Справа № 712/272/25
Провадження № 2/712/1362/25
15 жовтня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - Токової С.Є.,
при секретарі - Білик О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість «Дільниця 6» про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості, -
09 січня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість «Дільниця 6» про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості. Просить суд визнати протиправними дії ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість «Дільниця 6» щодо нарахування ОСОБА_1 боргу за надання послуг з управління багатоквартирним будинком з 01.08.2020 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , в розмірі 18607.24 грн. та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість «Дільниця 6» здійснити перерахунок заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , виключивши суму боргу, нараховану після 01.08.2020 року в розмірі 18607.24 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 січня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 01 вересня 2025 року вирішено перейти від розгляду справи за позовом в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представником відповідача ТОВ " Управлінська компанія " Нова Якість" Тарасенком А.Ю. через систему " Електронний суд" подано заяву про закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст. 255 ЦПК України, яку представник обгрунотовує наступним.
Так, предметом позову є визнання протиправними дій ТОВ " Управлінська компанія " Нова Якість" Дільниця 6" та зобов"язання товариства здійснити перерахунок заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 виключивши суму боргу 18607.24 грн.
В той же час, товариством такий перерахунок наразі проведено , у зв"язку з чим, предмет спору відсутній , а провадження у справі підлягає закриттю.
01.10.2025, через «Електронний суд» від представника відповідача Атамася С.С. надійшли пояснення, відповідно до яких ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість «Дільниця 6» проведено перерахунок заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 , в якому було виключено всю нараховану заборгованість за період з 21.05.2019 по 31.03.2025, в тому числі і по особовому рахунку Позивача, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 21.05.2019-31.03.2025 між виконавцем ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість «Дільниця 6» та отримувачем ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність предмету спору.
У судове засідання сторони не з'явились, тому фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання представників відповідача про закриття провадження у справі, вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Підстави для закриття провадження у справі визначені устатті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19), від 31 липня 2023 року (справа № 335/8285/22).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається із заяви представників відповідача перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за надання послуг з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 за період з 21.05.2019 року по 31.03.2025 року проведено, про що свідчить акт звіряння взаємних розрахунків між ТОВ " Компанія " Нова Якість Дільниця № 6 та ОСОБА_1 , тобто перерахунок відбувся вже в процесі розгляду справи.
Обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу juranovitcuria. Тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 року по справі №662/397/15-ц.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що перерахунок заборгованості ОСОБА_1 було здійснено в процесі розгляду справи, суд вважає за можливе задовольнити заяву представників відповідача про закриття провадження у справі.
Про закриття провадження у справі суд, в силу вимог ч.2 ст.255 ЦПК України постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Позивач за подання до Соснівського районного суду м. Черкаси позовної заяви судовий збір не сплачував , оскільки звернувся до суду в порядку Закону України " Про захист прав споживачів".
У зв"язку з чим суд не вбачає підстав для застосування частини 1 статті 142 ЦПК України та повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З приводу стягнення з відповідач витрат, понесених позивачем за професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Таким чином, згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України позивач має право на присудження з відповідача на свою користь судових витрат (судового збору та витрат на професійну правничу допомогу) за сукупності таких обставин: 1) після звернення позивача з позовом відповідач самостійно задовольнив пред'явлені до нього позовні вимоги, 2) позивач не підтримує свої позовні вимоги у зв'язку з їх задоволенням відповідачем, 3) суд закрив провадження у справі.
Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1ст. 137 ЦПК України, відповідно до якої витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником відповідача 18.02.2025 року у запереченнях на відповідь на відзив ( а.с.106 ) таке клопотання заявлено.
Понесені витрати на професійну правничу допомогу позивач підтверджує договором про надання правової допомоги б/н від 30.12.2024 року укладеним між адвокатом Постригань Т.Л. та ОСОБА_1 ( а.с.103) та актом юридичних ( консультаційних) послуг за договором про надання правничої допомоги від 30.12.2025 року.
Між тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є значно завищеним виходячи із вищевказаних критеріїв.
Так, зокрема, суд враховує, що справа не є складною, її розгляд проводився в порядку спрощеного позовного провадження, за аналогічними позовними заявами постановлені судові рішення, що свідчить про однотипність позовних вимог та незначний обсяг наданих адвокатом послуг.
Суд не бере до уваги заяви та клопотання, які подані представником заявника Степовим А.А. (а.с. 116-146 ), оскільки він не є учасникомм справи, а довіреність, яку він долучає до поданих документів не посвідчена нотаріально, що прямо суперечить вимогам ст. 62 ЦПК України.
З огляду на те, що в ході розгляду даної справи встановлено що відповідачем були задоволенні позовні вимог після пред'явлення позову, наявність заперечень відповідача проти стягнення судових витрат у заявленому розмірі, у відповідності до вимог ч.3ст.142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн. ( одна тисяча п"ятсот ) грн.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 255, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
Клопотання представників відповідача про закриття провадження у справі задовольнити .
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість «Дільниця 6» про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості- закрити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Управлінська компанія "Нова Якість" Дільниця 6 " на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) 1 500 грн (одна тисяча п"ятсот ) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду
Суддя : С.Є. Токова