Справа № 712/14157/25
Провадження № 1-кс/712/4927/25
15 жовтня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025255330000954 від 12.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
1. Зміст поданого клопотання
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 12.09.2025 близько 12 год 18 хв підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку № 1 на вул. Папаєва в м. Черкаси, був помічений працівниками поліції, які при проведенні превентивних заходів з'ясували, що він зберігає при собі заборонену в обігу психотропну речовину. Під час затримання відповідно до ст. 298? КПК України він добровільно видав з правої кишені своєї куртки поліетиленовий пакунок з кристалічною речовиною, яка, згідно з висновком експертизи, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP масою 0,320 г.
Підозрюваному 15.10.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Слідчий зазначає, що підозрюваний раніше судимий 04.09.2025 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, проте, знову вчиняти аналогічне кримінальне правопорушення.
Підставою звернення з клопотанням є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи, не одружений, не має сталих соціальних зв'язків; ризику продовження злочинної діяльності, зважаючи на попередню судимість за аналогічний злочин.
Слідчий вважає, що більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам.
У зв'язку з цим просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
Прокурор вимоги, заявлені у клопотанні, підтримав та просив їх задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із цілодобовим домашнім арештом.
Свою позицію мотивував тим, що він хоча й неофіційно проте має місце роботи, проживає у цивільному шлюбі з дівчиною та дитиною.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина 3 ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.2. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 ст. 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, складено і підписано 15.10.2025 та в цей же день вручено останньому.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Згідно із доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, які додані до матеріалів клопотання, та які досліджені судом у ході судового розгляду, а саме: рапортом від 12.09.2025, протоколом затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок від 12.09.2025, висновком експерта від 17.09.2025, показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Разом із тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що свідчать про вірогідність причетності особи до його вчинення та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
3.4. Наявність ризиків
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК)
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Оцінюючи доводи сторін у світлі ч. 1 ст. 177 КПК України та практики ЄСПЛ щодо критеріїв необхідності тримання під вартою, слідчий суддя виходить із того, що реальність ризику переховування корелює із суворістю можливого покарання, даними про особу та її соціально-побутовими обставинами.
По-перше, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до трьох років (ч. 2 ст. 309 КК України). Суворість можливої санкції об'єктивно підвищує вірогідність ухилення від кримінальної відповідальності, особливо на початкових етапах провадження, коли особа усвідомлює невідворотність значних обмежень у разі засудження.
По-друге, інкриміновані дії, за матеріалами провадження, вчинено невдовзі після ухвалення 04.09.2025 стосовно нього обвинувального вироку. Обґрунтована підозра у вчиненні нового кримінального правопорушення не лише свідчить про зневажливе ставлення підозрюваного до покладених на нього обов'язків, а й створює додатковий стимул уникнути правосуддя під загрозою реального призначення покарання за новою підозрою.
По-третє, наведені стороною захисту обставини, які начебто стримують від переховування, не підтверджують наявності міцних соціальних зв'язків. Доводи про «неофіційне працевлаштування» документально не підтверджені, що виключає можливість оцінити сталість і тривалість зайнятості як фактору, що знижує ризик. Не підтверджено також й інші сімейні обставини, на які покликається підозрюваний.
Сукупно ці обставини формують реальну можливість ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду.
З урахуванням наведеного слідчий суддя дійшов висновку, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є наявним, реальним і доведеним належними даними матеріалів клопотання.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Обґрунтована підозра у повторному вчинення кримінального правопорушення, відсутність офіційної зайнятості дає підстави для висновку про існування обґрунтованої ймовірності продовження протиправної діяльності у разі необрання запобіжного заходу.
3.5. Можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме домашній арешт, оскільки застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливість для вчинення ним поза процесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню, а також продовження вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень.
Водночас, слідчий суддя вважає доцільним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби - з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступної доби, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує встановлені ризики, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне покласти зазначені обов'язки в межах строку досудового розслідування.
3.6. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням установлених вище обставин кримінального провадження та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого кримінального правопорушення, про достатні підстави вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 315, 331, 372 КПК України,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у період з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 строком на два місяці, тобто до 15.12.2025 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання;
-заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд.
У визначений слідчим суддею час, в період воєнного стану на території України, дозволити підозрюваному після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатися з місця проживання з метою перебування в укритті.
Роз'яснити підозрюваному положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному після її оголошення та направляється для виконання до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, а також прокурору Черкаської окружної прокуратури для контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 08 год 20 хв 17.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1