Справа №705/3422/16-к
1-кп/705/34/25
22 жовтня 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гайворон Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має 2 неповнолітніх дітей, працюючого бухгалтером ПП «Фенікс-Агро», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
ОСОБА_4 , згідно наказу начальника Уманської ОДПІ № 1-о від 06.03.2012 призначений на посаду головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю Уманської ОДПІ Черкаської області, на якій він перебував до 10.10.2012.
У відповідності до посадової інструкції, затвердженої начальником Уманської ОДПІ від 06.03.2012, головний державний податковий ревізор-інспектор ОСОБА_4 був зобов'язаний здійснювати невиїзні документальні, виїзні планові та виїзні позапланові документальні перевірки платників податків з урахуванням методик та алгоритмів Методичного посібника з податкового аудиту: визначати достовірність податкових документів щодо встановлення об'єктів оподаткування і обчислення податків та інших платежів, аналіз фінансової та податкової звітності; відображення об'єктом оподаткування від'ємного значення податку на прибуток; виявлення у суб'єктів господарської діяльності недійсних угод та супроводження їх доказу в судових органах з метою стягнення у дохід держави коштів, одержаних за такими угодам, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом підстав; виявляти факти порушення термінів повідомлення про відкриття (закриття) рахунків в банківських установах; перевіряти правильність визначення сум податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, враховуючи Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами; виконувати інформативні завдання; проводити оформлення результатів перевірок (актів, довідок, протоколів, проектів повідомлень-рішень), забезпечувати передачу даних про виявлені об'єкти оподаткування для введення в систему АОД та до інших відповідних структурних підрозділів, враховуючи Методичні рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби в Україні при організації документальних перевірок юридичних осіб та Порядку взаємодії підрозділів контрольно-перевірочної роботи; надавати дані за результатами перевірок для формування АРМу «Аудит» та проектів податкових повідомлень-рішень; здійснювати підбір та комплектування до акту документальної перевірки копій первинних документів, що підтверджують встановлені порушення; розглядати заперечення платника податків щодо результатів перевірки; аналізувати причини і оцінку фактів (випадків) порушень податкового законодавства, виявлених у ході документальних перевірок; визначати ефективність перевірки; здійснювати контроль за розрахунками із споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій і комп'ютерних систем та за дотриманням вимог законодавства щодо норм регулювання обігу готівки при проведенні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, здійсненні реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів; контроль за порядком використання торгових патентів, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарської діяльності, ліцензій на окремі види діяльності, наявністю марок акцизного збору встановленого зразка, свідоцтв платників ПДВ та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, інших обов'язкових платежів; надавати пропозиції щодо удосконалення методик з організації та проведення документальних перевірок; передавати матеріали перевірки до підрозділів податкової міліції, якщо за її наслідками виявлені порушення вимог податкового законодавства, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України; проводити підготовку матеріалів, що розглядаються у судах (господарських судах), внаслідок оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за матеріалами перевірки, щодо визнання угод недійсними або отримання коштів без установлених законом підстав, крім того брати участь у судових засіданнях; звертатись (за необхідністю) до визначених державою структур за здійсненням бухгалтерської експертизи документів платника; здійснювати обмін інформацією із структурними підрозділами згідно Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби в України при організації документальних перевірок юридичних осіб; здійснювати накопичення та аналіз інформації про потенційних порушників податкового законодавства; прогнозувати тенденції розвитку негативних процесів, пов'язаних з відшкодуванням податку на додану вартість; підготовляти пропозиції щодо удосконалення податкового законодавства, методичних посібників та рекомендацій, пояснювальних записок та надавати їх завідувачу сектору; проводити роботу з виявлення сумнівних фінансових операцій та надавати дану інформацію підрозділам боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом; проводити перевірки за завданнями оперативних та інших підрозділів податкової міліції, по запитах правоохоронних органів, при проведенні ними спеціальних операцій з питань дотримання вимог податкового законодавства суб'єктами господарювання, а також згідно з постановами слідчих підрозділів, прийнятих в ході розслідування кримінальних справ; готувати та направляти до ДПС у Черкаській області інформації по завданню начальника відділу; узагальнювати матеріали та здійснювати контроль з реалізації матеріалів документальних перевірок щодо дотримання вимог податкового законодавства; здійснювати підготовку та складання податкових повідомлень-рішень за донарахованими податковими зобов'язаннями (у тому числі штрафних (фінансових) санкцій та пені), розрахованих податковим органом за результатами документальних невиїзних, планових та позапланових виїзних перевірок; здійснювати контроль за відображенням в обліковій системі операцій із погашення додатково донарахованих податків, штрафних санкцій за актами документальних (камеральних) перевірок; виконувати доручення керівництва інспекції, начальника відділу, проводити іншу роботу у відповідності до квартальних планів роботи відділу; суворо дотримуватися державної і комерційної таємниці з питань, які стали відомі при виконанні обов'язків державного службовця, тобто, у відповідності до п. 1 примітки до ст. 364 КК України, будучи службовою особою вчинив службову недбалість за наступних обставин.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами і доповненнями в редакції від 28.04.2012 (далі - ПК України) посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Так, відповідно до п. 75.1. ст.75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України визначено, що однією із підстав проведення позапланової документальної перевірки платника є випадок, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Пунктом 81.1 ст. 81 Податкового Кодексу України визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
У відповідності до абз. 1 п. 86.3 ст. 86 ПК України, - акт (довідка) документальної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.
Підпунктом 1.1.3 п.1.1 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України №213 від 14.04.2011 (далі - Методичні рекомендації) передбачено, що відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом керівника органу ДПС, на обліку в якому перебувають платники податків, для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників цього органу ДПС.
Пунктом 1.3. Методичних рекомендацій передбачено, що обґрунтовані пропозиції щодо необхідності проведення документальної позапланової або фактичної перевірки оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника структурного підрозділу, який відповідно до функціональних обов'язків має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 1.8. Методичних рекомендацій передбачено, у разі коли при організації документальної планової та позапланової або фактичної перевірки встановлено відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), у той же день складається акт (довільної форми) щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників).
Акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу ДПС, за формою згідно з додатком 3 до Методичних рекомендацій (додається). Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу ДПС.
При цьому підрозділом органу ДПС, який встановив відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта передається підрозділу податкової міліції органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, запит на встановлення місцезнаходження платника податків.
Крім того, відповідними структурними підрозділами вживаються інші заходи, передбачені актами ДПС України щодо порядку взаємодії між структурними підрозділами органів ДПС з питань реєстрації та обліку платників податків, а також щодо порядку організації взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів ДПС для встановлення місцезнаходження платників податків.
Пунктом 3.1 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.05.2010 №336 (далі - наказ ДПА України №336), передбачено, що щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи:
- 3.1.1. шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання);
- 3.1.2. за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.
Розслідуванням встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-Плазм» 05.01.2011 зареєстровано виконкомом Уманської міської ради та 06.01.2011 взято на податковий облік в Уманській об'єднаній податковій інспекції.
Враховуючи те, що у травні 2011 року доходи ТОВ «Еліт-Плазм» від реалізації товарів (робіт, послуг) сукупно перевищили 300 000 грн., а саме на 195 307,70 грн., то відповідно до п. 181.1 ст. 181 та п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, не пізніше 10.06.2011 товариство повинно було зареєструватись платником податку на додану вартість.
При цьому, платником податку на додану вартість ТОВ «Еліт-Плазм» не зареєструвалось.
Крім того, на підставі податкових декларацій з податку на прибуток та звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій, доходи ТОВ «Еліт-Плазм» від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2011 рік визначено у розмірі 1 799 161 грн., у зв'язку з чим товариству підлягали нарахуванню податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 260 028,1 грн.
У зв'язку з вищевикладеним, у травні 2012 року, головному державному податковому ревізору-інспектору відділу податкового контролю Уманської ОДПІ ОСОБА_4 доручено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еліт-Плазм» з питань дотримання податкового та іншого законодавства.
Однак, лише 03.08.2012 ним підготовлено проект наказу № 619 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еліт-Плазм» та в подальшому отримано направлення під № 605 від 03.08.2012 про проведення даної перевірки, тривалістю 03 робочих дні.
Після чого ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю Уманської ОДПІ, всупереч вимог Конституції України, Законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Податкового Кодексу України, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, в м. Умань Черкаської області, маючи реальну можливість їх виконання, протягом травня-вересня 2012 року, в порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, п. 3.1 Розділу ІІІ Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.05.2010 № 336, п. 1 наказу Уманської ОДПІ № 619 від 03.08.2012 та п.п. 3.1.1 посадової інструкції, створюючи формальні перешкоди, самоусунувшись від покладених на нього обов'язків, не провів позапланову документальну перевірку ТОВ «Еліт-Плазм» та при переведенні 10.10.2012 на іншу посаду матеріали для подальшого її проведення керівництву не передав, що призвело до не нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Еліт-Плазм», оскільки вказане товариство у відповідності до постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 припинено.
Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_4 завдав збитки державному бюджету на загальну суму 260 028,1 грн., яка в 484 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим заподіяв тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України.
22.10.2025 на адресу суду надійшло письмове клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення його підзахисного від кримінальної відповідальності, у зв'язку з закінченням визначеного ст. 49 КК України строку притягнення до відповідальності, оскільки з моменту вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 минуло більше ніж десять років.
У підготовчій частині судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому злочині не визнав, але разом з тим, клопотання свого захисника підтримав та просив його задовольнити, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, оскільки закінчились строки для притягнення до відповідальності.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого та звільнення його від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності.
Суд, вислухавши позицію учасників процесу, врахувавши позицію сторони захисту, вивчивши матеріали кримінального провадження, прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності виключно судом у випадках, передбачених цим Кодексом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
У відповідності до вимог ч.2 та ч.3 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років минуло три роки.
Відповідно до ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Суд враховує правову позицію, викладену Касаційним Кримінальним Судом у складі Верховного Суду в постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к, відповідно до якої за змістом пункту 2 частини 1 статті 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 статті 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 статті 49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 статті 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, переконавшись у їх добровільності та істинності, суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, оскільки в даному випадку ОСОБА_4 інкримінується вчинення неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам і такі дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, що є нетяжким злочином, за вчинення якого санкцією статті передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Судом враховується, що нетяжкий злочин вчинено в період часу з травня 2012 року по жовтень 2012 року та з дня його вчинення минуло більше десяти років, в матеріалах провадження відсутні відомості щодо ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від суду або вчинення ним іншого кримінального правопорушення. При цьому обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави, в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Положення п.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачають, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За таких обставин суд вбачає наявність підстав для закриття кримінального провадження, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та із закінченням строків давності, що повністю відповідає вимогам закону, не порушує прав та інтересів учасників кримінального провадження, а тому заявлене захисником обвинуваченого ОСОБА_4 клопотання є обґрунтованими та підлягає задоволенню.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 судом не обирався.
Прокурором в інтересах держави в особі Уманської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі 260 028,10 грн.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України. Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст.129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову чи відмова в ньому може бути винесене лише у разі ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів медичного або виховного характеру. Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, а також відсутність позиції представника потерпілого, суд дійшов висновку, що при вирішенні питання закриття кримінального провадження заявлений цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.
Разом із цим, у випадку закриття кримінального провадження в передбаченому КПК порядку, суд вважає за необхідне роз'яснити цивільному позивачу його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.
За змістом ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження, тому необхідність подальшого застосування арешту майна відпала, в зв'язку з чим арешт 1/2 частки двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та 13/40 частки гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що накладений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.04.2016, підлягає скасуванню.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 12, 44, 49 КК України, ст. ст. 174, 284-286, 369, 370, 372 КПК України, суд -
ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - звільнити в зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Уманської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області - залишити без розгляду.
Арешт майна: 1/2 частки двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та 13/40 частки гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що накладений ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.04.2016 - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1