Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7708/25
Провадження №2/711/3464/25
08 жовтня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.12.2021 він з відповідачем уклали шлюб, який зареєстрований Черкаським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 2440.
Як зазначено, за час подружнього життя у них народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу буде мешкати з відповідачем.
У позовній заяві також вказано, що одруження з відповідачем виявилося невдалим. Спільне життя не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові один до одного. Під час спільного життя між ними відбувалися сварки з різних побутових причин, між ними немає взаєморозуміння, у них різні погляди на життя. На підставі цих непорозумінь вони практично не спілкуються, а якщо й спілкуються, то тільки з приводу сина.
Позивач зауважує на тому, що на теперішній час він мешкає з відповідачем окремо та не веде з нею спільного господарства. Кожен з них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, має місце непорозуміння з різних питань сімейного життя, з-за взаємних претензій один до одного. Наміри до примирення та збереження сім'ї не надали позитивного результату. На його думку, на теперішній час їхня сім'я остаточно розпалась і зберегти її не уявляється можливим. В зв'язку з тим, що їхнє сімейне життя з відповідачем не склалося, вони фактично припинили спільне проживання та ведення спільного господарства та спільного бюджету, із серпня 2024 року. Тобто, їхня сім'я остаточно розпалася з-за непорозумінь, психологічної несумісності, спільного небажання відновити сімейні відносини та існує лише формально. Вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити його інтересам та є недоцільним. Як очевидно з викладених обставин, поновлення шлюбно-сімейних відносин та збереження сім'ї є неможливим, і він твердо бажає розірвати шлюб, у зв'язку з цим просить термін для примирення нам не надавати. Причини, які спонукали його звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу, є обґрунтованими та він не має наміру зберегти шлюб з відповідачем. Його намір розірвати шлюб є твердим і дійсно відповідає його волі.
На підставі викладеного вище, позивач просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, який зареєстрований 21.12.2019, актовий запис № 2440.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.
Ухвалою суду від 25.08.2025 позовну заяву залишено без руху і надано термін для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вказаної вище ухвали суду, 01.09.2025 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків з додатками, яку прийнято судом.
Ухвалою суду від 04.09.2025 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Заперечень щодо такого порядку розгляду справи до суду не надано.
08.09.2025 відповідачем подано до суду відзив на позов. Відповідач вказує, що вона визнає заявлені позовні вимоги та просить суд розглядати справу за наявними матеріалами без її участі.
У судове засідання позивач не з'явився, хоча повідомлявся судом про місце, дату та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Водночас, 08.09.2025 подав до суду письмову заяву від 08.09.2025 про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з'явилася, хоча судом повідомлялася у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи. Водночас, 08.09.2025 відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому вона вказує про повне визнання заявлених позовних вимог та просить суд розглядати справу за наявними матеріалами без її участі.
Враховуючи думку учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 21.12.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, про що Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області складено відповідний актовий запис № 2440 від 21.12.2019 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.12.2019. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_5 (а.с. 18).
Також встановлено, що за час перебування в цьому шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відомостями свідоцтва про народження, виданого 10.02.2022, актовий запис № 179 від 10.02.2022 (а.с. 17). Батьком дитини записаний позивач. До того ж, судом не встановлено наявності спору щодо батьківства та про поділ спільного майна між сторонами. Згода про місце проживання та виховання дитини між сторонами досягнута, а саме, дитина буде мешкати разом з матір'ю.
Суд враховує позицію сторін про можливість розірвання шлюбу, оскільки вони разом як подружжя не проживають з серпня 2024 року, не мають спільного бюджету, спільне господарство ними не ведеться, намірів зберегти сім'ю не мають.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (ч. 3 ст. 105 СК України).
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Частиною другою ст. 112 СК України, встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Така ж позиція висловлена у п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з яким проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, взаємні почуття між ними втрачені, їх згода на продовження шлюбу відсутня, тобто немає їх вільної і повної згоди на шлюб. Встановлено, що вони проживають окремо та не підтримують сімейних відносин з серпня 2024 року, а також вони не пов'язані спільним побутом та бюджетом.
До того ж, відповідач визнала обставини та позовні вимоги, про що подала відзив на позов від 08.09.2025, і визнання нею позову, за нормами ст. 206 ЦПК України, прийнято судом.
При дослідженні судом фактичних взаємовідносин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які у сторін відсутні.
Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б спільним інтересам сторін, що має істотне значення.
Так, до початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому суд розглянув цивільну справу у межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Отже, враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне позовні вимоги про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі, оскільки намірів зберегти сім'ю сторони не мають, а тому підстав щодо надання терміну для примирення, не вбачається, і про це жодна із сторін не заявляли.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні до суду із цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним документом від 20.08.2025.
Водночас, судові витрати (судовий збір) слід залишити за позивачем, враховуючи його позицію з цього приводу, яка висвітлена ним у позовній заяві.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 265, 268, 273, 279 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 21.12.2019 (актовий запис № 2440) між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), який зареєстрований Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 15.10.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька