Справа № 712/10386/20
Провадження № 2/712/47/25
27 жовтня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого- судді- Пироженко В.Д.
при секретарі - Каплі А.С.
за участі представника позивача прокурора: Сільвестр І.О.
представника виконавчого комітету ЧМР: Кирмана В.О.
за участі представника відповідача адвоката Дрогомана О.О.
за участі представника співвідповідача Олененка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Надія» про стягнення заборгованості за договором,
Позивач Перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором вказуючи, що між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та ОСОБА_1 27.08.2019 року укладено договір № 186 пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у разі будівництва багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Предметом договору є пайова участь відповідача у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у разі будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.1.2 Договору пайова участь ОСОБА_1 у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси складає 940 685 грн. Згідно п.2.2 договору відповідач зобов'язалася, до прийняття об'єкта в експлуатацію, але не пізніше шести місяців з дати укладення договору, сплатити пайову участь в сумі 940 685,00 грн за графіком, що додається до договору пайової участі № 186.
Об'єкт введено в експлуатацію 16.09.2019 відповідно до сертифікату ЧК162192590783, інформація про що розміщена у вільному доступі на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України та актом готовності до експлуатації об'єкта будівництва багатоповерхового будинку по АДРЕСА_1 від 13.09.2019. Кінцевий термін виконання зобов'язання є 16.09.2019 року.
Відомості про сплату коштів пайової участі відсутні, кошти від ОСОБА_1 не надходили, про що повідомив Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради на підставі інформації Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради.
Тому просять стягнути з відповідача на користь виконавчого комітету Черкаської міської ради заборгованість за договором пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси в сумі 940 685,00 грн, 3% річних в сумі 21 494,01 грн та інфляційні збитки в сумі 19754,39 грн, пеню, відповідно до п.3.2.1. договору, в сумі 171 952,06 грн, а всього 1 153 885,46 грн. Також просять стягнути судові витрати понесені позивачем.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.12.2020 відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.03.2021 року підготовче засідання закінчено та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.11.2021 року скасовано заочне рішення від 01.04.2021 року та справу призначено до судового розгляду з проведенням підготовчого засідання.
31.05.2022 року по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Черкаському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру.
09.03.2023 року провадження по справі відновлено, ухвала суду про призначення судової почеркознавчої експертизи не виконана.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2023 року справу повернуто експерту для проведення судової почеркознавчої експертизи.
11.05.2023 року провадження по справі відновлено та справу призначено до підготовчого засідання.
01.06.2023 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси повернуто висновок експерта для доопрацювання.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.06.2023 року провадження по справі відновлено та справу призначено до підготовчого засідання.
10.07.2023 року від позивача надійшла заява про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог. В заяві вказано, що в ході розгляду справи встановлено, що договір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси № 186 від 27.08.2019 року є неукладеним, виникла підстава зміни підстав позовних вимог позивача.
Як зазначено, будинок по АДРЕСА_1 введено в експлуатацію 16.09.2019 року відповідно до сертифікату ЧК 162192590783. Враховуючи, що ОСОБА_1 є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , проте не уклала договір пайової участі із Черкаською міською радою, який в силу вимог закону є обов'язковим до укладення, а також не сплатила пайового внеску до бюджету, тому такі кошти підлягають стягненню на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно збережені кошти, що відповідач повинна була заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту у зв'язку з будівництвом вказаного будинку. Просили стягнути з відповідачки на користь виконавчого комітету Черкаської міської ради 940 685 грн, як пайовий внесок замовників у розвиток інженерно-транспортної інфраструктури за будівництво багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 .
20.09.2023 року до участі в справі, за клопотанням позивача було залучено в якості третьої особи ПП «Надія».
01.07.2024 року від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на зміну підстав позову в якому відповідач зазначає, що ОСОБА_1 дійсно була землекористувачем ділянки по АДРЕСА_1 . У 2015 році вона надала нотаріально посвідчене доручення на право представляти її інтереси щодо оформлення землекористування на визначену земельну ділянку, на вчинення інших дій повноваження не надавалися і вона не мала мети будівництва на земельній ділянці і виступати забудовником. Документів, на які посилається прокурор, вона не підписувала. Підписи виконані з наслідуванням її підпису, але вона не виступала забудовником і жодних документів не підписувала щодо будівельної діяльності. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
08.07.2024 позивач направив клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповідача ПП «Надія». Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ПП «Надія» на користь виконавчого комітету Черкаської міської ради 940 685 грн, як пайовий внесок замовників у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси за будівництво багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 . Вказує, що згідно договору дольової участі у будівництві багатоповерхового житлового будинку від 01.03.2015 року ОСОБА_1 та ПП «Надія» визначено, що предметом договору є передача стороною 1 стороні 2 передбачених цим договором функцій замовника щодо проектування та будівництва багатоповерхового житлового будинку з переходом права власності на нього стороні 2 та визначення порядку взаємодії сторін. Об'єктом договору є багатоповерховий житловий будинок, який розміщений на земельній ділянці за кадастровим номером 7110136700:05:024:0044, яка розташована по АДРЕСА_2 та перебуває у користуванні замовника на підставі договору оренди від 14.02.2006 року.
Пунктом 1.3 договору визначено, що сторона 2 виконує функції замовника щодо проектування та будівництва об'єкту, визначені цим договором. Пунктом 3.4. договору передбачено обов'язок сторони 2 компенсувати сплачену суму пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста згідно ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Договором також надано стороні 2 самостійно, без погодження із стороною 1 укладати договори генерального підряду та інші договори на умовах, визначених стороною 2.
Пунктом 4.3 договору сторони домовилися, що сторона 2 отримує усі права на об'єкт будівництва. З вказаного договору вбачається, що ОСОБА_1 виступає замовником виключно під час оформлення документів, що стосуються початку та завершення будівельних робіт, а також під час документального введення в експлуатацію будинку по АДРЕСА_1 . Тобто договір передбачає часткову передачу функцій замовника будівництва від ОСОБА_1 до ПП «Надія». Вказане свідчить про обов'язок ПП «Надія» взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Черкаси разом із ОСОБА_1 .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.07.2024 року, за клопотанням позивача, до участі в справі в якості співвідповідача залучено ПП «Надія».
02.09.2024 року від відповідача ПП «Надія» надійшов відзив на позовну заяву позивача в якому відповідач зазначає, що п.3.2. договору передбачено, що сторона 1 ( ОСОБА_1 ) зобов'язалася забезпечити оформлення повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, отримання іншої дозвільної чи погоджувальної документації на будівництво, що вимагає особистої участі сторони 1; виконувати всі обов'язки, передбачені цим договором, додатками до нього, а також ті, що ними не передбачені, але випливають зі змісту відносин між сторонами, які необхідні для проектування, будівництва та введення в експлуатацію об'єкта будівництва.
Пунктом 3.4. сторони передбачили компенсацію сплачену суму пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Коваленко А.М. пайову участь не сплатила, а тому не виникло обов'язку перед ОСОБА_1 компенсації такої сплати. Договір пайової участі укладається безпосередньо із замовником будівництва. ПП «Надія» виступало генеральним підрядником і обов'язок сплати пайової участі замість замовника будівництва безпосередньо ПП «Надії» - відсутній. Просив в позові позивачу відмовити.
10.09.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив ПП «Надії» в якому позивач зазначає, що пунктом 4.3. договору сторони домовилися, що сторона 2 (ПП «Надія») отримує усі права на об'єкт будівництва, а тому договір передбачає часткову передачу функцій замовника будівництва від ОСОБА_1 до ПП «Надія». Тобто, вказане свідчить про обов'язок ПП «Надія» взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Черкаси разом із ОСОБА_1
31.05.2025 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси призначено судову почеркознавчу експертизу.
15.05.2025 року провадження у справі відновлено та справу призначено до підготовчого засідання.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.07.2025 року закрито підготовче засідання по справі та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача прокурор Сільвестр І.О. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник виконавчого комітету Черкаської міської ради Кирман В. в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Дрогоман О.О. просив в позові позивачу відмовити з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що жодного документу про будівництво та пайову участь у будівництві будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не підписувала та підписи в даних договорах не її.
Представник відповідача ПП «Надія» - адвокат Олененко О.В. в судовому засіданні просив в позові позивачу відмовити з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що ПП «Надія» є підрядником, а не замовником будівництва житлового будинку.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Однією з функцій, що покладаються на прокуратуру є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом України «Про прокуратуру». Представництво прокуратурою інтересів держави в суді врегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Так, зокрема згідно частини 1 статті 23 вказаного закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно абзацу першого та другого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Стаття 56 ЦПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17).
При цьому також слід зазначити, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019р. у справі №915/20/18).
Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано на те, що між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та ОСОБА_1 27.08.2019 року укладено договір № 186 пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у разі будівництва багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Предметом договору є пайова участь відповідача у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у разі будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . (п.1.1).
Відповідно до п.1.2 Договору пайова участь ОСОБА_1 у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси складає 940 685 грн.
Згідно п.2.2 договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася до прийняття об'єкта в експлуатацію, але не пізніше шести місяців з дати укладення договору, сплатити пайову участь в сумі 940 685,00 грн за графіком, що додається до договору пайової участі № 186.
Об'єкт введено в експлуатацію 16.09.2019 відповідно до сертифікату ЧК162192590783, інформація про що розміщена у вільному доступі на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України та актом готовності до експлуатації об'єкта будівництва багатоповерхового будинку по АДРЕСА_1 від 13.09.2019. Кінцевий термін виконання зобов'язання є 16.09.2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, що передбачено пунктом 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Частиною 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Згідно з положеннями частини 1 вказаної статті органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Повноваження органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, в галузі бюджету, фінансів і цін визначені у статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Предметом позовних вимог є вимога про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відтак, виконавчий комітет Черкаської міської ради є особою, уповноваженою на вжиття заходів щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним використанням коштів місцевого бюджету.
Відповідно до листа Департаменту фінансової політики від 02.07.2020 року № 1018/18-08, було повідомлено департамент економіки та розвитку про те, що станом на 02.07.2020 року кошти від ОСОБА_1 на виконання договору п.2.2. пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси у разі будівництва багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 від 27.08.2019 року за № 186, до міського бюджету не надходили, що відповідно є підставою для застосування прокурором представницьких повноважень, на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», в інтересах держави в особі вказаного органу місцевого самоврядування в якості позивача.
Позивач звернувся до суду з позов та просив стягнути заборгованість за договором пайової участі замовників солідарно із ОСОБА_1 та ПП «Надія».
Позивач зазначає, що між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Надія» укладено договір на пайову участь у будівництві багатоповерхового житлового будинку від 01.03.2015 року. Згідно даного договору ОСОБА_1 передає ПП «Надія» функції замовника щодо проектування та будівництва багатоповерхового житлового будинку з переходом права власності на нього ПП «Надія» та визначення порядку взаємодії сторін.
Пунктом 1.3 договору визначено, що сторона 2 (ПП «Надія») виконує функції замовника щодо проектування та будівництва об'єкту, визначені цим договором. Пунктом 3.4. договору передбачено обов'язок сторони 2 компенсувати сплачену суму пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста згідно ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Договором також надано стороні 2 самостійно, без погодження із стороною 1 ( ОСОБА_1 ) укладати договори генерального підряду та інші договори на умовах, визначених стороною 2.
Пунктом 4.3 договору сторони домовилися, що сторона 2 отримує усі права на об'єкт будівництва.
З вказаного договору вбачається, що ОСОБА_1 виступає замовником виключно під час оформлення документів, що стосуються початку та завершення будівельних робіт, а також під час документального введення в експлуатацію будинку по АДРЕСА_1 . Тобто договір передбачає часткову передачу функцій замовника будівництва від ОСОБА_1 до ПП «Надія».
За змістом частини 3 зазначеної статті Закону пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
За приписами ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
На час отримання відповідачем ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень та дозволу на виконання будівельних робіт стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачала, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 2).
В судовому засіданні була допитана відповідач ОСОБА_1 яка пояснила, що ніяких договорів ні з виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ні з ПП «Надія» вона не укладала та не брала на себе обов'язок щодо сплати коштів пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси, замовником будівництва багатоквартирного будинку вона не була.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2023 року призначалися судові почеркознавчі експертизи щодо підпису відповідачки ОСОБА_1 на договорі про пайову участь.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/124-23/4675-ПЧ від 26.04.2023 року, підписи від імені ОСОБА_1 в колонках «замовник» в графах « ОСОБА_1 » у договорі пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси № 186 від 27.08.2018 року, у додатках № 1 до договору пайової участі замовників, у додатку № 2 до договору про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси від 27.01.2019 № 186 «Графік сплати пайової участі», виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з ретельним наслідуванням будь-якого справжнього підпису ОСОБА_1 .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.03.2025 року призначена судово-почеркознавча експертиза.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/124-25/6197-ПЧ від 09.05.2025 року, підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Замовник» у акті готовності об'єкта до експлуатації від 13.09.2019 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, з ретельним наслідуванням будь-якого справжнього підпису ОСОБА_1 .
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 не є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 , нею не укладався договір пайової участі із Черкаською міською радою, який в силу вимог закону є обов'язковим до укладення, а тому вимоги позивача в частині стягнення на підставі ст. 1212 ЦК України, як безпідставно збережених коштів, не підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 42023220100000 від 29.06.2023 року за ознаками скоєння кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Разом з тим, в судовому засіданні було встановлено та не заперечувалося представником відповідача ПП «Надія», що ПП «Надія» виступало генеральним підрядником будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 і об'єкт введено в експлуатацію 16.09.2019 відповідно до сертифікату ЧК162192590783. Генеральним підрядником зазначено ПП «Надія».
Представник відповідача ПП «Надія» в судовому засіданні зазначив, що відповідно до п.п.3.4 договору дольової участі у будівництві багатоповерхового будинку передбачено, що сторони передбачили компенсацію сплачену суму пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
Таким чином, судом встановлено, що ПП «Надія» та виконавчий комітет Черкаської міської ради договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту стосовно будівництва будинку по АДРЕСА_1 не укладали.
Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладеною в постановах від 08.10.2019р. у справі № 911/594/18 і від 14.12.2021р. у справі №643/21744/19, перерахування замовником об'єкта будівництва у передбачених законом випадках коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до відповідного місцевого бюджету є обов'язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов'язковим на підставі закону.
Строк, визначений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» для укладення договору пайової участі - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов'язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов'язку замовника та не звільняє замовника від обов'язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.
Тобто відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання генерального підрядника сплатити визначені суми.
Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначала зобов'язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об'єкта в експлуатацію. Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а отже, і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.
Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після втрати нею чинності.
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в розвитку інфраструктури населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.
У зв'язку з тим, що в судовому засіданні було встановлено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту із ОСОБА_1 не укладався,а будинок був збудований та прийнятий в експлуатацію генеральним підрядником ПП «Надія», права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом.
У такому разі суд має виходити з того, що генеральний підрядник без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту відповідно до пункту 3.4. договору, якою сторони передбачили компенсацію сплачену суму пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).
Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Тобто зобов'язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Враховуючи вищевикладене суд відхиляє доводи відповідача ПП «Надія» про те, що наразі відсутня правова підстава для сплати коштів пайової участі по об'єкту будівництва саме ПП «Надія», як генерального підрядника. Суд також враховує той факт, що ПП «Надія» неодноразово намагалися укласти мирову угоду з виконавчим комітетом Черкаської міської ради щодо сплати пайових внесків по об'єкту будівництва.
Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
З відповідача ПП «Надія» підлягає стягненню сума 940 685 грн., як пайовий внесок замовників у розвиток інженерно-транспортної інфраструктури за будівництво багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Постільки позивачем сплачено судовий збір в сумі 17 308,28 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 02.10.2020 року № 1639, а в ході розгляду справи позивач зменшив свої позовні вимоги на суму 940 685,00, тому до стягнення з відповідача ПП «Надія» підлягає сума сплаченого судового збору 14 110,27 грн. Інша частина сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу за його заявою.
В частині стягнення солідарного боргу із відповідача ОСОБА_1 суд вважає позивачу відмовити.
Так як позивачем не доведено вину відповідача у несплаті пайового внеску, суд вважає стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 понесені нею витрати на проведення судових почеркознавчих експертиз, що підтверджено квитанціями про сплату, в сумі 14 466,18 грн, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 6,12, 13,18, 263, 265, 268 ЦПК України, на підставі ст. 15, 56, 83, 1212 Цивільного кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із Приватного підприємства «Надія» (м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, 27, код ЄДРПОУ 21356758) на користь виконавчого комітету Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38031150, банк: Казначейство України, МФО 899998, р/р UА268999980314191921000023002) заборгованість за договором пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси № 186 від 27.08.2019 в сумі 940 685,00 грн (дев'ятсот сорок тисяч шістсот вісімдесят п'ять грн 00 коп).
В іншій частині позову позивачу відмовити.
Стягнути із Приватного підприємства «Надія» (м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, 27, код ЄДРПОУ 21356758) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 029111 р/р НОМЕР_1 МФО 820172) понесені судові витрати в сумі 14 110,27 грн.
Стягнути з Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 029111 р/р НОМЕР_1 МФО 820172) на користь ОСОБА_1 іпн. НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_3 ) понесені нею судові витрати в сумі 14 466,18 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 27.10.2025
Головуючий:
Позивач: Перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури (м. Черкаси вул. Б. Хмельницького, 60 , ЄДРПОУ 02911119).
Виконавчий комітет Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38031150, банк: Казначейство України, МФО 899998, р/р UА268999980314191921000023002 м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36).
ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_2 , прож. АДРЕСА_3 ).
Приватне підприємство «Надія» (м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, 27, код ЄДРПОУ 21356758).