Справа № 752/23942/25
Провадження № 1-кс/752/8697/25
27 жовтня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021000000001124 від 03 вересня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
встановив:
Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється підготовче судове провадження у вищевказаному кримінальному провадженні.
Суддя ОСОБА_5 подала заяву про самовідвід від участі у даному кримінальному провадженні, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб з особами, щодо яких у виділених кримінальних провадженнях суддею було ухвалено обвинувальні вироки на підставі угод. Вказане, на думку судді, може викликати у стороннього спостерігача сумніви щодо її неупередженості у даному провадженні.
В судовому засіданні під час вирішення питання про самовідвід судді обвинувачені поклались на розсуд суду.
Прокурор та захисник в судове засідання не з'явились, клопотань про відкладення не направили, тому суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без їх участі.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про самовідвід, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ.
У рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України» ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою судді.
У рішенні у справі «Бочан проти України» ЄСПЛ вказав, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі «Муча проти Словаччини» ЄСПЛ вказав, що об'єктивно виправданими є сумніви у неупередженості суду, який схвалив угоди спільників про визнання провини, що завдають шкоди презумпції невинуватості іншого спільника, під час судового розгляду справи відносно останнього.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно зі ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Як убачається зі змісту заяви судді та не заперечується учасниками судового провадження, суддя ОСОБА_5 ухвалювала обвинувальні вироки на підставі угод про визнання винуватості відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які обвинувачувались у вчиненні кримінальних правопорушень за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, з метою недопущення виникнення сумнівів у неупередженості судді, підстав для звинувачень у необ'єктивності чи упередженості, виключення найменшої підозри у зацікавленості судді ОСОБА_5 в результатах розгляду даного кримінального провадження, навіть у даному конкретному випадку, коли такої зацікавленості чи упередженості не встановлено, заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 369, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Заяву судді ОСОБА_5 про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1