Справа №712/6762/25
Провадження № 1-кп/712/764/25
24 жовтня 2025 року м.Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250310000954 від 13.03.2025, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Броварки Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого водієм вантажного транспортного засобу у ФОП ОСОБА_10 , неодруженого, немаючого на утриманні дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
13 березня 2025 року близько 19 год. 30 хв.,ОСОБА_8 , керуючиавтомобілем марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Смілянська зі сторони вулиці Оборонна в напрямку до вулиці Надпільна, поблизу будинку №77, що по вулиці Смілянська, проявив неуважність та порушив вимоги:
- п.2.3.б) Правил дорожнього руху України, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п.18.1. Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Так, ОСОБА_8 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухаючись в місті Черкаси по проїзній частині вулиці Смілянська зі сторони вулиці Оборонна в напрямку до вулиці Надпільна, будучи заздалегідь об?єктивно проінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований по вулиці Смілянська поблизу будинку №77, та позначений дорожньою розміткою 1.14.2 Правил дорожнього руху України, та дорожнім знаком 5.38.1 та 5.38.2 «Пішохідний перехід»Правил дорожнього руху України, грубо порушуючи вказані правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, вчасно не застосував заходів для зменшення швидкості руху свого транспортного засобу і не зупинився, не надавши дорогу пішоходові, дляякого може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух прямо таскоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину вулиці Смілянська по пішохідному переходові справа наліво відносно напрямку руху автомобіля.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови у вигляді забою головного мозку, травми грудної клітки у вигляді переломів 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 ребер зліва (без зазначення детальної локалізації) із розвитком гемопневмотораксу (накопичення повітря та крові в плевральній порожнині), та забою лівої легені, травми тазу у вигляді переломів крижової, лобкових та сідничних кісток, травми хребта, у вигляді переломів поперечних відростків 4, 5 поперекових хребців, травми лівої нижньої кінцівки, у вигляді перелому лівої стегнової кістки, травми правої нижньої кінцівки, у вигляді перелому медіальної кісточки правого гомілкового суглобу, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №02-01/327 від 14.05.2025, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя.
Спричинення потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень знаходиться в причинному зв?язку, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №СТ/132E-25 від 15.05.2025, з порушенням водієм автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_11 пункту 18.1 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
У судовому засіданні ОСОБА_12 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. ОСОБА_12 показав, що ввечері 13 березня 2025 року, в темну пору добу він рухався на автомобілі Volkswagen Passat по вул.Смілянська, в м.Черкаси, зі сторони вулиці Оборонна в напрямку до вулиці Надпільна, та здійснив наїзд на пішоході ОСОБА_6 , який перетинав дорогу на нерегульованому пішохідному переході. Обвинувачений зазначив, що він не побачив пішохода, і орієнтувався на автобус, який в цей час рухався в іншій смузі руху, в попутному напрямку. Після ДТП ОСОБА_8 викликав швидку медичну допомогу, поліцію, та залишався на місці пригоди. В подальшому, ОСОБА_8 неодноразово приїздив до потерпілого в лікарню; здійснював оплату всіх витрат на лікування (наявні відповідні чеки), і після виписки потерпілого з лікарні виплатив йому грошові кошти в рахунок відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП (близько 3500 доларів США). Загальна сума коштів, сплачених ОСОБА_8 на лікування потерпілого, та в якості компенсації заподіяної шкоди, склала близько 7000-8000 доларів США. Обвинувачений погоджується, що дорожньо-транспортна пригода трапилась через порушення ним пункту 18.1 Правил дорожнього руху. ОСОБА_8 щиро розкаюється у вчиненому, шкодує про те, що трапилось. Він зазначив, що нині працює водієм вантажного транспортного засобу у ФОП ОСОБА_10 , на евакуаторі, та періодично надає допомогу Збройним Силам України, здійснюючи евакуацію техніки, пошкодженої в ході бойових дій. За вказаних обставин, ОСОБА_8 просив не позбавляти його права керування транспортними засобами.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву про проведення розгляду справи без його участі. В заяві потерпілий зазначає, що він не має претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_8 ; просить суворо не карати обвинуваченого, та не позбавляти права керування транспортними засобами.
Врахувавши наведене, запитавши думку присутніх учасників кримінального провадження, які не заперечили щодо проведення судового засідання за даної явки, суд, відповідно до положень ст.325 КПК України визнав за можливе з'ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності належним чином повідомленого потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. В порядку ч.3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_13 .
Вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , суд керується положеннями ст.ст.65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст.286 і ст.287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Обираючи вид та міру покарання суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд приймає до уваги, що скоєний злочин, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, та є необережним тяжким злочином проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
ОСОБА_12 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, працює водієм вантажного транспортного засобу у ФОП ОСОБА_10 , неодружений, на утриманні дітей не має; за місцем роботи характеризується позитивно; має постійне місце проживання.
Згідно з розпискою ОСОБА_6 від 24.09.2025, долученою до матеріалів справи, ОСОБА_8 відшкодував потерпілому завдану внаслідок ДТП майнову та моральну шкоду в сумі 3500 доларів США; потерпілий не має претензій до ОСОБА_8 щодо ДТП.
Стороною захисту долучено до справи: Подяка командування військової частини НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_8 за вагомий внесок у забезпечення матеріально-технічними засобами Роти ударних безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_4 окремої бригади ТрО; та клопотання командира роти безпілотних авіаційних комплексів військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_15 , в якому зазначається, що ОСОБА_8 надає послуги на безоплатній основі підрозділам ЗСУ у вигляді евакуації та ремонту техніки пошкодженої в ході бойових дій; і просить не позбавляти останнього права керування транспортними засобами.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_16 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_16 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також враховує думку потерпілого ОСОБА_6 , який в заяві від 24.09.2025 просив суворо не карати обвинуваченого, і призначити покарання без ізоляції від суспільства, та не позбавляти ОСОБА_16 права керувати транспортними засобами.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_14 покарання в межах, установлених санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі, та застосувати ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання доцільності призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, суд також враховує думку потерпілого, який просив не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення та характеру допущених обвинуваченим ОСОБА_8 порушень вимог Правил дорожнього руху, ставлення ОСОБА_8 до вчиненого, його поведінку після дорожньо-транспортної пригоди, а також зайняття ним посади водія вантажного транспортного засобу ФОП ОСОБА_10 , та надання допомоги Збройним Силам України під час евакуації транспортних засобів, суд дійшов висновку про недоцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 положень ст.69 КК України судом не встановлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 відсутній та підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Питання скасування арешту суд вирішує відповідно до вимог ст.174 КПК України.
Процесуальні витрати на проведення судової експертизи технічного стану автомобіля та судової автотехнічної експертизи сплачені в повному обсязі ОСОБА_8 (квитанції від 07.04.2025 №2.115207881.1; від 18.06.2025 №1.183552483.1).
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ч.15 ст.615, ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.03.2025 у справі №712/3160/25, а саме автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Речові докази у кримінальному провадженні:
- автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання на спеціальний майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (м.Черкаси, вул.Пастерівська, 104) - повернути за належністю власнику ОСОБА_17 ;
- лазерний диск «Axent DVD+R» з відеозаписами камер вуличного відеоспостереження з проїзної частини по вул.Смілянська, 77, м.Черкаси, який долучений до матеріалів кримінального провадження, -залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1