 168 179,24 грн. (23 137,2 грн. - штрафні санкції, 145 042,04 грн. - пеня).
Так, умовами договору строк погашення боргів ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» перед бюджетом встановлено не пізніше 29.02.2024, відповідно, ТОВ «СІВЕРАВІА» за будь-який період, що передував цій даті, пеню за несвоєчасну сплату передбачених договором платежів сплачувати не повинно, адже строк сплати цих платежів до бюджету до 29.02.2024 не є для відповідача таким, що прострочений.
Щодо фінансових санкцій.
Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено перевірки, результати яких оформлені наступним чином :
- Актом про результати камеральної перевірки щодо неподання податкової звітності від 11.04.2024 року № 5308/йж5/25-01-04-08. На підставі вказаного акту прийнято ППР № 7447/ж10/25-01-04-08 від 06.05.2024 року і до відповідача застосовано штраф у розмірі 2 380,00 грн.
- Актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 30.09.2024 року № 13330/ж5/25-01-04-08-02. На підставі вказаного акту прийнято ППР № 16861/ж10/25- 01-04-08-02 від 30.10.2024 року і до відповідача застосовано штраф у розмірі 20 757,20 грн.
До позовної заяви додано прийняті позивачем податкові повідомлення - рішення :
від 06.05.2024 № 7447/ж10/25-01-04-08, яким Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» про те, що на підставі акту перевірки 5308/ж5/25-01-04-08 від 11.04.2024 йому визначено (нараховано) грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до відповідного у сумі 2 380,00 грн.;
від 30.10.2024 № 16861/ж10/25-01-04-08-02, яким Головне управління ДПС у Чернігівській області повідомляє ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» про те, що на підставі акту перевірки 13330/ж5/25-01-04-08-02 30.09.2024 йому визначено (нараховано) грошове зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) за платежем частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств у сумі 20 757,20 грн.
Крім того, до позовної заяви додано складені Головним управлінням ДПС у Чернігівській області акти про результати камеральної перевірки щодо неподання / несвоєчасного подання податкової звітності від 11.04.2024 р. № 5308/ж5/25-01-04-08
«про результати камеральної перевірки щодо неподання / несвоєчасного подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), ДП «171 ЧРЗ», код за ЄДРПОУ 07978157»;
про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 30.09.2024 р. № 13330/ж5/25-01-04-08- 02 «про результати камеральної перевірки щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з частини чистого прибутку, ДП «171 ЧРЗ», код за ЄДРПОУ 07978157».
Враховуючи викладене, ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» та ТОВ «СІВЕРАВІА» є двома окремим платниками податків, кожен з яких має нести окрему відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх податкових обов'язків.
У обох наведених вище актах про результати камеральної перевірки вказано, що платником податків, який перевірявся, є ДП «171 Чернігівський ремонтний завод». У обох наведених вище податкових повідомленнях - рішеннях також вказано, що платником податків, якого повідомлено про визначення (нарахування) грошових зобов'язань, є ДП «171 Чернігівський ремонтний завод».
У той же час, перевірку платника податків ТОВ «СІВЕРАВІА» щодо неподання / несвоєчасного подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) та щодо термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з частини чистого прибутку Головне управління ДПС у Чернігівській області не проводило та будь-яких податкових повідомлень - рішень з цих питань стосовно платника податків ТОВ «СІВЕРАВІА» не приймало.
Усіх перелічених вище документів (актів та податкових повідомлень - рішень) на момент укладення договору та переходу до ТОВ «СІВЕРАВІА» майнових прав і обов'язків ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» не існувало адже складені вони були значно пізніше. У додатку 3 до договору купівлі - продажу від 29 серпня 2023 року № 343 до переліку заборгованості ДП «171 Чернігівський ремонтний завод», зобов'язання зі сплати якої перейшли до ТОВ «СІВЕРАВІА» та яку відповідач в силу приписів пункту 6.4 договору був зобов'язаний погасити, заборгованість зі сплати вказаних вище штрафних санкцій в загальній сумі 23 137,20 грн. відсутня.
Враховуючи викладене, підстави для визначення зобов'язання зі сплати штрафних санкцій з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) в загальній сумі 23 137,20 грн. ТОВ «СІВЕРАВІА» відсутні.
Щодо нарахування пені за період з 15.01.2013 по 20.02.2019.
15.01.2013 Господарський суд Чернігівської області у справі № 927/16/4б/13 про визнання ДП «171 Чернігівський ремонтний завод» банкрутом виніс ухвалу, якою порушив провадження у справі про банкрутство боржника та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.
20.02.2019 Господарський суд Чернігівської області у справі № 927/16/4б/13 про визнання ДП «171 Чернігівський ремонтний завод банкрутом» виніс ухвалу, якою провадження у справі про банкрутство закрив та припинив дію мораторію.
Згідно статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
В силу імперативних приписів частини третьої статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Щодо нарахування пені за період з 01.03.2020 по 30.06.2023.
Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Згідно з вимогами частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у той же час відповідачем спростовано позицію позивача, що свідчить про безпідставність позовних вимог.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул. Реміснича, 11,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000 код ЄДРПОУ 44094124.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СІВЕРАВІА" вул. Рятувальників, 1,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14033 код ЄДРПОУ 42793404.
Третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській області, пр. Голосіївський, 50, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 43173325.
Третя особа: Державне підприємство ''171 Чернігівський ремонтний завод'', вул. Кошового,1, м. Чернігів, 14029, код ЄДРПОУ 07978157.
Повний текст рішення виготовлено 24 жовтня 2025 року.
Суддя І.І. Соломко