іменем України
(заочне)
Справа №369/4784/25
Провадження №2/377/529/25
27 жовтня 2025 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
20 березня 2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 525-526, 536, 625, 1046, 1048 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» заборгованість за договором позики ( на умовах повернення позики в кінці строку) № 77772324 від 17.09.21 в сумі 33880 гривень, а також понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 3028 гривень.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що 17 вересня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 77772324 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Зазначений договір позики було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем. Договір позики підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». За умовами зазначеного договору позики, позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути суму позики, та сплатити плату від суми позики за весь час користування коштами позики, в порядку і на умовах, що визначені договором позики. На виконання умов договору позики, позикодавець 17.09.2021 перерахував на вказаний позичальником рахунок грошову позику за умовами договору в сумі 10 000 гривень, виконавши належним чином взяті на себе договірні зобов'язання. Відповідач у встановлені умовами договору строки суму позики не повернув, проценти не сплатив, в зв'язку з чим за час користування коштами позики на суму позики були нараховані проценти відповідно до умов договору. 04 січня 2022 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено договір факторингу № 025-040122, за умовами якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги. Згідно з Реєстром прав вимоги № 09/02/22 від 09.02.2022, клієнт відступив факторові, у тому числі право вимоги за договором позики № 77772324, укладеним 17.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким на дату відступлення настало. 24.12.2024 ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» направило на адресу відповідача письмову вимогу про погашення заборгованості, яка відповідачем не була виконана. Таким чином, сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» за договором позики № 77772324 становить 33 880,00 гривень, та складається з: 10 000 гривень - сума позики; 23 880 гривень - сума нарахованих та несплачених процентів, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 525-526, 530, 610, 628, 1049-1050 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 1-3).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2025 року, в порядку частини першої статті 31 ЦПК України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики передано за підсудністю на розгляд до Славутицького міського суду Київської області, яка надійшла до канцелярії суду 02 вересня 2025 року (а. с. 33-34).
Ухвалою судді від 03 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 29 вересня 2025 року (а. с. 44-45).
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року відкладено судовий розгляд справи на 22 жовтня 2025 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України (а. с. 51-52).
Ухвалою суду від 22 жовтня 2025 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 було долучено до матеріалів справи: платіжну інструкцію № 503 від 29.07.2022, копію Витягу з Реєстру прав вимог № 09/02/22, що відступаються клієнтом факторові відповідно до договору факторингу № 025-040122 від 04 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», які надійшли 30 вересня 2025 року до суду в підсистемі «Електронний суд» . (а. с. 67-68).
Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві позивач просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та у разі неявки відповідача в судове засідання - ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач повторно в призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання, проте конверт із судовою повісткою та доданими документами повернувся до суду не врученим з поштовою відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». У такому випадку ОСОБА_1 , якому адресовано судову повістку разом із доданими документами, за зареєстрованим місцем проживання, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслав, причини неявки суд не повідомив.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 22 жовтня 2025 року суд ухвалив заочне рішення у справі (а. с. 69-70).
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 77772324, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором CESFtzWp1J (далі - договір № 77772324) (а. с. 23).
Відповідно до пункту 1 договору № 77772324 позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Пунктом 2 договору № 77772324 визначено параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, зокрема: сума позики 10 000,00 гривень; строк позики (строк договору) - 30 днів; процентна ставка (базова) - 1,99 % (фіксована) в день; дата надання позики 17.09.2021; дата повернення позики 17.10.2021; знижена процентна ставка (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) - 0,70 % за день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70 % ( не застосовується в період карантину); пеня - 2,70 % в день (не застосовується в період карантину); орієнтована реальна річна процентна ставка 906,08 %; орієнтована загальна вартість позики 12089,50 гривень.
Згідно з пунктом 4 договору № 77772324 проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Як вбачається з підпунктів 5.1., 5.2. пункту 5 договору № 77772324, позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Відповідно до пункту 12 договору № 77772324 цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Як вбачається з Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77772324 від 17.09.2021, дата видачі кредиту 17.09.2021; дата платежу 17.10.2021; сума кредиту за договором 10 000 гривень; проценти за користування кредитом 2 089,50 гривень; загальна вартість кредиту 12 089,50 гривень (зв. ст. а. с. 23).
З довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000004869/ТНПП від 20.12.2024, вбачається, що ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», і завершення наступної платіжної операції: 17.09.2021, сума: 10 000,00 гривень, номер платежу: f2b09040-d07f-4a83-98b8-d336216abbd6; отримувач Балденков Олександр - ЕПЗ № НОМЕР_1 (а. с. 21).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77772324 від 17.09.2021, станом на 09.02.2022 становить 33 880 гривень та складається із: 10 000 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 17.09.2021 по 15.01.2022 в розмірі 23 880 гривень (а. с. 6-7).
У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
04 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено договір факторингу № 025-040122, відповідно до пункту 1.1. якого за цим договором клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а. с. 10-16).
Згідно з пунктом 2.1.3. договору факторингу № 025-040122, перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.
Згідно з пунктом 10.1. договору факторингу, договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками, на строк до 31 грудня 2022 року, а в частині виконання зобов'язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов'язань.
Відповідно до платіжної інструкції № 503 від 29 липня 2022 року, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» перерахувало ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 276 103,60 гривень в якості фінансування згідно реєстру до договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 (а. с. 59).
Як вбачається з Витягу з Реєстру прав вимог № 09/02/22, що відступаються клієнтом факторові відповідно до Договору факторингу № 025-040122 від 04 січня 2022 року, підписаного 09 лютого 2022 року директором ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та виконавчим директором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», клієнт відступає факторові права вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених договором факторингу № 025-040122 від 04 січня 2022 року, згідно з наступним реєстром, зокрема, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 77772324 від 17.09.2021 на загальну суму 33 880 гривень, з яких: 10 000 гривень - сума заборгованості за тілом, 23 880 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом (а. с. 60).
Таким чином, вказаний договір факторингу набув чинності, за яким згідно з Витягом з Реєстру прав вимог № 09/02/22, що відступаються клієнтом факторові відповідно до Договору факторингу № 025-040122 від 04 січня 2022 року, підписаного 09 лютого 2022 року директором ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та виконавчим директором ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», вимоги за договором позики № 77772324, укладеним 17 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 перейшли до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС».
Питання дійсності договору факторингу № 025-040122 від 04 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 025-040122 від 04 січня 2022 року недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.
24 грудня 2024 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відправило відповідачу ОСОБА_1 вимогу, в якій ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» вимагало від відповідача виконати зобов'язання за договором позики № 77772324 від 17.09.2021 на загальну суму 33 880 гривень, з яких: 10 000 гривень - заборгованість за неповернутою сумою позики, 23 880 гривень - заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою, що підтверджується копією вимоги № 24.12.2024-01/1092 від 24.12.2024 (а. с. 8).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За нормою частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша стаття 628 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, відповідно до якої, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 77772324 від 17 вересня 2021 року було укладено в електронній формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами частини 7 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п'ята статті 11 Закону України № 675-VIII).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).
На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 77772324 від 17 вересня 2021 року, який містить інформацію про його підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором CESFtzWp1J.
Зазначені обставини свідчать про належне укладення договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 77772324 від 17 вересня 2021 року, в тому числі погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Доказом підтвердження отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 77772324 від 17 вересня 2021 року є довідка ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000004869/ТНПП від 20.12.2024.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 77772324 від 17.09.2021, станом на 09.02.2022 становить 33 880 гривень та складається із: 10 000 гривень - сума позики; процентів, нарахованих за період з 17.09.2021 по 15.01.2022, в розмірі 23 880 гривень. Відповідачу нараховані проценти за період з 17.09.2021 по 17.10.2021 в межах строку кредитування в розмірі 2 089,50 гривень, виходячи із зниженої процентної ставки - 0,70 %. За період з 18.10.2021 по 15.01.2022, поза межами строку кредитування, нараховані проценти в розмірі 21 790,50 гривень, виходячи із базової процентної ставки - 1,99 %, яка передбачена договором і є платою за користування позикою (а. с. 6-7).
Крім того, відповідно до пункту 17 договору № 77772324, якщо сума позики, зазначена в пункті 2.1. пункту 2 договору перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк, нараховується процента ставка за понадстрокове користування позикою (її частину) в розмірі, визначеному пунктом 2 договору за кожен день користування позикою.
Пунктом 2 договору № 77772324 визначена процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70 %, яка не застосовується в період карантину.
Виходячи із змісту пункту 2 договору позики № 77772324 та постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зі змінами, якою було встановлено карантин з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на всій території України, і продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», проценти за понадстрокове користування позикою в розмірі 2,70 %, які є процентами за прострочення виконання грошового зобов'язання в розумінні частини другої статті 625 ЦК України, не нараховувались.
Таким чином, кредитодавцем було нараховано проценти за користування позикою в розмірі 21 790,50 гривень, виходячи із базової процентної ставки - 1,99 %, поза межами строку кредитування, оскільки вказаним договором встановлено строк кредитування - 30 днів, який закінчився 17 жовтня 2021 року. Доказів того, що строк кредитування між сторонами договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 77772324 від 17.09.2021 продовжувався, суду позивачем не надано.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Враховуючи викладене, нарахування кредитодавцем процентів за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 77772324 від 17.09.2021 за користування кредитом в розмірі 21 790,50 гривень, виходячи із базової процентної ставки - 1,99 %, поза межами строку кредитування, тобто після 17 жовтня 2025 року, є безпідставним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що кредитодавцем здійснювалося нарахування процентів за користування позикою після закінчення строку кредитування, тобто після втрати права нарахування таких процентів, відтак вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами можуть бути задоволені лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Виходячи з викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають проценти, нараховані в межах строку кредитування, з 17 вересня 2021 року по 17 жовтня 2021 року в сумі 2 089,50 гривень, в іншій частині вимоги про стягнення процентів в сумі 21 790,50 гривень - задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведеного, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 77772324 від 17.09.2021 в сумі 12 089,50 гривень (яка включає заборгованість за сумою позики - 10 000 гривень, проценти за користування позикою - 2 089,50 гривень в межах строку кредитування).
В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими з вищенаведених підстав, тому задоволенню не підлягають.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до платіжної інструкції № 425 від 11 березня 2025 року позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028 гривень (а. с. 19). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 39).
Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 12 089,50 гривень х 100 % : 33 880 гривень = 35,68 % (відсоток розміру задоволеного позову); 3 028 гривень х 35,68 %: 100 % = 1080,39 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).
За таких обставин необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 080,39 гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» заборгованість за договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 77772324 від 17.09.2021 в розмірі 12 089,50 гривень, з яких: 10 000 гривень - сума простроченої заборгованості за сумою позики, 2 089,50 гривень -заборгованість за процентами.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 080 гривень 39 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок № 45, офіс № 510 А.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька