Справа № 752/2727/25
Провадження № 2/752/4009/25
іменем України
15 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна,-
у січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь майнову шкоду в розмірі 597 267,99 грн, 4 000,00 грн витрат на оцінку збитку та судові витрати по справі.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 25.08.2024 року близько 03:35 ОСОБА_4 , керуючи належним йому автомобілем Dodgе Durango, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Гаршена, навпроти буд. 1, в м. Одесі, та допустив зіткнення з перешкодою.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, зазначений автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2024 року в справі № 947/28372/24 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до Звіту № 1341/12-24 від 13.12.2024 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Dodgе Durango, д.н.з. НОМЕР_1 , становить 1 327 267,80 грн, в той час як ринкова вартість вказаного автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди становить 872 496,00 грн, а після дорожньо-транспортної пригоди - 275 201,01 грн.
Таким чином, фактичний розмір шкоди складає 597 267,99 грн, який розраховується як різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди (872 469,00 грн - 275 201,01 грн).
На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 03.02.2025 року відкрито провадження в указаній справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 79-80).
Ухвалою суду від 03.06.2025 року підготовче провадження в указаній цивільній справі закрито та призначено судовий розгляд по справі (а.с. 101).
В судове засідання учасники справи не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи.
Від представника позивача надійшла заява, в якій адвокат Конюшко Д.Б. просить судове засідання проводити за відсутності сторони позивача.
Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль Dodge Durango, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 (а.с. 17-18).
Водій ОСОБА_4 25.08.2024 року близько 03:35 год, керуючи автомобілем Dodge Durango, д.н.з НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Гаршена, напроти буд. 1, в м. Одесі, в порушення п.12.1 Правил дорожнього руху України не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з перешкодою. Внаслідок ДТП транспортний засіб та інше майно отримали механічні пошкодження (а.с. 87-87 зворот).
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2024 року в справі № 947/28372/24 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої прийнята постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 1341/12-24від 13.12.2024 року, ринкова вартість автомобіля Dodge Durango, НОМЕР_1 , 872 496,00 грн; вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу - 1 327 267,80 грн; вартість цього ж автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди - 275 201,01 грн (а.с. 26-38).
Тобто, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля перевищує його ринкову вартість до моменту дорожньо-транспортної пригоди.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача фактичний розмір завданої шкоди, визначаючи його як різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування . Збитками є , зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) . Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV, тут і далі - чинного на момент виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно ст. 29 цього ж Закону в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, зокрема, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а згідно ст. 30 - транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.
Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У постанові від 19.09.2019 року в справі № 643/4161/15-ц Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Згідно ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, у разі фізичного знищення транспортного засобу заподіювачем шкоди відшкодовується потерпілому різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.
Саме до цього зводяться висновки, викладені Верховним Судому постановах від14.04.2022 року в справі 205/7747, від 25.11.2021 року в справі № 204/5314/18, від 02.12.2021 року в справі № 753/17190/18.
Як встановлено судом і підтверджується Звітом про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 1341/12-24 від 13.12.2024 року, різниця вартості автомобіля Dodge Durango, д.н.з НОМЕР_1 , до та після дорожньо-транспортної пригоди становить 597 294,99 грн (872 496,00 грн - 275 201,01 грн).
Враховуючи, що вина ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди в результаті якого завдано позивачу майнову шкоду встановлена постановою Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2024 року в справі № 947/28372/24, тому наявні правові підстави для покладення на відповідача відповідальності по відшкодуванню завданої шкоди, а саме в межах заявленої позивачем суми, з останнього на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 597 267,99 грн.
Відповідачем під час розгляду справи не спростовано належними та допустимими доказами визначений ОСОБА_1 розмір завданої майнової шкоди.
Що ж стосується заявлених позивачем до стягнення 4 000,00 грн витрат на проведення оцінки збитку, то вказана сума стягненню з відповідача не підлягає, оскільки ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження здійснення ним оплати СОД ФОП ОСОБА_6 за виконання Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 1341/12-24 від 13.12.2024 року відповідно до умов договору № 02/12/24 ОЦ від 02.12.2024 року та договору доручення від 02.12.2024 року (а.с.22-23, 24-25).
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачена сума судового збору в розмірі 5 972,68 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 14 000,00 грн надав: договір про надання правової допомоги № 20/11/24-ЮП/ІL від 20.11.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Конюшком Д.Б. (а.с. 64-65); акт виконаних робіт № 1 відповідно до договору про надання правової допомоги № 20/11/24-ЮП/ІL від 20.11.2024 року, згідно з яким надані юридичні послуги на загальну суму 14 000,00 грн, з яких: 1. юридична консультація - 2 000,00 грн; 2. вивчення документів - 2 000,00 грн; 3. збір доказів - 2 000,00 грн; підготовка та подання позовної заяви - 8 000,00 грн; вартість визначена з розрахунку 2 000,00 грн за 1 год роботи (а.с. 66); ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 70,71).
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, складність справи та виконані адвокатом роботи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а основне те, що фактично участі в розгляді справи судом адвокат не приймав, не дивлячись на те, що справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 137, 141, 258, 263-265, 270-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження майна - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 597 267,99 грн (п'ятсот дев'яносто сім тисяч двісті шістдесят сім гривень 99 копійок) на відшкодування завданої майнової шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 972,68 грн (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 68 копійок) сплаченого судового збору та 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.
Відомості про сторін справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко