Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9920/25
Номер провадження 1-кс/711/2502/25
23 жовтня 2025 року м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця за національністю, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, -
Слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого суді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування без визначення застави.
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи незаконно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений період часу, але не раніше ніж 23.08.2025 та не пізніше 29.08.2025, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , переслідуючи спільний умисел на придбання та зберігання наркотичного засобу - канабіс з метою подальшого збуту, на території земельної ділянки за кадастровим номером 7124688500:04:003:0157 з координатами 48.856827, 29.849719, яка розташована в адміністративних межах с. Шукайвода, Христинівської міської громади, Уманського району Черкаської області зірвали фрагменти рослин роду конопель попередньо вирощених на зазначеній земельній ділянці, та в подальшому у висушеному стані за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах перемістили придбаний таким чином наркотичний засіб - канабіс на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 продовжили зберігати з метою подальшого збуту в салоні автомобіля «HYUNDAI H-1», р.н. НОМЕР_1 за вищевказаною адресою.
Так, 29.08.2025 в період часу з 22 години 03 хвилини по 23 годину 25 хвилин працівниками правоохоронних органів проведено обшук автомобіля «HYUNDAI H-1», р.н. НОМЕР_1 розташованого за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Велика Севастянівка, вул. Лесі Українки, буд. 1, в ході якого в салоні зазначеного автомобіля виявлено та вилучено полімерні відра із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-25/12908-НЗПРАП від 30.08.2025 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, загальна маса якого становить 5595.44 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є особливо великими розмірами, який ОСОБА_5 спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
За таких обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, вчинені за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах.
29.08.2025 ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
30.08.2025 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.08.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27.10.2025.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження: даними протоколу № 2235/69/09-2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді спостереження за місцем, а саме земельної ділянки за кадастровим номером 7124688500:04:003:0157 з координатами 48.856827, 29.849719, яка розташована в адміністративних межах с. Шукайвода, Христинівської міської громади, Уманського району Черкаської області; даними протоколу № 2123/69/09-2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - негласне отримання зразків необхідних для порівняльного дослідження, даними висновку експерта №СЕ-19/124-25/12297-НЗПРАП від 29.08.2025; даними висновку експерта №СЕ-19/124-25/12873-НЗПРАП від 29.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу обшуку від 29.08.2025; даними протоколу обшуку від 29.08.2025; даними висновку експерта № СЕ-19/124-25/12908-НЗПРАП від 30.08.2025; даними висновку експерта № КСЕ-19/124-25/13399 від 02.10.2025; даними висновку експерта № СЕ-19/124-25/12908-НЗПРАП від 30.08.2025; даними протоколу обшуку від 04.09.2025; даними висновку експерта № СЕ-19/124-25/13175-НЗПРАП від 15.09.2025, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури від 20.10.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025 продовжений до трьох місяців, тобто до 30.11.2025.
Підставою для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри, метою - забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, в тому числі запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси беззаперечно встановлені ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зникли та не зменшились.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, зокрема у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому враховуючи тяжкість можливого майбутнього покарання існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
В даному кримінальному провадженні суворість покарання, що може бути призначене підозрюваному, має значення для оцінки ризику його переховування.
Разом з тим, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема на понятих - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були залучені під час проведення слідчих (розшукових) дій за участю підозрюваного в даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показів, шляхом підкупу, погроз чи іншого.
До того ж, на цей час, в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх свідків, яким відомі обставини вчинення злочину, у зв'язку з чим ОСОБА_5 перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показань та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, згідно до зібраних матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 вчинив злочин спільно та за попередньою змовою групою осіб, а саме спільно із іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, з метою побудови власної версії виправдання своїх незаконних дій та вживати інших заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Одночасно, необхідно врахувати, що ОСОБА_5 , непрацевлаштований та не має систематичного законного джерела доходу, що вказує на те, що така злочинна діяльність є основним джерелом його доходу, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері, що вказує на ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, в даному випадку слід врахувати суспільну небезпеку, інкримінованого підозрюваному злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, яка визначається тим, що підозрюваний здійснював зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс у особливо великих розмірах з метою подальшого збуту, що відзначається підвищеною суспільною небезпекою, оскільки його вчинення створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, підриває моральні засади суспільства та сприяє поширенню наркотичної залежності серед населення.
Виходячи з усього вище перерахованого, слідчий приходить до висновку, що жоден із м'якших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, шляхом незаконного впливу на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити вчиняти правопорушення у якому підозрюється, виникла необхідність у продовженні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Вказані вище обставини свідчать про недостатність застосування найбільш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного.
Обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти вказаним ризикам. Тяжкість інкримінованого злочину та усвідомлення підозрюваним ймовірність призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, відсутність постійного джерела доходу, свідчать про ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від суду та може продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
На підставі вищевикладеного, та враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованого підозрюваному діяння, слідчий вважає за необхідне продовжити запобіжний захід відносно ОСОБА_5 виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків
Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину, з метою запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий просить задовольнити клопотання.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється розслідування кримінального провадження №12025250000000577 від 21.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України. В даному провадженні підозрюється ОСОБА_5 за ч.3 ст.307 КК України. Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.08.2025 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Ризики продовжують існувати та збільшилися, адже ще проводяться експертизи, які повпливають на обсяг обвинувачення, що впливає на ризики. Додав, що ОСОБА_5 не працевлаштований, а тому є ймовірність подальшого вчинення подібних злочинів з корисливих мотивів. Просить продовжити запобіжний захід.
Слідчий ОСОБА_4 підтримав думку прокурора.
Адвокат ОСОБА_13 . Заперечив щодо задоволення клопотання. Вказав про особу, що має позитивну спрямованість, здійснює догляд за батьком, який тяжко хворий. Просить застосувати цілодобовий домашній арешт для догляду.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника та повідомив, що не мав корисливий мотив, тільки для особистого вживання.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст.199 КПК зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, яке, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч.3 ст.307 КК України).
29.08.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
30.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
31.08.2025 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/8057/25) ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27.10.2025, без визначення розміру застави.
Як з'ясовано в ході судового розгляду та не заперечувалося жодною із сторін, вказана ухвала була предметом розгляду суду апеляційної інстанції та залишена без змін у вигляді тримання під вартою без внесення застави.
Таким чином, дія запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, закінчується 27.10.2025, що стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою.
Згідно з положеннями ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий у клопотанні та прокурор під час судового розгляду наголошували, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 , а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду слідчих та процесуальних дій для об'єктивного, повного завершення досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_14 від 20.10.2025 у зв'язку з необхідністю виконання ряду слідчих та процесуальних дій строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000577 продовжений до трьох місяців, тобто до 30.11.2025.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконання яких необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.
Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Висновок про те, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, залишається обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання, а саме: даними протоколу № 2235/69/09-2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді спостереження за місцем, а саме земельної ділянки за кадастровим номером 7124688500:04:003:0157 з координатами 48.856827, 29.849719, яка розташована в адміністративних межах с. Шукайвода, Христинівської міської громади, Уманського району Черкаської області; даними протоколу № 2123/69/09-2025 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - негласне отримання зразків необхідних для порівняльного дослідження, даними висновку експерта №СЕ-19/124-25/12297-НЗПРАП від 29.08.2025; даними висновку експерта №СЕ-19/124-25/12873-НЗПРАП від 29.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу за результатами проведення НСРД - спостереження за місцем від 28.08.2025; даними протоколу обшуку від 29.08.2025; даними протоколу обшуку від 29.08.2025; даними висновку експерта № СЕ-19/124-25/12908-НЗПРАП від 30.08.2025; даними висновку експерта № КСЕ-19/124-25/13399 від 02.10.2025; даними висновку експерта № СЕ-19/124-25/12908-НЗПРАП від 30.08.2025; даними протоколу обшуку від 04.09.2025; даними висновку експерта № СЕ-19/124-25/13175-НЗПРАП від 15.09.2025, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Отже, на думку слідчого судді, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання та продовження заходу забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Також слід звернути увагу, що відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.
Однак, зазначені стороною захисту доводи та надані на їх обґрунтування матеріали не спростовують висновки про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 на такому рівні, який є достатнім для обрання та продовження запобіжного заходу стосовно нього.
Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 31.08.2025.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за інкримінований в провину ОСОБА_5 особливо тяжкий злочин, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна (ч.3 ст.307 КК України). Тяжкість ймовірного покарання підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику можливого переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, оскільки з урахуванням санкції ч.3 ст.307 КК України у разі засудження останнього до нього не може бути застосовано положення ст.75 КК України щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність реального відбуття покарання, яке йому загрожує, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту.
Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, зокрема, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, здійснює догляд за тяжкохворим батьком, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Разом з тим, перебуваючи на волі, ОСОБА_15 може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема на понятих - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були залучені під час проведення слідчих (розшукових) дій за участю підозрюваного в даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показів, шляхом підкупу, погроз чи іншого. До того ж, на цей час, в ході досудового розслідування не встановлено та не допитано всіх свідків, яким відомі обставини вчинення злочину, у зв'язку з чим ОСОБА_5 перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи до дачі завідомо неправдивих показів та вживати заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження. Також, згідно до зібраних матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 вчинив злочин спільно та за попередньою змовою групою осіб, а саме спільно із іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у зв'язку з чим останній перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, з метою побудови власної версії виправдання своїх незаконних дій та вживати інших заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного розслідування кримінального провадження, що також вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , непрацевлаштований та не має систематичного законного джерела доходу, що вказує на те, що така злочинна діяльність є основним джерелом його доходу, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі, може продовжити таку злочинну діяльність, вчиняючи нові корисливі злочини у цій сфері.
Таким чином, слідчий приходить до висновку, що підстави, за яких було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
При цьому, слідчий суддя враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованого органом досудового розслідування злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на думку слідчого судді, є виправданим.
За таких обставин, з урахуванням наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
Слідчий суддя також звертає увагу на тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, а тому суд, своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 особливо тяжкого кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.
З огляду на зазначене, враховуючи вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінальних правопорушень, суспільну небезпеку інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров'ю населення, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в кримінальному провадженні є тримання під вартою, а тому такий запобіжний захід, з урахуванням вимог ч.1 ст.197 КПК України, має бути продовжений в межах строку досудового розслідування.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а саме можливості переховуватись від слідства та суду, спілкуванню підозрюваного з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином та можливого вчинення інших кримінальних правопорушень на даній стадії кримінального провадження.
Доводи сторони захисту щодо догляду за хворим батьком, окрім наявності підтвердження діагнозу, нічим не доводяться. Враховано, що сім'ї не має, на утриманні малолітні діти не перебувають.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що підстави, за яких слідчим суддею було застосовано підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились, відтак слідчий суддя вважає, що запобігти вказаним вище ризикам, можливо виключно продовживши строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно ОСОБА_5 .
А тому, з урахуванням досліджених у судовому засіданні матеріалів досудового розслідування та обставин вчинення кримінального правопорушення, висвітленого в підозрі у даній редакції, яке, в тому числі, є особливо тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ч.3 ст.307 КК України), підстав для визначення розміру застави при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , про що клопотала сторона захисту, слідчий суддя, керуючись ч.4 ст.183 КПК України, не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без можливості внесення застави, тобто до 30.11.2025 включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.
Строк дії ухвали визначити до 30 листопада 2025 року, включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 24.10.2025.
Слідчий суддя: ОСОБА_1