Справа № 712/5878/25
Провадження № 2/712/2814/25
24 жовтня 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Пономаря В.О.,
за участі секретаря судового засідання Васильєвої Д.А.,
представника позивача Пропадущого А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та зміну розміру їх стягнення,
І. Описова частина
1.1. Короткий виклад позиції позивача та відповідача
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру та звільнення від сплати аліментів, посилаючись на те, що між сторонами 30.05.2009 був зареєстрований шлюб, який рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.05.2021 розірвано. Від шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , 2009 року народження, ОСОБА_4 , 2013 року народження, та ОСОБА_5 , 2018 року народження.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.09.2023 з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) на утримання трьох дітей.
Позивач зазначає, що відповідно до акту обстеження умов проживання від 02.06.2023, а також із змісту позовної заяви самої відповідачки у справі про визначення місця проживання дітей, встановлено, що син ОСОБА_4 , 2013 року народження, з кінця лютого 2023 року фактично проживає з батьком - позивачем, який забезпечує його утримання та виховання.
Такі обставини підтверджені також рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.02.2024, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, та ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.01.2025, якою затверджено мирову угоду сторін, згідно з якою місце проживання малолітнього ОСОБА_4 визначено з батьком, а ОСОБА_5 - з матір'ю.
Позивач посилається на положення Сімейного кодексу України, відповідно до яких батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у разі зміни матеріального чи сімейного стану сторін суд має право змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
На обґрунтування позову позивач зазначає, що оскільки син ОСОБА_6 проживає разом із ним, а не з матір'ю, продовження стягнення аліментів на користь відповідачки є безпідставним.
У зв'язку з цим просить суд:
-припинити примусове стягнення аліментів на користь відповідачки ОСОБА_2 з ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , 2013 року народження, які стягуються на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.09.2023 у справі № 712/4673/23.
-змінити розмір стягнення аліментів на користь відповідачки з на частку усіх видів доходу (але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) на утримання ОСОБА_3 , 2009 року народження, та ОСОБА_5 , 2018 року народження.
Відповідач ОСОБА_2 правом на подання відзиву не скористалася.
1.2. Рух справи в суді першої інстанції, процесуальні рішення
Позовна заява ОСОБА_1 02.05.2025 надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.05.2025 позовна заява залишена без руху.
Представником позивача ОСОБА_7 13.05.2025 подана заява про усунення недоліків.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.05.2025 відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17.07.2025 закрито підготовче засідання.
Суд 16.10.2025 перейшов до стадії ухвалення рішення.
1.3. Позиції сторін в судовому засіданні
У судовому засіданні представник позивача Пропадущий А.В. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити позовну заяву з наведених у ній мотивів та підстав. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзиву на позовну заяву не подавала, жодних заяв чи клопотань до суду не направляла, причини неявки суду не відомі.
Отже, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, відповідач не з'явилась в судове засідання та не повідомила про причини неявки, внаслідок чого на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.10.2025, враховуючи положення ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.
ІІ. Мотивувальна частина рішення
2.1.Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У ст. 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати, спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей (див. постанову Верховного Суду від 14.032018 у справі № 682/690/16-ц).
Відповідно до ст. 197 СК України, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі.
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, шо розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно із п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до п. 17 вказаної постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Вимогами ст. 13, 81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
2.2. Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, оцінка суду
Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, зареєстрованому 30.05.2009 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції.
Від зазначеного шлюбу сторони мають трьох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.05.2021 шлюб між сторонами розірвано.
Після розірвання шлюбу діти проживали разом із матір'ю ОСОБА_2 й рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.09.2023 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу).
За твердженням позивача з лютого 2023 року син ОСОБА_8 проживає з батьком, який забезпечує його утримання та виховання.
Відповідно до акта обстеження умов проживання № 262 від 02.06.2023, складеного головним спеціалістом Служби у справах дітей Черкаської міської ради Зубалій Н.А. та Ситнік Л.І., встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживають без реєстрації батько ОСОБА_1 , син ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , яка є цивільною дружиною батька.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.02.2024 у справі № 712/5608/23 у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 відмовлено.
У подальшому, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.01.2025 у справі № 711/5476/24 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно із якою: місце проживання малолітнього ОСОБА_4 визначено разом із батьком, а місце проживання малолітньої ОСОБА_5 визначено разом із матір'ю.
2.3.Оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Щодо позовної вимоги про припинення стягнення аліментів на сина ОСОБА_4
Позивач обґрунтовує вимогу тим, що з кінця лютого 2023 року малолітній ОСОБА_6 фактично проживає з ним і перебуває на його утриманні. Зазначене обставина підтверджується судовими рішеннями та актом обстеження умов проживання № 262 від 02.06.2023. Ці докази є належними та допустимими і свідчать про зміну сімейного стану сторін (місця проживання дитини), що відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України є самостійною підставою для зміни раніше визначених аліментних зобов'язань. Відповідачка таких обставин не спростувала, відзив та докази на їх заперечення не подала. З огляду на викладене продовження стягнення аліментів на користь відповідачки на утримання ОСОБА_6 позбавлене правової підстави і суперечить цільовому призначенню аліментів як власності дитини. Отже, вимога про припинення стягнення аліментів на цього сина є обґрунтованою.
Щодо зміни розміру аліментів на двох інших дітей (Дениса 2009 року народження та ОСОБА_10 2018 року народження
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.09.2023 з позивача стягуються аліменти у розмірі 1/2 частини доходу на трьох дітей. Після зміни місця проживання ОСОБА_6 та затвердження мирової угоди щодо проживання дітей з кожним із батьків відповідно ( ОСОБА_6 - з батьком, ОСОБА_10 - з матір'ю) зменшилася кількість дітей, на утримання яких аліменти мають сплачуватися відповідачці, і одночасно зросло фактичне навантаження на позивача (він утримує ОСОБА_6 повністю). За таких умов застосування ч. 1 ст. 192 СК України та ч. 4 ст. 273 ЦПК України є виправданим.
Разом із тим суд бере до уваги орієнтовні частки, визначені ч. 5 ст. 183 СК України (на двох дітей - як правило 1/3 доходу), але зазначена норма не має імперативного характеру й допускає відступ, якщо цього потребують інтереси дітей і конкретні обставини справи (ст. 182 СК України, п. 17, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006). Оскільки позивач фактично утримує одного із трьох дітей, а двоє інших проживають із матір'ю, зменшення частки стягнення на користь відповідачки до 1/4 усіх видів доходу на двох дітей суд оцінює як таке, що забезпечує баланс між інтересами всіх дітей і не порушує гарантій мінімального розміру аліментів. Відповідачка доказів, які б свідчили про необхідність збереження попереднього розміру 1/2, не подала.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання законної сили рішенням суду. Підстав для відступу від цього підходу суд у справі не встановив.
2.4. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з наведеним, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 968,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та зміну розміру їх стягнення задовольнити повністю.
Припинити з часу набрання рішення законної сили примусове стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.09.2023 № 712/4673/23.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.09.2023 у справі № 712/4673/23 з 1/2 на 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 (дев'яносто шість) коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 24.10.2025.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя В.О. Пономар