Справа № 755/8724/25
Провадження №: 3/755/5841/25
"21" жовтня 2025 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, освіта вища, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
19 травня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , які протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2025 року визначено судді Вовк О.І. та в той же день передано у провадження.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №1 №314412 від 28 квітня 2025 року, ОСОБА_1 28 квітня 2025 року о 17 годині 45 хвилин, по вул. Гната Хоткевича у м. Києві, керував транспортним засобом «ВАЗ 217030», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КМНЛК «Соціотерапія» по вул. Петра Запорожця, 20 в м. Києві у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП.
В судовому засіданні, яке відбулось 03 червня 2025 року ОСОБА_1 визнав свою вину у чинені правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та пояснив, що дійсно 28 квітня 2025 року був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху. Під час перевірки документів, працівники поліції повідомили йому про наявність ознак наркотичного сп'яніння, та запропонували пройти огляд в медичному закладі, однак він відмовився, оскільки дуже поспішав вирішити свої особисті справи.
Разом з цим, після пояснень, ОСОБА_1 заявив клопотання про оголошення перерви у розгляді справи про адміністративне правопорушення, просив суд надати йому можливість скористатись своїм правом на захист.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, повернуто до Управління патрульної поліції в місті Києві для належного оформлення та усунення недоліків, оскільки у протоколі серії ЕПР1 № 314412 від 28 квітня 2025 року не було зазначено назви спеціального технічного засобу, на який здійснювався відеозапис та його номеру.
08 серпня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Києва із супровідним листом від 08 серпня 2025 року надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 після дооформлення.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 08 серпня 2025 року справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статі 130 КУпАП, передано для розгляду судді Вовк О.І.
На виконання постанови суду у справі № 755/8724/25 від 11 серпня 2025 року старшим інспектором з о/д відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенанта поліції Н. Миколаєнко до суду направлено довідку і рапорт.
Як встановлено судом із рапорта інспектора поліції взводу № 1 роти № 3 батальйону 4 полку № 2 управління патрульної поліції у місті Києва Департаменту патрульної поліції сержанта поліції І. Трухіна, під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП портативні відеореєстратори розрядилися, у зв'язку з цим, відеофіксація події здійснювалась на власний носій, а саме мобільний телефон інспектора.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , разом зі своїм захисником - адвокатом Міщенком П.В., пояснили, що 28 квітня 2025 року, приблизно о 17 годині 40 хвилин по вул. Гната Хоткевича в м. Києві працівниками патрульної поліції було зупинено автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 , інспектор Надкриничний П.П. повідомив, що причиною зупинки є порушення передбачене частиною п'ятою статті 121 КУпАП, після чого, було складено постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. В подальшому, під час спілкування працівники поліції запитали у ОСОБА_1 чи вживав він наркотичні речовини, на що останній категорично відповідав, що ні. Надалі, один із працівників поліції дістав телефон та розпочав відеозйомку спілкування ОСОБА_1 та патрульного ОСОБА_2 . Працівниками поліції не було здійснено огляд ОСОБА_1 на визначення ознак наркотичного сп'яніння, не було перевірено реакцію зіниць очей на світло, не перевірили чи тремтять руки у останнього. Крім того, не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, наслідки притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП та право на правову допомогу. Працівниками поліції було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, копію протоколу вручено ОСОБА_1 , вилучено водійське посвідчення останнього та видано тимчасове посвідчення водія. При цьому, від права керування транспортним засобом ОСОБА_1 працівниками поліції відсторонено не було. Крім того, зазначили, що працівниками поліції порушено вимоги статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» в частині безпідставного зупинення транспортного засобу, оскільки додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відеозаписи не містять жодних доказів законної зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Також, працівниками поліції грубо порушено статті 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» та, відповідно, частину п'яту розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, в частині здійснення безперервності відео фіксації, оскільки фіксація відеозаписів із назвою на компакт-диску (CD): IMG 4365 та IMG 4366 здійснювалася за допомогою не ідентифікованого відео пристрою, який не містить, передбачених пунктом другим Розділу ІІ Інструкції інвентарного та номенклатурного номерів, що в свою чергу є належною підставою для визнання указаних відеозаписів неналежними та недопустимими. Більше того, вказані відеозаписи є досить не тривалими за часом та не розпочинаються з моменту, коли патрульні поліцейські безпідставно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Додані до матеріалів справи відеозаписи (зняті на стільниковий інспектора) мають неналежний звукозапис, що взагалі унеможливлює правовий аналіз дій патрульних поліцейських, тобто патрульним умисно створено перешкоди для якісної відео фіксації, чим порушено вимоги пункту четвертого вказаної Інструкції. Разом з тим, працівниками поліції грубо порушено Інструкцію «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під вливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров?я №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Кожен із наданих відеозаписів достовірно свідчить про надуманість з боку патрульних поліцейських щодо наявності неіснуючих ознак наркотичного сп?яніння у ОСОБА_1 та прагнення поліцейських до формального притягнення водія до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, з метою виконання так званого «показника». Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан наркотичного сп?яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності є необгрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов?язку проходити огляд на стан сп?яніння. Так, недотримання процедури та порядку виявлення у водія, який керував транспортним засобом, ознак наркотичного сп?яніння, є істотним порушенням процедури проходження водієм транспортного засобу огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виключає адміністративну відповідальність та порушує конституційні права і свободи ОСОБА_1 , а також встановлений законом порядок отримання фактичних даних у справі про адміністративне правопорушення. Тому, у зв'язку з наведеним просили суд закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомостю, дійшов такого.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306.
Так, згідно із пунктом 1.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР) ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується, наданими суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 314412 від 28 квітня 2025 року, підписаним особисто ОСОБА_1 без зауважень, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4605586 від 28 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_1 за частиною п'ятою статті 121 КУпАП, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн; відеозаписами долученими до матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Так, за результатом дослідження відеозапису, який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що на першому відеозаписі працівником поліції повідомляється ОСОБА_1 про складення постанови стосовно останнього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 121 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом будучи непристебнутим ременем безпеки, з даною постановою ОСОБА_1 погоджується. Далі, працівник поліції повідомляє, що під час спілкування у ОСОБА_1 були виявленні ознаки наркотичного сп'янінню, зокрема: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, та пропонує пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі за адресою: м. Київ, вул. Петра Запоржця, 20, на що ОСОБА_1 відмовляється, після чого, працівник поліції роз'яснює ОСОБА_1 , що стосовно нього буде складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. З другого відеозапису вбачається, що працівниками поліції було складено протокол стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, роз'яснено його права та обов'язки, ознайомлено з протоколом та вручено копію протоколу ОСОБА_1 . Як, також вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 підписав вказаний протокол без зауважень. Крім того, як вбачається з відео ОСОБА_1 працівниками поліції було повідомлено, що він не має права керувати транспортними засобами в день складання протоколу.
Суд вважає, що досліджені у судовому засіданні докази, є належними, допустимими та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, вони не суперечать фактичним обставинам справи та об'єктивно узгоджуються між собою. Досліджені судом відеозаписи, на якиху зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та перебіг подій за участі ОСОБА_1 , є достатніми для оцінки в контексті диспозиції частини першої статті 130 КУпАП.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено та ОСОБА_1 і його захисником - адвокатом Міщенком П.В. не надано.
Щодо доводів захисника з приводу законності зупинки транспортного засобу, слід зазначити, що а ні ОСОБА_1 а ні його захисником не обґрунтовано, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу, знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, та яким чином ці порушення позначилися або могли позначитися на результаті судового розгляду та оцінці доказів.
Незалежно від обставин зупинки транспортного засобу, працівники поліції, виявивши підстави для проведення огляду особи на стан сп'яніння, повинні виконувати свої обов'язки.
При цьому, на запитання судді, в судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що дійсно був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, за що стосовно нього було складено постанову та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, який він сплатив.
Окрім того, з даних рапорту інспектора поліції взводу № 1 роти № 3 батальйону 4 полку № 2 управління патрульної поліції у місті Києва Департаменту патрульної поліції сержанта поліції І. Трухіна встановлено, що фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, відбувалася за допомогою мобільного телефону, який має функції відео та фотозйомки, оскільки портативні відеореєстратори поліцейського були розряджені.
Разом з тим, суд не вбачає підстав ставити під сумнів достовірность цього запису, оскільки під час судового розгляду ОСОБА_1 не заперечував перебігу подій, відображених на ньому, і своєї участі у цих подіях.
Також, даний відеозапис безпосередньо стосується обставин, які мають значення по справі (спілкування з водієм, поведінка водія, його дії при вимозі пройти медичний огляд). Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення містяться відомості ким і коли був зроблений запис, і причини саме такого фіксування.
Аналіз наведеного вище дає суду підстави вважати, що працівниками поліції вимоги чинного законодавства в частині виявлення ознак сп'яніння, висування пропозиції пройти огляд в медичному закладі, а також фіксування факту відмови водія від проходження огляду, в цілому була проведена з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, Інструкції №1452/735 та Порядку №1103. Суттєвих порушень вищезазначених процедур суд не вбачає.
Доводи захисника про те, що фіксування відмови водія від проходження огляду повинно було здійснюватися на нагрудну камеру поліцейського, а відеозапис подій, здійснений на мобільний телефон, є недопустимим доказом, суд відхиляє, оскільки визнає, що причини недотримання поліцейським процедури фіксації відмови на нагрудну камеру, які зазначені у рапорті як «розряджені портативні відеореєстратори», є поважними. За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що при фіксації відмови ОСОБА_1 від проходження огляду були допущені суттєві порушення.
Крім того, щодо тверджень адвоката про те, що працівники поліції проводили зупинення, дослідження, складання документів з порушенням Інструкції та порушенням права на захист ОСОБА_1 , суд зазначає, що відповідно до вимог діючого законодавства, дії поліцейських можуть бути оскаржені заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду, зокрема в адміністративному порядку, з наданням суду відповідних доказів.
До цього часу ОСОБА_1 та адвокат не зверталися зі скаргами на незаконні дії працівників поліції та з заявами про вчинення ними злочину, а предметом розгляду цього провадження є дії, які визначаються диспозицією статті 130 КУпАП.
За наведених обставин підстави для закриття провадження у справі відсутні.
Як роз'яснено в абзаці 3, 4 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема, пройти на вимогу працівника поліції в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Отже, ОСОБА_1 , який реалізує своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчинені адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк