Справа № 712/1684/18
Провадження № 2/712/5/25
27 жовтня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Токової С.Є.,
при секретарі - Білик О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про захист прав споживача та повернення депозитного вкладу, -
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Публічного Акціонерного Товариства «Українська інноваційна компанія» про захист прав споживача та повернення депозитного вкладу, в якому просить стягнути з відповідача як правонаступника АТ «Укрінбанк» заборгованість за договором про розміщення банківського вкладу № 10-1375707, відповідно до якого нею розміщено в банку вклад строком з 26.08.2015 року по 29.08.2016 року під процентну ставку 11,75% в розмірі 2489,70 доларів США. Зазначений вклад був пролонгований на той же строк, тобто до 02.09.2017 року.
Ухвалою суду від 09 червня 2020 року провадження у справі зупинено до винесення остаточного рішення Верховним Судом по справі № 750/8669/17.
Ухвалою суду від 12 серпня 2025 року провадження у справі відновлено.
23.09.2025 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Гарбазея Д.О. про заміну позивача ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 . Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після її смерті є її син ОСОБА_1 . Оскільки дані відносини допускають правонаступництво є всі підставі для заміни позивача на її правонаступника.
Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року залучено до участі у справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_1 .
27.10.2025 представник Позивача адвокат Гарбазей Д.О. скерував до суду клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Луганської області у звязку з тим, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, убачається, що по юридичній особі - Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» порушено справу про банкрутство, яка знаходиться на розгляді Господарського суду Луганської області, справа №913/266/20.
Сторони в судове засідання не з'явилися, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, ознайомившись із позовною заявою, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що по юридичній особі - Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" порушено справу про банкрутство, яка знаходиться на розгляді Господарського суду Луганської області, справа №913/266/20.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Згідно з частиною 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 19 ЦПК України, зазначається, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у статті 2 ЦПК України, до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.
Згідно положень пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII (далі - Кодекс № 2597-VIII).
Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).
Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.
Дана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.06.2018 у справі №908/4057/14 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц (Провадження №14-404цс19), де зокрема зазначено і те, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 (справа № 607/6254/15-ц) також зазначила, що закриття провадження у справі є недоцільним, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення.
Як встановлено з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача як правонаступника АТ «Укрінбанк» заборгованість за договором про розміщення банківського вкладу № 10-1375707, відповідно до якого нею розміщено в банку вклад строком з 26.08.2015 року по 29.08.2016 року під процентну ставку 11,75% в розмірі 2489,70 доларів США. Зазначений вклад був пролонгований на той же строк, тобто до 02.09.2017 року.
Отже, предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором про розміщення банківського вкладу з боржником, щодо якого порушено справу про банкрутство.
На підставі вказаного, враховуючи те, що в провадженні Господарського суду Луганської області перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", суд дійшов висновку, що справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про захист прав споживача та повернення депозитного вкладу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому справу слід передати за підсудністю до Господарського суду Луганської області.
На підставі викладеного та керуючись ст. 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про захист прав споживача та повернення депозитного вкладу передати на розгляд до Господарського суду Луганської області (61612, м. Харків, проспект Науки, будинок 5).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Учасники справи можуть отримати інформацію, щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud2316/.
Суддя: С.Є. Токова